Рішення № 6129070, 16.09.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" вересня 2009 р. Справа № 12/149-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - паспорт серії НОМЕР_2

від відповідача Бондар Д.В. - дов. б/н. від 27.08.09р. (в с/з 09.09.09р. та 16.09.09р.)

розглянув справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)

до Закритого акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" (м. Київ)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (м.Київ)

про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису від 21.01.2008р. таким, що не підлягає виконанню

У судовому засіданні від 07.09.09р., відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 16:30 год. 09.09.09р. та до 10:00 год. 16.09.09р.

Згідно ч.3 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Позивачем пред'явлено позов про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.01.2008 року таким, що не підлягає виконанню.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових запереченнях на відзив відповідача (а.с. 2-6, т.1, а.с. 11-13, т.2) .

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та у заяві від 07.09.09р., мотивів (а.с.33-34, т.1, а.с.41, т.2).

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. У письмовому відзиві на позовну заяву зазначила, що виконавчий напис вчинено згідно вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено у позовній заяві, 12.03.08р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) отримав постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.17, т.1) щодо примусового виконання виконавчого напису №874, виданого 21.01.08р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 про повернення ОСОБА_1 комп'ютерної техніки ЗАТ "Лізинг ІТ" (відповідач) та копію виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.01.08р. (18-21, т.1).

Згідно вказаного виконавчого напису, фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 зобов'язано видати на користь відповідача майно загальною вартістю 53142, 83 грн., яке було передане позивачу в користування на умовах фінансового лізингу за договором №07041101 від 11.04.07р. на отримання ІТ-обладнання (надалі - Договір), інших товарів та послуг в системі LeaseІТ за невиплачену в строк заборгованість, за місячними платежами у розмірі 59560,90 грн. та 18510,56 грн. штрафних санкцій, що разом становлять 78071,52 грн.

Однак позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки договір №07041101 від 11.04.07р., на його думку не являється договором фінансового лізингу.

Позивач вважає, що навіть у випадку припущення, що вищевказаний договір є договором фінансового лізингу, він не відповідає вимогам чинного законодавства та не породжує будь-яких прав та обов'язків між сторонами договору, оскільки не містить істотних умов договору лізингу, а тому є неукладеним.

При цьому позивач не заперечив, що має заборгованість перед відповідачем у сумі 37187,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує. У письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.33-34, т.1) стверджує, що 11.04.07р. між ним (лізингодавцем) та позивачем (лізингоодержувачем) було укладено саме договір фінансового лізингу, згідно якого останній отримав комп'ютерне обладнання вартістю 53142,83 грн., право власності на яке належить ЗАТ "Лізинг ІТ".

При цьому відповідач пояснив, що невід'ємною частиною Договору є Правила отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseІТ (надалі - Правила), які визначають порядок отримання обладнання, інших товарів та послуг Клієнтом.

За заявкою №20059026 від 06.04.07р. на отримання обладнання, інших товарів та послуг ФОП ОСОБА_1 обрав пакет "LeaseІТ Рівномірний2" (а.с. 86-87, т.1).

Як вказав відповідач, позивач зобов'язався сплатити 24 місячні лізингові платежі - один з них авансом та решту починаючи з наступного місяця. Після сплати вказаних платежів право власності на комп'ютерне обладнання переходить до Позивача.

Однак умови щодо оплати відповідач належним чином не виконав, оскільки систематично прострочував сплату щомісячних платежів більше як на 30 днів, що стало підставою вчинення виконавчого напису.

Подав заяву від 07.09.09р. (а.с.41, т.2), згідно якої просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки 18.03.09р. Богунським районним судом м. Житомира була винесена постанова по кримінальній справі №08/07383 по факту привласнення ОСОБА_1 комп'ютерного обладнання, що належить на праві власності ЗАТ "Лізинг ІТ" та було отримано ОСОБА_1 на умовах фінансового лізингу (а.с. 43-44, т.2).

Позивач у письмових запереченнях на відзив відповідача (а.с.11-13, т.2) підтримав викладену ним у позовній заяві позицію та вказав, що договір від 11.04. 07р. фактично є договором поставки, а встановлення виду правовідносин між сторонами відноситься до компетенції суду в порядку цивільного чи господарського судочинства .

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори, інші правочини та інші юридичні факти.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник у зв'язку з вчиненням нотаріусом виконавчого напису про повернення предмета лізингу від лізингоодержувача за договором №07041101 від 11.04.07р. (надалі - Договір).

У відповідності до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.93 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172 до переліку документів за якими повернення об'єкта лізингу провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, віднесено договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу.

Для вчинення виконавчого напису подаються: - оригінал договору лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Ч.2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.97р. передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Тобто, перш за все для вирішення спору, слід проаналізувати зміст укладеного сторонами договору №07041101 від 11.04.07р., згідно якого було здійснено виконавчий напис нотаріуса, оскільки сторони по різному трактують його правову природу. Слід також зазначити, що від імені відповідача Договір з позивачем укладався КП "Алгоритм" (на підставі довіреності №05112801 від 28.11.05р. (а.с.96, т.1)).

Згідно ч.1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частинами 1,2 ст.6 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України "Про фінансовий лізинг", ч.1 ст. 807 ЦК України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

За ст. 4 Закону України "Про фінансовий лізинг" суб'єктами лізингу можуть бути: лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця; продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу.

Натомість з договору №07041101 від 11.04.07р. вбачається, що за його п. 1.1 Клієнт (позивач) приймає участь в системі LeaseІТ, зокрема отримує обладнання та інші товари від Постачальника (відповідача) - учасника системи LeaseІТ, а також отримує послуги, на умовах, визначених обраним Клієнтом Пакетом LeaseІТ, а Оператор LeaseІТ (відповідач) зобов'язується на підставі заявки Клієнта забезпечити передання Клієнту товарів (ІТ-обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів тощо) обраним Клієнтом Постачальників та надання Клієнту послуг, за умови виконання Клієнтом вимог, передбачених пакетом LeaseІТ.

За п. 1.2 Договору порядок отримання обладнання, інших товарів та послуг Клієнтом визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг Клієнтами системи LeaseІТ (надалі - правила), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Тобто, до предмету Договору всупереч ч.1 ст.3 Закону України "Про фінансовий лізинг", ч.1 ст. 807 ЦК України, включено послуги.

У відповідності до п. 3.1 Договору, клієнт сплачує на користь Оператора LeaseІТ за цим Договором на підставі рахунку Оператора LeaseІТ в строк до 20 числа поточного місяця, іншої схеми розрахунків не обумовлено.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що право власності на обладнання та інші товари переходить до Клієнта у відповідності до умов обраного Клієнтом пакету LeaseІТ та Правилами.

Розділом 5 Договору передбачено, що Оператор LeaseІТ має право, зокрема, відмовляти Клієнту в наданні обладнання, інших товарів та послуг у випадках, встановлених Правилами, а також призупиняти прийняття заявок від Клієнта до сплати ним платежів в повному розмірі (5.1.1); вимагати розірвання цього Договору, відшкодування збитків, та/або повернення обладнання у зв'язку з неналежним виконанням Клієнтом своїх зобов'язань (п.5.1.4); стягувати з Клієнта прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

За п. 7.2 Договору, Оператор LeaseІТ має право вимагати повернення обладнання, якщо клієнт не сплатив платіж у повному обсязі та прострочення оплати становить більше 30 календарних днів.

Тобто, виходячи з вказаних положень Договору, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, відповідач може стягувати з Клієнта лише прострочену заборгованість.

Однак, враховуючи, що Договір містить посилання на Правила та умови обраного Клієнтом Пакету LeaseІТ, на умовах яких грунтує свої заперечення відповідач, слід зазначити, що:

- у підписаному сторонами Договорі дійсно зазначено: "Клієнт ознайомився з Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ, зміст Правил є зрозумілим для Клієнта і він погоджується дотримуватися зазначених правил (а.с.11, т.1);

- матеріали справи містять копію підписаної позивачем заявки на отримання обладнання, інших товарів та послуг, згідно якої ним обрано Пакет LeaseІТ Рівномірний2 та рішення відповідача про її задоволення (а.с.86-87, 89, т.1);

- у накладній-вимозі відповідача також вказано, що товар передається на умовах Пакету LeaseІТ Рівномірний2 (а.с.76-85, т.1).

- у виписках за рахунками (а.с.91-93, т.1) в графі "Призначення платежу" вказано: "оплата за лізинг".

Проте до матеріалів справи не надано підписаних сторонами Правил та Пакету LeaseІТ Рівномірний2, що б свідчило про фактичне узгодження сторонами виконання Договору згідно їх змісту та підтверджувало б їх зміст в редакції, яка дійсно погоджувалась сторонами. Пакет LeaseІТ Рівномірний2, копію змісту якого додано до матеріалів справи та який містить істотні умови договору лізингу щодо строку лізингу), розміру лізингових платежів, підписано лише позивачем (а.с.35, т.1).

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 630 ЦК України ("Типові умови договору") договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

У відповідності до ст.7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту, тобто правилом поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.

Однак суд вважає, що Правила та Пакет LeaseІТ Рівномірний2 не відносяться ні до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку ні до звичаїв ділового обороту, тому не можуть бути віднесені до типових умов договору.

За вказаних обставин, виходячи з викладених у підписаному сторонами договорі №07041101 від 11.04.07р. умов, враховуючи, що в ньому не зазначено всі істотні умови договору лізингу, а більшість його пунктів містять посилання на Правила та Пакет LeaseІТ Рівномірний2, договір лізингу є не укладеним.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.01.08р. слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням норм чинного законодавства.

Що стосується посилань відповідача на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 18.03.09р. по кримінальній справі №08/07383 по факту привласнення ОСОБА_1 комп'ютерного обладнання, що належить на праві власності ЗАТ "Лізинг ІТ" та було отримано ОСОБА_1 на умовах фінансового лізингу (а.с. 43-44, т.2), то у відповідності до ч.3 ст. 35 ГПК України, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

Тобто вищевказана постанова не являється належним доказом обставин, що досліджуються по даній справі.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи;Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позов обгрунтований, підтверджений належними доказами і підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.01.08р., зареєстрованого в реєстрі за № 874 визнати таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій", 04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 28, код 33149830

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 10003, АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1

- 85,00 грн. державного мита;

- 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 23 вересня 2009 року.

Віддрукувати:

1 - у справу

2-позивачу,

3- відповідачу,

4- третій особі -ОСОБА_3.(АДРЕСА_2)