Постанова № 6090257, 06.10.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

06.10.09 Справа № 12/69

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ “Дика орхідея, Україна” від 28.05.2009 р. без номера

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2009 р.

у справі № 12/69

за позовом суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Львів

до ЗАТ “Дика орхідея, Україна”, м.Київ

про стягнення 184 374 грн., у т.ч. 173 411, 08 грн. заборгованості по сплаті орендної плати, 10 962, 92 грн. пені, за договором суборенди (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а.с.116-117, 125, Том 1)

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_4 (представник, довіреність від 27.04.2009 р. за № 173 в матеріалах справи, а.с.111, Том 1);

від відповідача Коваль Т.В. (представник, довіреність від 19.03.2009 р. без номера в матеріалах справи, а.с.112, Том 1)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 р., 15.09.2009 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2009 р. у справі № 12/69 (суддя Запотічняк О.Д.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 173 411, 08 грн. основного боргу, 9 390, 71 грн. пені, а в задоволенні решти позову відмовлено.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду змінити, стягнути з відповідача на користь позивача 148 237, 48 грн. основного боргу, 4 695, 36 грн. пені з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а також надати розстрочку виконання рішення суду терміном на 6 місяців зі сплатою щомісяця рівними частинами.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що розмір орендної плати повинен вираховуватися на підставі п.п.5.1, 5.3, 5.4 договору та згідно з виставленими позивачем рахунками-фактурами; оскільки п.5.8 договору не встановлений конкретний розмір пені, то до спірних правовідносин слід застосувати ст.231 ГК України, яка визначає розмір пені на рівні облікової ставки НБУ, а не подвійної.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Як встановлено судом першої інстанції, 17.05.2007 р. між суб”єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (орендар за договором, позивач у справі) та ЗАТ „Дика орхідея, Україна” (суборендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір суборенди (а.с.8-11, Том 1), за яким орендар передає суборендарю в тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення заг. пл.98, 3 кв.м, яке знаходиться в будинку по пр.Свободи, 19/21 в м.Львові, а останній приймає його та сплачує за нього орендну плату.

25.05.2007 р. між сторонами підписаний акт приймання-передачі приміщення (а.с.38, Том 1).

Відповідно до п.4.1 договору термін суборенди становить 2 роки 11 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Повноваження приватного підприємця ОСОБА_2 на укладення договору суборенди підтверджується п.7.3 договору оренди нежитлових приміщень від 01.05.2007 р., укладеного між ПП “Бристоль-контракт” (орендодавець) і суб”єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (орендар) (а.с.42-45, Том 2), згідно з яким останній має право, зокрема, передавати орендоване ним приміщення в суборенду.

Згідно з п.5.3 договору суборенди оплата здійснюється пропорційно зміні курсу євро до української гривні, встановленого Національним банком України на день оплати порівняно з курсом на день підписання даного договору, але не менше 41 100 грн., яка вказана в п.5.2 даного договору на момент його укладення. Офіційний курс НБУ євро до української гривні на день підписання договору становить 6, 85 грн. за 1 євро. Суборендар сплачує орендну плату в національній валюті у розмірі, визначеному пунктом 5.2 договору, в еквіваленті 6 000 умовних одиниць (1 у.о. = 1 євро) за всю орендовану площу по курсу НБУ на день оплати.

Відповідно до п.5.4 договору суборенди орендна плата сплачується на підставі наданих орендарем рахунків не пізніше 5 числа поточного місяця.

Згідно з п.5.11 договору суборенди сторони щомісяця укладають акт приймання-передачі послуг з оренди.

На виконання цього п.5.11 договору суборенди між сторонами підписані вказані акти, які підтверджують факт надання послуг по оренді приміщення і факт сплати орендної плати згідно з виставленими рахунками за певний місяць (а.с.24-27, Том 2).

Згідно з заявою про зменшення розміру позовних вимог спірним періодом стягнення заборгованості по орендній платі є жовтень 2008 року-лютий 2009 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ЗАТ “Дика орхідея, Україна” слід задоволити частково, рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2009 р. у справі № 12/69 скасувати в частині стягнення 9 390, 71 грн. пені та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 5.4 договору передбачено сплату орендної плати протягом 5 днів поточного місяця, тобто місяця, за який нараховано орендну плату, а не наступного.

Таким чином, обов”язок орендаря по виставленню рахунку на оплату до 5-го числа поточного місяця кореспондується обов”язку суборендаря оплатити цей рахунок не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Факт прострочки оплати рахунків відповідач визнає як у відзиві на позовну заяву щодо розрахунку пені (а.с.49-53, Том 1), письмовому поясненні, поданому в суд апеляційної інстанції (а.с.49-53, Том 2), так і у акті звіряння взаєморозрахунків (а.с.58, Том 2), наводячи конкретні дати оплати, що підтверджується і банківськими виписками про оплату (а.с.69-99, Том 1), в яких чітко вказано номера рахунків і період орендної плати.

Факт отримання рахунків відповідач підтверджує посиланням на них у платіжних дорученнях на оплату, а також у відзиві на позовну заяву й апеляційній скарзі.

Оскільки доказів сплати орендної плати до 5-го числа поточного місяця як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій відповідачем не представлено відповідно до ст.33 ГПК України, то існують підстави для перерахунку суми орендної плати до курсу євро, виходячи з фактичної дати оплати відповідачем, згідно з п.5.3 договору, а тому позовна вимога про стягнення 173 411, 08 грн. основного боргу за спірний період з жовтня 2008 року по лютий 2009 року згідно з розрахунком (а.с.121-125, Том 1) є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується нарахування позивачем пені в сумі 10 962, 92 грн. згідно з поданим ним розрахунком (а.с.41, Том 2) та стягнення її судом першої інстанції в сумі 9 390, 71 грн., то колегія суддів не погоджується з таким висновком останнього з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 п.1 ст.199 ГК України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов”язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється у письмовій формі.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Враховуючи вищенаведені положення закону, умова щодо застосування пені, її розмір повинні бути обов”язково закріплені в договорі.

Як вбачається з п.5.8 договору суборенди, в ньому не встановлено конкретно розмір пені за прострочення сплати орендної плати, в п.5.8 договору міститься загальне речення наступного змісту: “У випадку прострочення по сплаті орендних платежів суборендар сплачує пеню в розмірі, визначеному чинним законодавством, розраховану від місячної вартості оренди за кожний день прострочення”, що виключає можливість нарахування позивачем пені та відповідно її стягнення господарським судом.

У даному випадку аналогія закону, зокрема, положення статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР із змінами і доповненнями, внесеними Законом Українивід 10 січня 2002 року N 2921-III, якими передбачено, що розмір пені, що встановлюється за згодою, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, не може бути застосована, оскільки розмір пені взагалі сторонами в договорі не визначений, то про яке її обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ може йти мова, що є вторинним.

Що стосується наведеного в апеляційній скарзі клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення суду терміном на 6 місяців зі сплатою щомісяця рівними частинами, то колегія суддів відмовляє в його задоволенні, оскільки надання розстрочки виконання рішення згідно з ст.121 ГПК України не є компетенцією суду апеляційної інстанції.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області в частині стягнення 9 390, 71 грн. пені не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ЗАТ “Дика орхідея, Україна” задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2009 р. у справі № 12/69 скасувати в частині стягнення 9 390, 71 грн. пені та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ЗАТ “Дика орхідея, Україна” (ідентифікаційний код 33781592) на користь суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 734, 79 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 111, 98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Решта суми державного мита (93, 23 грн.) залишити за позивачем.

Судові витрати за перегляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за відповідачем.

Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин