Постанова № 61230686, 08.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/599/16 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі судового засідання Кваші Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського окружного адміністративного суду на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівського окружного адміністративного суду про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Чернігівського окружного адміністративного суду по не нарахуванню та невиплаті на користь ОСОБА_2 заробітної плати з урахуванням усіх її складових за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про прокуратуру») та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») у розмірі 69911 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 99 коп.;

- зобов'язати Чернігівський окружний адміністративний суд (вул. Київська, буд. 23, м. Чернігів, 14005, код 35108650) нарахувати на користь ОСОБА_2 недоплачену заробітну плату з урахуванням усіх її складових, за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про прокуратуру») та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») у розмірі 69911 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 99 коп.;

- стягнути з Чернігівського окружного адміністративного суду (вул. Київська, буд. 23, м. Чернігів, 14005, код 35108650) на користь ОСОБА_2 недоплачену заробітну плату з урахуванням усіх її складових, за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про прокуратуру») та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») у розмірі 69911 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 99 коп.;

- допустити негайне виконання постанови суду в межах всієї суми стягнення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Чернігівського окружного адміністративного суду в частині не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_2 заробітної плати з урахуванням усіх її складових за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про прокуратуру») та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») у розмірі 69911 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 99 коп; зобов'язано Чернігівський окружний адміністративний суд нарахувати на користь ОСОБА_2 недоплачену заробітну плату з урахуванням усіх її складових, за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про прокуратуру») та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») у розмірі 69911 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 99 коп; стягнуто з Чернігівського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_2 недоплачену заробітну плату з урахуванням усіх її складових, за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про прокуратуру») та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») у розмірі 69911 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 99 коп. Вирішено звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення на користь ОСОБА_2 недоплаченої заробітної плати з урахуванням усіх її складових, за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про прокуратуру») та за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 включно, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») у межах суми стягнення за один місяць. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 08.08.2014 працює на посаді секретаря судових засідань Чернігівського окружного адміністративного суду та на час звернення до суду мала 10 ранг державного службовця, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 15-24).

Посадовий оклад позивача за займаною посадою в період з 26.10.2014 по 31.08.2015 складав 1218,00 грн., що підтверджується копіями розрахункових листів Чернігівського окружного адміністративного суду за 2014-2015 роки (а.с. 31-35) та довідкою № 12 від 12.03.2016 про нараховану заробітну плату за період з 26.10.2014 по 31.12.2015 (а.с. 25-28).

Вважаючи, що розмір заробітної плати повинен визначатися Законом, а не постановами КМ України, та, вважаючи свої права на отримання заробітної плати у належному розмірі порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Позов обґрунтований тим, що підпунктом 59 пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII частину першу статті 144 Закону № 2453-VІ доповнено абзацом другим, згідно з яким передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону № 1697-VІІ на Кабінет Міністрів України був покладений обов'язок у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом № 2453-VІ. Проте Уряд ці вимоги не виконав і заробітна плата не виплачується їй відповідно до норм закону. Вважає неправомірною відмову ТУ ДСА у перерахунку і виплаті їй заробітної плати у розмірі, встановленому частиною першою статті 144 Закону № 2453-VІ, оскільки ця норма Закону не ставить працівників апаратів судів у залежність від визначення механізму її реалізації підзаконними актами Кабінету Міністрів України та законами про Державний бюджет України.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з 26.10.2014 працівники апарату судів мають право на посадові оклади у розмірах, визначених Законом. Це право підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом про Державний бюджет України на 2014, 2015 рік видатків на ці потреби не було передбачено.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на ту обставину, що виплата заробітної плати проводилась в межах бюджетних асигнувань та вказані цілі.

Перевіряючи правильність застосування судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом даного позову є ненарахування та невиплата позивачу заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції чинній з 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року та з 09 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно, відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»).

26 жовтня 2014 року внесено зміни до статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону України «Про прокуратуру» зобов'язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Аналогічне викладене і у новій редакції статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», з 28 березня 2015 року.

Наведене узгоджується з положеннями частин сьомої, восьмої статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» та частиною другою статті 8 Закону України «Про оплату праці».

З 1 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Однак, на час виникнення спірних правовідносин, схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та її виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів», який до 9 вересня 2015 року залишався незмінним.

Наведене свідчить про невиконання з боку Кабінету Міністрів України покладених на нього обов'язків щодо приведення у тримісячний строк його нормативно-правових актів у відповідність із вищевказаними законами.

з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року зміни до постанови «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та її виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» щодо розмірів окладів працівників апарату суду Кабінетом Міністрів України внесено не було.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік», видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та частини першої статті 147 цього ж Закону у редакції з 28 березня 2015 року, не передбачено.

Враховуючи викладене, дії відповідача в частині виплати позивачу заробітної плати в межах видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників та у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України є правомірними, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду України від 12 липня 2016 року № 820/4648/15 та від 13 липня 2016 року №818/3372/15, №820/4653/15.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівського окружного адміністративного суду задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Чернігівського окружного адміністративного суду про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов І.Л. Желтобрюх

Постанову в повному обсязі виготовлено 12.09.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Желтобрюх І.Л.