Ухвала суду № 61250944, 12.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 822/1099/16

12 вересня 2016 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Курко О. П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року позов задоволено частково. Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам частини 6 статті 187 КАС України, Вінницьким апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 29 серпня 2016 року залишено апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом п'яти днів, з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути виявлені недоліки.

Судом встановлено, що копію ухвали суду про залишення апеляційну скарги без руху апелянтом отримано 05 вересня 2016 року, тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 12 вересня 2016 року.

Станом на 12 вересня 2016 року вимоги ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані.

При цьому, 12 вересня 2016 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків, яке мотивоване тим, що апелянт не встигає сплатити судовий збір у встановлений судом термін.

Суд апеляційної інстанції вважає, що заявлене позивачем клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

В рішенні "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким виключено органи державної влади з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, прийнятим законом встановлено механізм забезпечення органів державної влади, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, відповідним державним фінансуванням на здійснення таких видатків, а відтак обов'язок сплати судового збору, встановлений для державних органів не є таким, що позбавляє їх можливості доступу до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку усунення недоліків.

Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

З урахуванням вказаного, керуючись ч. 1, 3 ст. 108, ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

1. в задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків відмовити.

2. Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги із доданими до скарги матеріалами (крім апеляційної скарги) направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.

Суддя-доповідач Курко О. П.