Вирок № 61297182, 15.09.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3395/16-к

Провадження № 1-кп/175/154/16

Вирок

Іменем України

15 вересня 2016 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Шаблі А.В.,

прокурора Красун А.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016042010000053 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, офіційно непрацюючого, проживаючого без реєстрації на АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 19.01.1984 року Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська за ч.1 ст.229-6, ч.2 ст.141, ст.42 КК УРСР до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 17.04.1986 року по відбуттю строку покарання;

- 12.03.1990 року тим же судом за ч.ч.2, 3 ст.140, ч.2 ст.141, ст.42 КК УРСР до 5 років позбавлення волі суворого режиму з конфіскацією майна. Звільненого з кримінально-виправної установи 23.06.1994 року по відбуттю строку покарання;

- 04.06.1996 року тим же судом за ч.1 ст.229-6 КК України до 2 років позбавлення волі суворого режиму. Звільненого з кримінально-виправної установи 14.02.1998 року по відбуттю строку покарання;

- 21.12.1998 року тим же судом за ст.196-1, ст.46-1 КК України до 1 року позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку строком 1 рік і штрафом 170 грн.;

- 01.03.2000 року тим же судом за ч.3 ст.140, ч.3 ст.81, ч.1 ст.145, ст.ст.42, 43 КК України до 8 років позбавлення волі суворого режиму з конфіскацією майна. Звільненого з кримінально-виправної установи 12.05.2005 року по відбуттю строку покарання;

- 09.11.2009 року тим же судом за ч.1 ст.263, ст.75 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 11.10.2010 року тим же судом за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі;

- 15.04.2011 року тим же судом за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 15.04.2014 року по відбуттю строку покарання;

- 12.04.2016 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська за ч.2 ст.309, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

- 26.05.2016 року Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська за ч.2 ст.309, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 08.06.2016 року тим же судом за ч.1 ст.263, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 01.07.2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч.1 ст.263, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,

- 12.07.2016 року тим же судом за ч.1 ст.263, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.311 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за умисні злочини, у тому числі пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив аналогічні злочини при наступних обставинах.

Так, 12 травня 2016 року близько 16 години 30 хвилин він, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне виготовлення, зберігання і перевезення психотропної речовини та прекурсорів без мети збуту, в аптеці по вул. Панікахи навпроти торгівельного центру «Терра» на житловому масиві Тополя-1 у м. Дніпро за грошові кошти у розмірі 2000 грн. придбав 40 таблеток «Цирус», які містять прекурсор і став незаконно зберігати їх при собі з метою виготовлення психотропних речовин.

Того ж дня, близько 19.30 години ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_1, діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, використовуючи 20 таблеток «Цирус», фосфор, йод та спирт незаконно виготовив рідину масою 5,9906 г та речовину масою 0,4561 г, які містять психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, і став незаконно зберігати для особистого вживання, без мети збуту.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на перевезення психотропної речовини та прекурсорів, ОСОБА_1 перелив рідину масою 5,9906 г до презервативу, який помістив до упаковки з кетчупом і поклав у свою дорожню сумку, речовину масою 0,4561 г поклав до поліетиленового пакету та помістив під еластичний бинт, який намотав собі на ліву травмовану ногу, а 20 таблеток «Цирус», які в нього залишилися, помістив до 2 пачок з вермішеллю «Мівіна», а саме по 10 штук до кожної, які заклеїв і поклав у свою дорожню сумку.

13 травня 2016 року о 17.30 годині під час слідування по залізничному перегону станцій з.п.207 км - з.п.2012 км РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на місці № 31 вагону № 1 пасажирського потягу № 106 сполученням «Дніпропетровськ - Москва» у Дніпропетровському (після перейменування Дніпровському) районі Дніпропетровської області відносно ОСОБА_1 співробітниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.178 КУпАП, після чого на станції Дніпропетровськ - Головний під час особистого огляду та огляду речей в період часу з 17.50 до 18.35 години він добровільно видав поліетиленовий пакет з речовиною масою 0,4561 г і упаковку з-під кетчупу, в якій містився презерватив з рідиною масою 5,9906 г, які відповідно «Списку № 2 Психотропних речовин, обіг яких обмежений» в «Таблиці 2» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2000 року № 770, Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», містять психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежений, масою в перерахунку на суху вагу 0,0396 г і 0,3157 г відповідно, які ОСОБА_1 незаконно виготовив, зберігав і перевозив при собі без мети збуту.

Крім того, під час вказаного огляду він добровільно видав 2 пачки вермішелі «Мівіна» з 20 таблетками «Цирус» всередині, які відповідно «Списку № 1» в «Таблиці 4» «Прекурсори, обіг яких обмежений і стосовно яких встановлюються заходи контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», містять прекурсор «псевдоефедрин» масою 1,9680 г, що є великим розміром, обіг якого обмежений і стосовно якого встановлюються заходи контролю, який ОСОБА_1 незаконно придбав, зберігав і перевозив при собі з метою виготовлення психотропних речовин.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і пояснив, що за обставин, зазначених у обвинувальному акті він придбав 40 таблеток «Цирус», з половини яких виготовив психотропну речовину для власного вжитку. У подальшому «метамфетамін» у рідкому і порошкоподібному стані, а також 20 таблеток «Цирус» він добровільно видав працівникам поліції, які у потязі «Дніпропетровськ - Москва» склали відносно нього адміністративний протокол за розпивання пива. У скоєних злочинах щиросердно кається і просить суворо не карати.

Його провина у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованих йому діянь і добровільності його позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин були вчинені кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_1, і ці кримінальні правопорушення вчинені саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України як незаконне виготовлення, зберігання і перевезення психотропних речовин без мети збуту, вчинені повторно, та за ч.2 ст.311 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення прекурсорів у великих розмірах з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, обставини справи й особу ОСОБА_1, - тринадцять разів притягався до кримінальної відповідальності за умисні злочини та має тринадцять незнятих і непогашених судимостей, за місцем проживання характеризується задовільно, зі слів - до затримання фактично працював, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття, активне сприяння у розкритті злочинів і незадовільний стан здоров'я.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_1, його ставлення до наслідків злочинів, вчинених до засудження 12 липня 2016 року, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі за правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 2116,96 грн. (1058,48 х 2), що підтверджується довідками Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (а.п.31,43).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.309, ч.2 ст.311 КК України та піддати кримінальному покаранню:

- за ч.2 ст.309 КК України - у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки,

- за ч.2 ст.311 КК України - у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі, призначеним за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2016 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 3 (три) місяці.

Строк покарання обчислювати по протоколу, складеному відповідно до ст.208 КПК України, тобто з 22 серпня 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто з 22 серпня по 15 вересня 2016 року включно.

До набрання вироком законної сили тимчасово залишити обвинуваченого ОСОБА_1 у Дніпропетровській УВП № 4 УДПС України в Дніпропетровській області.

Речові докази, що зберігаються у камері схову речових доказів Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанов слідчого СВ ВП на станції Дніпропетровськ-Головний ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Сидоркіної Д.В. від 13 червня 2016 року по квитанції № 000548 та від 15 липня 2016 року по квитанції № 000563, - знищити після набрання вироком законної сили.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 2116,96 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за експертизи № 1/8.6/1214 від 13.06.2016 року та № 1/8.6/1215 від 15.07.2016 року).

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко