Постанова № 6089361, 22.09.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

22.09.09 Справа № 13/142

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ПП “Минотавр” від 20.08.2009 р. без номера

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2009 р.

у справі № 13/142

за позовом ПП “Минотавр”, м.Львів

до суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м.Львів

про виселення, стягнення 26 300, 8 грн. неустойки за прострочення повернення об”єкта оренди

За участю представників сторін:

від позивача Босак О.Є. (представник, довіреність № 1 від 10.08.2009 р. в матеріалах справи, а.с.51);

від відповідача ОСОБА_2 (суб”єкт підприємницької діяльності)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови суду від 22.09.2009 р. проведено зміни в складі колегії суддів з підстав, викладених у ньому.

Заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.08.2009 р. (суддя Станько Л.Л.) провадження у справі № 13/142 в частині позовних вимог про зобов”язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Михальчука І.-В., буд.1, припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв”язку з добровільним виселенням до винесення рішення, а в задоволенні позову про стягнення 26300, 8 грн. неустойки за прострочення повернення об”єкта оренди відмовлено за безпідставністю.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну вимогу про стягнення 26 300, 8 грн. неустойки задоволити, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що згідно з п.11.3.3 договору від 01.02.2008 р. позивач 26.01.2009 р. рекомендованим листом повідомив відповідача про припинення договору з 28.04.2009 р. (тобто за 3 місяці), що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією, проте відповідач на день подання позовної заяви приміщення не звільнив, а лише 16.07.2009 р. підписано акт приймання-передачі; господарським судом не прийнято до уваги положення ч.2 ст.785 ЦК України, якою передбачено стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Як встановлено судом першої інстанції, 1 лютого 2008 року між ПП “Минотавр” (орендодавець за договором, позивач у справі) і суб”єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди (далі - договір) (а.с.13-17), за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володiння та користування нежитлові приміщення І поверху під літерою "Б-1", розташовані за адресою: м.Львів, вул.Михальчука І.-В., буд.1, заг. пл.100, 4 кв.м з метою використання приміщення під кафе-бар.

Факт передачі в користування від орендодавця до орендаря вказаних нежитлових приміщень підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передання обєкта оренди від 01.03.2008 р. (а.с.18).

Пунктом 11.1 договору встановлений строк дії останнього, а саме: з 01.03.2008 р. до 28.02.2010 р.

Проте відповідно до п.11.3.3 договору дія останнього достроково припиняється з ініціативи однієї зі сторін за умови письмового попередження іншої сторони про припинення дії договору не пізніше, ніж за три місяці.

Згідно з долученим до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 02.09.2009 р. свідоцтвом суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 останній зареєстрований за адресою: 79054, АДРЕСА_1, яка також вказана в договорі, куди і 26.01.2009 р. ПП «Минотавр»направило рекомендованим листом лист-повідомлення про припинення з 28 квітня 2009 року дії договору (а.с.10), що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.01.2009 р. (а.с.26) та квитанціями Львівської дирекції УДППЗ «УКРПОШТА»про відправлення цінних листів ОСОБА_2 від 26.01.2009 р. (а.с.21-22).

Апеляційним господарським судом у судовому засіданні були оглянуті оригінали поштових квитанцій і опису вкладення у цінний лист, та встановлено їх відповідність копіям, які знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ПП “Минотавр” слід задоволити, рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2009 р. у справі № 13/142 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 26 300, 8 грн. неустойки за прострочення повернення об”єкта оренди та прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити. В решті рішення суду залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, порядок дострокового припинення договору з боку орендодавця був дотриманий.

Так, на виконання п.11.3.3 договору орендар був повідомлений про дострокове припинення з 28 квітня 2009 року дії договору, про що і зазначалося вище.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази про вручення відповідачу листів про дострокове припинення договору.

Проте, виходячи з фактичних обставин справи, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки свій обов”язок завчасно повідомити орендаря про дострокове припинення договору орендодавець виконав у повній мірі, а особисте небажання відповідача одержувати рекомендовані листи не може спростувати факту доведення його до відома про відсутність намірів у позивача продовжувати з ним орендні правовідносини.

Так, згідно з довідкою ЦПЗ № 1 ЛД УДППЗ «УКРПОШТА»від 26.01.2009 р. причиною повернення даної кореспонденції вказано відмову адресата від її одержання (а.с.22). В свою чергу, як встановлено в судовому засіданні, в разі незгоди відповідача з діями працівників Львівської дирекції УДППЗ «УКРПОШТА»останній не був позбавлений права оскаржити такі дії у встановленому законом порядку, проте орендарем цього не зроблено, що і підтверджено ним у судовому засіданні 22.09.2009 р.

Крім того, як вбачається з листа, відправленого 26.01.2009 р. кур”єрською поштою на адресу орендованого приміщення (вул.Михальчука, 1, кафе-бар “Таксі”), останній не вручений у зв”язку з відмовою працівників бару його прийняти (а.с.20, зворот).

Згідно з п.6.1 договору оренди у разі його припинення орендар зобовязаний протягом 2 (двох) днів повернути орендодавцеві обєкт оренди у стані, в якому він був ним одержаний в оренду, з урахуванням нормального зносу.

Як вбачається з матеріалів справи, на день подання позову (03.07.2009 р.) відповідач не повернув позивачу обєкт оренди.

Фактично обєкт оренди був повернений орендодавцеві лише 16 липня 2009 року на підставі двостороннього акту прийому-передачі обєкта оренди, тобто після порушення провадження у справі (09.07.2009 р.) (а.с.50).

Як вбачається зі змісту акту приймання-передачі від 16.07.2009 р. обєкта оренди, останній складений сторонами на підставі п.11.3.3 договору оренди від 01.02.2009 р., і в якому зафіксовано факт дострокового припинення договору з ініціативи однієї із сторін за умови письмового попередження іншої сторони про припинення дії договору не пізніше, ніж за три місяці. Тому підписання даного акту з боку відповідача, де зазначено про ознайомлення з попередженням про припинення дії договору, тим самим свідчить про визнання ним позову.

Таким чином, на думку колегії суддів, провадження у справі щодо позовної вимоги про виселення припинено судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв”язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п.7.5 договору оренди у разі затримання орендарем повернення обєкта оренди орендодавцеві орендар сплачує орендодавцеві неустойку у розмірі подвійної плати за користування обєктом оренди за весь час прострочення та відшкодовує завдані таким простроченням збитки.

Аналогічне положення міститься в ч.2 ст.785 ЦК України, згідно з якою якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки договір припинив свою дію з 28 квітня 2009 року, то відповідач користувався обєктом оренди без належних на це законних підстав включно до 16.07.2009 р. (до часу підписання акту передачі-приймання обєкта від орендаря до орендодавця).

Беручи до уваги факт порушення зобовязання з боку відповідача щодо повернення об”єкта оренди, відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України та п.7.5 договору позивачем нараховано відповідачу неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 28.04.2009 по 15.07.2009 р. згідно з розрахунком суми позову (а.с.49), який судом апеляційної інстанції перевірений і визнаний правильним, а тому до стягнення підлягає неустойка в сумі 26 300, 8 грн.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 26 300, 8 грн. неустойки за прострочення повернення об”єкта оренди не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПП “Минотавр” задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2009 р. у справі № 13/142 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 26 300, 8 грн. неустойки за прострочення повернення об”єкта оренди та прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити.

Стягнути з суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ПП “Минотавр” (ідентифікаційний код 20854968) 26 300, 8 грн. неустойки за прострочення повернення об”єкта оренди.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Стягнути з суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ПП “Минотавр” (ідентифікаційний код 20854968) 403, 98 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 151 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин