Постанова № 61280891, 12.09.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року м.Житомир справа № 806/1465/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

за участю: секретар судового засідання Маленька Ю.О.,

позивач ОСОБА_1, представник відповідача Мазяр А.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини-польова пошта В 2731 про визнання неправомірною відмови, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини - польова пошта В2731 про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання документів, що передбачені п.4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 413 від 20 серпня 2014 р., та зобов'язання надати вказані документи.

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що 19.03.2014року в установленому порядку був призваний на військову службу та проходив службу в складі військової частини В2731, яка входила до складу сил, що були залучені та брали участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Позивач вважає, що має право на статус учасника бойових дій, що брали безпосередню участь в антитерористичній операції. Звернення до командування військової частини про отримання відповідних документів залишилися без реагування, а тому Позивач був змушений звернутися до Міністра оборони України. На таке звернення Позивач отримав письмову відповідь від 18.02.2016року про те, що Відповідачу доручено подати документи до комісії щодо надання Позивачу статусу учасника бойових дій, але такі документи не подані по даний час.

Представник військової частини -польова пошта В2731 в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що Позивач дійсно в складі даної військової частини приймав участь в антитерористичній операції. Разом з тим, відносно Позивача за результатами службового розслідування був встановлений факт самовільного залишення військової частини з 16.08.2014року по 12.03.2015року, про що були повідомлені органи досудового розслідування. Відносно Позивача Військовою прокуратурою Донецького гарнізону порушено кримінальну справу і внесені відомості до ЄДРДР за № 42015160690000004. По цій причині та відповідно до вимог першого заступника начальника Генерального штабу ЗС України, викладених в телеграмі від 21.01.2016року №321/369, Позивачу було відмовлено в наданні відповідних документів, так як відносно військовослужбовців, які скоїли кримінальні, адміністративні або дисциплінарні правопорушення оформлення документів для отримання статусу учасника бойових дій будуть проводитися в останню чергу. Про наявність доручення щодо передачі відповідних документів відносно Позивача на розгляд комісії Житомирського обласного військового комісаріату військовій частині не відомо.

Розглянувши подані Позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення Позивача, заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо процедури надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, регулюються правовими нормами Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. N 413 (надалі - Порядок N 413), що були чинні на день виникнення спору.

Цей Порядок визначає процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб.

За приписами п.2 Порядку N 413 статус учасника бойових дій надається, окрім інших, військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач з 19.03.2014року в установленому порядку та на виконання Указу Президента України "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року N 1126-VII, був призваний на військову службу та проходив службу в складі військової частини В2731, яка входила до складу сил, що були залучені та брали участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються довідкою Відповідача, записами у військовому квитку Позивача, дослідженими в судовому засіданні.

Суть спору між сторонами зведена виключно до наявності правових підстав для надання Позивачу відповідних документів, необхідних для його самостійного звернення до відповідної комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій, утвореної в Міноборони України.

В розумінні вимог п.6 Порядку N 413 командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), в тому числі Відповідач по даній справі, у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій

В п.8 Порядку N 413 прямо зазначено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Саме вказаними вимога Порядку N 413 було зумовлено звернення Позивача до Міністра оборони України.

Як зазначено в листі т.в.о. начальника управління особового складу - заступника начальника штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 18.02.2016року, Відповідачем визнається право на розгляд відповідною комісією Міністерства оборони України матеріалів щодо надання Позивачу статусу учасника бойових дій.

Такий лист судом розцінюється як фактичне визнання частини позовних вимог Позивача.

Крім того, судом встановлено та не заперечується Позивачем, що про факт самовільного залишення Позивачем військової частини з 16.08.2014року по 12.03.2015року були повідомлені органи досудового розслідування і відносно Позивача Військовою прокуратурою Донецького гарнізону порушено кримінальну справу і внесені відомості до ЄДРДР за № 42015160690000004.

Разом з тим, представником Відповідача не надано суду жодних належних і допустимих доказів в розумінні вимог ст.70 КАС України щодо наявності відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, про притягнення Позивача за вказані дії до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності.

Правові норми Порядку N 413 взагалі не передбачають права Відповідача та підстави для відмови у видачі Позивачу документів, перелічених в п.4 цього Порядку.

Більш того, суд зазначає, що за приписами абзацу четвертого пункту 8 Порядку N 413 наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції, є лише підставою для позбавлення особи статусу учасника бойових дій.

На підставі викладеного суд робить висновок про наявність порушеного права Позивача на отримання у Відповідача документів, необхідних для його самостійного звернення до відповідної комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій, утвореної в Міноборони України.

Як зазначено в п.4 Порядку N 413, перелік документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, не є вичерпним. А тому порушене право Позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом зобов'язання Військову частину - польова пошта В2731 надати ОСОБА_1 офіційні документи, видані військовою частиною та містять достатні докази про безпосередню його (Позивача) участь у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення.

Підстави для задоволення інших позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково, зобов'язати Військову частину - польова пошта В2731 надати ОСОБА_1 документи, що передбачені п.4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 413 від 20 серпня 2014 р.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 14 вересня 2016 р.