Рішення № 6131426, 19.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2009Справа №2-29/1734-2009 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (98637, АДРЕСА_1 Ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

До відповідачів:

1.Установи охорони здоровя «Міська лікарня №1 м. Ялти», (98607, м. Ялта, вул. Красно армійська, б. 56, код ЄДРПО України 26539446).

2.Ялтинської міської ради, (98600, м. Ялта, пл. Радянська, ю. 1, код ЄДРПО України 22301854).

За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонду комунального майна Ялтинської міської ради, (98600, м. Ялта, вул. Радянська, б. 1, код ЄДРПО України 24503042).

Про стягнення 23581, 97 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_3, довіреність б/н від 06.08.2008р., представник.

Від відповідачів:

1.Варава І. В., довіреність №82 від 18.05.2009р., представник.

2. не зявився.

Третя особа не зявився.

Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів - Установи охорони здоровя «Міська лікарня №1 м. Ялти» та Ялтинської міської ради в якій просить суд: стягнути солідарно з відповідачів розходи понесені на покращення нежилих будівель літери К-1 і Р, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 в розмірі 23 581, 97 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 02.04.2009р. до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено - Фонд комунального майна Ялтинської міської ради.

Провадження у справі зупинялось, до прийняття та набрання законної сили постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-64/09/0124.

Позовні вимоги засновані на приписах ст. 778 ЦК України та мотивовані тим, що відповідачі не відшкодовують вартість понесених позивачем витрат на поліпшення нежитлових будівель.

Відповідачі та третя особа, проти позову заперечують посилаються на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, передбачений ст. 786 ЦК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін , суд

встановив:

25 грудня 2003 року між Ялтинським протитуберкульозним диспансером (орендодавець) і фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди комунального майна №2, предметом якого є нежилі приміщення (літ. К1, Р) площею 108,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8-13).

Пунктом 5.1 договору оренди комунального майна №2 від 25 грудня 2003р. встановлений термін дії договору в 2 роки.

1 жовтня 2004р. між сторонами за договором було підписано додаткову угоду у зв'язку з реорганізацією Ялтинського протитуберкульозного диспансеру в Ялтинське лікарняно-поліклінічне об'єднання №1.

Пункт 1.1.3 договори оренди викладений в наступній редакції: «Орендодавець» - Ялтинське лікарняно-поліклінічне об'єднання №1».

25.02.2006 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 і Ялтинським лікарняно-поліклінічним об'єднанням №1 була укладена додаткова угода до договору оренди комунального майна №2 від 25 грудня 2003 року про пролонгацію договору на 360 днів у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Таким чином, термін дії договору оренди був продовжений до 20 лютого 2007 року.

Позивач посилається на те, що за згодою відповідачів, він за власний рахунок здійснив поліпшення обєкту оренди на суму 14193,54 грн. та наданий час ця сума з урахуванням інфляції складає 23581,097 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 778 ЦК України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Відповідно до ст. 786 ЦК України, до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

За змістом ст. 267 Цивільного кодексу України вбачається, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що договір оренди від 25 грудня 2003 року припинив свою дію 20.12.2006р., річний строк позовної передбачений для звернення до суду із позовом про відшкодування витрат на поліпшення речі сплив 20.12.2007р.

Позивач звернувся до суду із цім позовом 30.03.2009р., про що свідчить штемпель на позовній заяві.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Суд враховує, що позивач не звертався до суду з належним клопотанням про відновлення строку позовної давності та не довів суду, що строк позовної давності пропущений через вагомі причини або інші обставин, які би дали змогу суду зробити зворотній висновок.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 82 - 84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.