Вирок № 61271980, 14.09.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2278/16-к

Номер провадження 1-кп/623/185/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гуренко М.О., прокурора Молодовського І.О., при секретарі Бобриш М.С., представника потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016220320000959, стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з середньою-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2016 року о 14 годині ОСОБА_2, знаходячись за місцем роботи на території тракторної бригади №7 ПП «Золота Нива 1», що розташована в с. Комарівка Ізюмського району Харківської області, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги з боку співробітників ПП «Золота Нива 1», з багажника автомобіля МАЗ 5335, реєстраційний номер НОМЕР_2, таємно викрав три каністри гербіциду «Євро- Лайтнінг», об'ємом 10 л. кожна, загальним об'ємом 30 л., вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №3726 від 21.07.2016, 6 700 грн. кожна, чим завдав ПП «Золота Нива 1» матеріальну шкоду на загальну суму 20 100 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, пояснив, що до недавнього часу працював охоронцем на ПП «Золота Нива 1». 15.06.2016 року він знаходився на своєму робочому місці, бачив як приїхав з поля, оскільки пішов дощ автомобіль МАЗ, в якому були каністри з гербіцидами. Він підійшов до вказаного автомобіля та таємно викрав 3 каністри з гербіцидами. Заховав їх у строжожці та зателефонував своєму знайомому трактористу на ім'я ОСОБА_4, запропонувавши їх придбати. ОСОБА_4 погодився та придбав вказані каністри з гербіцидами за 4000 грн., переливши їх у свої каністри 10 та 20 літрів. В пусті каністри обвинувачений налив води та поставив їх на автомобіль МАЗ.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 представник потерпілого та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особу обвинуваченого, суд вбачає наступне: ОСОБА_2 до недавнього часу працював офіційно, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, військову службу проходив, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, копія військового квитка, вимога щодо судимості та копія паспорту.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України, віднесений до злочину середньої тяжкості.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлені.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, визнання цивільного позову в повному обсязі, сприяння протягом судового розгляду встановленню істини по справі, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції його від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Розглянувши цивільний позов, поданий ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 17877 грн. суд встановив наступне.

Згідно ст.22 ЦК України - особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла.

Відповідно до бухгалтерської довідки ПП «Золота Нива1» від 21.06.2016 року №130 обліковується гербіцид на рахунку №2081 «Євро-лайтинг» по ціні 595 грн. 90 коп. за 1 літр. Таким чином, сума позову відповідає обсягу викраденого обвинувачем майна із розрахунку (595, 90х30=17877). Також суд вважає, що після вчинення злочину обвинувачений хотів замаскувати сліди його вчинення, шляхом перелиття гербіциду в інші каністри, а в спорожнілі ємкості налив води. Перелиття в інші ємкості хімічної речовини здійснювалося не в придатних до того умовах та ємкостях, а тому на думку суду в результаті цього можуть змінитися його хімічні властивості і як наслідок ця речовина не може подалі використовуватися на полях сільськогосподарського призначення, оскільки надалі продукцію з цих полів буде використана у якості їжі і може створити небезпеку для здоров'я людей.

Обвинувачений в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, а тому враховуючи таку його позицію та надані докази цивільної вимоги, які в порядку ст. 10, 60 ЦПК України які містяться в матеріалах кримінального провадження суд вважає за необхідне його задовольнити в повному обсязі.

Витрати у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50,63, 65-67, 75, 76, ч.1 ст.185 КК України, ст. ст. 2, 94, 351 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПП «Золота Нива1» МФО 350697, код ЄДРПОУ 33897138, ІПН 338971320236, свідоцтво платника ПДВ №200093698, р/р 2609116696980 у Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» матеріальну шкоду в розмірі 17877 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн..

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення товарознавчої експертизи на суму 175 грн. 92 коп. на користь держави, код 24060300, р/р 31419544700005, код банка 37999680, МФО 851011, УДКС в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази: каністри з гербіцидом 10 та 20 літрів, зданих до кімнати зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області - знищіти.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: М.О. Гуренко