Ухвала суду № 61224746, 07.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик», третя особа: Спільне підприємство «Гіпек», про визнання майнових прав та визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/11969/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Шумко А.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик» (далі по тексту - ТОВ «Житловик»), третя особа: Спільне підприємство «Гіпек», про визнання майнових прав та визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Роз'яснено позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повідомлено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 10 лютого 2015 року, у виді накладення арешту на 14,18% частин об'єкта незавершеного будівництва - житлового комплексу з підземними паркінгами і об'єктами соціально-побутового та офісного призначення по АДРЕСА_1, а саме на 6 647,62 кв.м. житлової площі та 350,15 кв.м нежитлової площі вказаного житлового комплексу.

Не погодившись із такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, поновити провадження у справі та накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва - житловий комплекс з підземними паркінгами і об'єктами соціально-побутового та офісного призначення по АДРЕСА_1. Зазначає, що суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі з підстав належності справи до компетенції господарського суду, оскільки ТОВ «Житловик» у встановленому законом порядку визнано банкрутом. Звертає увагу на те, що він не має майнових вимог до ТОВ «Житловик» як до боржника, а просить суд визнати його, позивача, майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, а відтак справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

В суді апеляційної інстанції Островський С.В. в інтересах ТОВ «Житловик» проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, просив розгляд справи відкласти в зв'язку з перебуванням у відрядженні, проте, ним не було надано доказів на підтвердження вказаної обставини, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Житловик», третя особа: Спільне підприємство «Гіпек», про визнання майнових прав та визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

03 червня 2016 року Гороховський А.В. в інтересах «Житловик» подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи його тим, що вказана справа не підсудна Голосіївському районному суду м. Києва та не може розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки постановою Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року ТОВ «Житловик» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гороховського А.В., а тому відповідно до вимог ст. ст. 12, 16 ГПК України дана справа підвідомча господарському суду.

19 липня 2016 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житловик», третя особа: Спільне підприємство «Гіпек», про визнання майнових прав та визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Закриваючи провадження, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ТОВ «Житловик» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 12 ГПК України справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просив визнати за ним майнові права на 26,68 % об'єкта незавершеного будівництва - житлового комплексу з підземними паркінгами і об'єктами соціально-побутового та офісного призначення по АДРЕСА_1, а саме, права на отримання у власність, після завершення будівництва даного будинку та введення його в експлуатацію, 12 816,46 кв.м. житлової площі та 350,15 кв.м. нежитлової площі вказаного житлового комплексу; визнати за ним право власності на 26,68 % об'єкта незавершеного будівництва - житлового комплексу з підземними паркінгами і об'єктами соціально-побутового та офісного призначення по АДРЕСА_1 на загальну суму 11 477 416,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані укладенням між ОСОБА_1 та ТОВ «Житловик» інвестиційного договору від 15 травня 2007 року, предметом якого є будівництво для інвестора об'єкта будівництва - житлового комплексу з підземними паркінгами і об'єктами соціально-побутового та офісного призначення по АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за ним майнових прав та визнання права власності на майно адресовані також ТОВ «Житловик».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Житловик» знаходиться на стадії банкрутства, а тому відповідно до вимог ст. ст. 12, 16 ГПК України справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житловик» про визнання майнових прав та визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва підвідомча господарському суду.

Таким чином, установивши, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житловик», третя особа: Спільне підприємство «Гіпек», про визнання майнових прав та визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивач не заявляв майнових вимог до ТОВ «Житловик» як до боржника, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 190 ЦК України майнові права є особливим об'єктом майна.

Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 06 вересня 2013 року за ТОВ «Житловик» визнано право власності на незавершене будівництво - житлового комплексу з підземними паркінгами і об'єктами соціально-побутового та офісного призначення, готовністю 3,99%, за адресою АДРЕСА_1. Зазначене право зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відтак, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є майновими вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року постановлена з додержанням норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А.Пікуль