Постанова № 61313900, 06.09.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року 810/2453/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Таращанського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Таращанського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2016 № 94804-10 та № 94803-10.

Позов мотивований тим, що вимоги контролюючого органу суперечить принципу стабільності податкового законодавства, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Таким чином оскаржувані рішення прийняті відповідачем з порушенням норм законодавства та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що позивач згідно норм податкового законодавства є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки є власником нерухомого майна (нежитлових приміщень). Таким чином, дії відповідача є правомірними щодо винесення оскаржуваних рішень та нарахування позивачу сум до сплати за 2015 рік.

Від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу серії ВВА №619066 від 23.12.2003, який укладено між Проектно виробничо-будівельним кооперативом «Моноліт» та ОСОБА_1, до останнього перейшла у власність нежитлова будівля за адресою: м. Тараща, вул. Білоцерківська, 63п, літ. А-2, загальною площею 117,8 кв.м.

Відповідачем 02.07.2016, на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п.п. 266.7.2 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ф" за якими позивачу за податковий період 2015 року визначено суми податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» за №94804-10, яким визначено до сплати 4549,23 грн. та №94803-10 1434,80 грн., що в загальній сумі становить 5984,03 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 внесено зміни до Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2015.

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі ПК України) ставки податку для обєктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких обєктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно п.п.266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками обєктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України).

Обєктом оподаткування є обєкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка ( п.п. 266.2.1 ПК України).

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та ст. 266 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.

Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору (п.10.3 ПК України).

Особливістю місцевих податків та зборів є те, що вони установлюються конкретною сільською, селищною, міською радою, але в межах тих податків та зборів, що передбачені ПК України (п.п. 4.2 , 4.4, 10.4 Кодексу).

Відповідно до п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Пунктами 12.3.1. - 12.3.4. п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів визначені в п. 12.4 ПК України.

Зокрема, до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Відповідно до п. 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Положення ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачають, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

З матеріалів справи вбачається, що Таращанською міською радою 29.01.2015 прийнято рішення №721-56-VІ «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (суду не надано копію вказаного рішення, проте такий висновок можливо зробити з копії рішення Таращанської міськради від 24.02.2015 №741-57- VІ) встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та визначено всі його складові.

Оскільки сторонами не надано суду доказів того, коли саме рішення Таращанської міської ради №721-56-VІ від 29.01.2015 року, яким введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Тараща, набрало законної сили, суд приходить до висновку, що відповідно до правил ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», останнє набрало чинності пізніше, аніж 29.01.2015 та застосовується з початку бюджетного періоду, що настає після його оприлюднення.

Відтак, враховуючи закріплений в ПК України принцип стабільності податкового законодавства, а також рішення Таращанської міської ради, яким установлений вказаний вид податку, він може бути застосований не раніше бюджетного періоду 2016 року.

У справі № 826/25685/15 Київський апеляційний адміністративний суд, у своїй постанові від 28.01.2016 вказав, що Верховна Рада України може встановлювати тільки перелік дозволених до встановлення місцевими радами місцевих податків і дозволених граничних параметрів таких податків. А, власне, встановлення місцевих податків, із дотриманням визначених Верховною Радою України критеріїв - це компетенція відповідних місцевих рад.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З встановлених судом обставин, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" прийнятий 28.12.2014 року, тобто після 15.07.2014 року, а податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки установлено в місті Тараща відповідно до Рішення ради від 29.01.2015 №721-56-VІ, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що застосування контролюючим органом положень ПК України можливо не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 2016 року. Це означає, що податкові повідомлення-рішення повинні містити в собі посилання на сплату податкових сум, які контролюючий орган стягує саме за 2016 рік, а не приймає рішення у 2016 році про стягнення податкових зобовязань за попередні податкові періоди.

Як встановлено судом, суми, що стягуються з ОСОБА_1 нараховані за податковий період 2015 року.

З огляду на зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем сум податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 5984,03 грн. не відповідає положенням Податкового кодексу України та є протиправними, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування йому витрат за отриману правову допомогу.

Згідно нормативних положень ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, мінімальною заробітною платою є сума, яка дорівнює 1378 грн., а 40% становитиме 551,20 грн. Саме така сума підлягає компенсації позивачу за отриману ним правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Таращанського відділу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 02 липня 2016 № 94804-10 та № 94803-10.

3. Стягнути судові витрати у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Таращанського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39468482).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.