Рішення № 6129251, 07.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/42907.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробренд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»

про стягнення 48941,14 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Кравцов І.І. директор

від відповідача: не зявились

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»заборгованості за Договором № 3862 УКР 2008 від 07.07.2008р.в розмірі 48941,14 грн., в тому числі 45324,77 грн. - основний борг, 3616,37 грн. пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2009р. порушено провадження по справі № 53/429, розгляд справи призначено на 21.08.2009р.

У звязку з незявленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 07.09.2009р.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти на рахунках та на майно відповідача.

Вказана заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не зявився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Листом Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/5862-2 від 26.08.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.09.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

07.07.2008р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 3862УКР2008 (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобовязується передати (поставити) в визначені строки (строк) іншій стороні - надалі Покупцю (відповідач) товар (товари), а Покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його. (п. 1.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 54342,26 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями накладних: № ТОВ-000445 від 22.08.2008р., № ТОВ-000588 23.10.2008р., № ТОВ-000464 від 01.09.2008р., № ТОВ-000412 від 25.07.2008р., № ТОВ-000544 від 03.10.2008р., № ТОВ-000463 від 01.09.2008р., № ТОВ-000447 від 22.08.2008р., № ТОВ-000413 від 23.07.2008р.(оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 60 банківських днів з дня отримання товару Покупцем. (п. 9.7 Договору).

Згідно зі ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач повернув товар позивачу на загальну суму 6187,48 грн., що підтверджується накладними про повернення товару: № ТН10000497 від 03.04.2009р., № ВН-0000152 від 03.04.2009р., № ВН-0000153 від 03.04.2009р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Також необхідно зазначити, що позивач по справі зарахував зустрічні позовні вимоги на суму 2830,01 грн., що підтверджується наступним.

07.07.2008р. між позивачем та відповідачем по справі було укладено Договір № М22УКР2008, відповідно до умов якого Виконавець (відповідач) зобовязується надати Замовнику (позивач) платні послуги з направленістю, вказану в даному Договорі, а Замовник зобовязується прийняти виконану роботу та оплатити її. (п.1 Договору № М22УКР2008).

Факт надання послуг за Договором № М22УКР2008 підтверджується актом надання послуг № 8А310020 від 31.10.2008р. та надання послуг № УСО-000017 від 10.02.2009р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Оплата за надані послуги перераховується Замовником протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт на рахунок ТОВ «Вестер Україна»(п. 3.3 Договору № М22УКР2008).

Позивач по справі надав суду заяви позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Таким чином, суд встановив, що строк виконання зобовязань по оплаті за Договором поставки та Договором про надання послуг настав на момент звернення позивача з заявою про зарахування зустрічних вимог.

З огляду на вищенаведене можна зробити висновок, що позивач по справі зарахував зустрічні вимоги в розмірі 2830,01 грн. у відповідності до Договору поставки, Договору про надання послуг та чинного законодавства України.

Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобовязання щодо оплати поставленого товару по договору поставки належним чином не виконав. У звязку з викладеним у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 45324,77 грн., що підтверджується актами звірки розрахунків за період з 01.03.2008р. по 31.03.2009р., з 01.03.2008р. по 14.04.2009р. та довідкою позивача № 68 від 20.05.2009р., за підписом директора та головного бухгалтера.

Позивач по справі звертався до відповідача з претензією про оплату заборгованості за Договором поставки. На доказ направлення претензії позивач надав суду оригінал повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на претензію не надав та на дату прийняття рішення, свого обовязку щодо оплати поставленого товару в сумі 45324,77 грн. не виконав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обовязку щодо належного виконання зобовязань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 45324,77 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 10.2 Договору поставки за прострочку оплати отриманого Товару, Покупець зобовязаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивач надав суду розрахунок пені на суму 3616,37 грн., який здійснений відповідно до договору поставки та згідно з чинним законодавством України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3616,37 грн.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А; ідентифікаційний код 35073676 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробренд»(03022, м. Київ, вул.. Теслярська, 4; ідентифікаційний код 32910519) основний борг в сумі 45324 (сорок пять тисяч триста двадцять чотири) грн. 77 коп., пеню в сумі 3616 (три тисячі шістсот шістнадцять) грн. 37 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 489 (чотириста вісімдесят девять) грн. 91 коп. та 315 (триста пятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.