Постанова № 61216664, 12.09.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/7011/16-а

Провадження № 2-а\711\201\16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Угорчука В.В.

при секретарі Буйновській А.П.,

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача Казановського С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Черкаси Казановського Сергія Валерійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови серії ПС2 № 972184 від 03.08.2016 року, винесеної відповідачем інспектором Управління патрульної поліції у м. Черкаси Казановським С.В., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., а також про визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду ним справи про адміністративне правопорушення на місце зупинки транспортного засобу, посилаючись на наступне.

Біля 00 год.57 хв. 03.08.2016 року він керував автомобілем і був зупинений відповідачем біля будинку № 52 по вул. Хіміків у м. Черкаси за те, що на його автомобілі начебто був погано освітлений номерний знак. Тоді ж відповідач відносно нього виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП і накладено штраф у сумі 425 гривень за те, що він не пред'явив поліцейському на його вимогу поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - поліс). Позивач вважає, що працівник поліції вимагав пред'явити такий поліс безпідставно, тому ним не скоєно адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а також не мав права розглядати справу про адміністративне правопорушення і виносити постанову на місці зупинки транспортного засобу, тому що така справа могла бути розглянута за місцем вчинення адміністративного правопорушення, тобто за місцем знаходження органу, уповноваженого на розгляд справ про адміністративні правопорушення. У зв'язку з цим просив скасувати винесену постанову як незаконну, а також визнати дії відповідача Казановського С.В. в частині місця розгляду справи та винесення постанови неправомірними.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні. Відповідач Казановський С.В. заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що позивач порушив Правила дорожнього руху України (далі - Правила), тому що в нічний час керував автомобілем, на якому номерний знак був погано освітлений, тому він його зупинив. На його вимогу, яка ґрунтувалась на п.2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 21.2. та 21.3. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 2.4. Правил, відповідач відмовився надати поліс, тому він, не складаючи протокол, що передбачено ч. 2 ст. 258 КУпАП, на місці вчинення адміністративного правопорушення виніс постанову, яка оскаржується.

Вислухавши пояснення позивача і відповідача, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно зі змісту постанови про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 972184 від 03.08.2016 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції у м. Черкаси Казановським С.В., 03.08.2016 року близько 00 год.57 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Мерседес Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1 з номерним знаком, не освітленим в темну пору доби, чим порушив п. 2.9 «в» Правил, та не пред'явив для перевірки поліс, чим порушив п. 2.4 «а» Правил, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст. 126 КУпАП, за що на водія накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Незважаючи на те, що в тексті постанови описуються два порушення Правил, за які передбачено відповідальність як за ч.1 ст. 122, так в за ч. 1 ст. 126 КУпАП, в ній зазначено, що ОСОБА_1 вчинив одне правопорушення, за яке й накладено стягнення, тому суд не погоджується з твердження відповідача про те, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за два адміністративні правопорушення.

Частиною 1 статті 126 КУАП передбачена адміністративна відповідальність, у тому числі за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліса, у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що водій на вимогу працівника міліції (поліції) повинен пред'явити для перевірки документи, в тому числі й поліс, що передбачено п. 2.4 «а» Правил, однак така вимога повинна бути законною. Законною вимога вважається тоді, коли вона ґрунтується на положеннях закону.

Вищевказані Правила прийняті постановою Кабінету Міністрів України, тобто вони не є законом.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.

В даному випадку відповідач мав право вимагати у позивача документи, що посвідчують його особу та/або підтверджують право володіння та керування транспортним засобом, тобто посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, тому що у поліцейського існували достатні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «в» Правил, який приписує, що водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним засобом, неосвітленим у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП: керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Доводи позивача про те, що на керованому ним автомобілі номерний знак був достатньо освітленим, суд не бере до уваги з наступних підстав.

Відповідачем для підтвердження своїх заперечень проти позову надано суду диск із відеозаписом події, зробленим за допомогою відеокамери, закріпленої на форменому одязі.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

З огляду на викладене інформація, яка міститься на диску з відеозаписом, що зроблений працівниками поліції, визнається доказом.

Дослідженням цього доказу встановлено, що в темну пору доби на автомобілі, яким керував позивач ОСОБА_1, номерний знак не був достатньо освітленим і його символи неможливо було визначити з відстані двадцяти метрів. Незважаючи на те, що працівниками поліції не застосовувались вимірювальні прилади та пристрої, з відеозапису видно, що символи номерного знака не визначались із відстані, явно меншої ніж двадцять метрів, навіть після того, як водій протер ліхтарі, які повинні освітлювати номерний знак.

Разом із тим, вказаним нормативним актом працівнику поліції не надано право перевіряти наявності у водіїв інших документів, зокрема поліса, який не відноситься до документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов'язаний:мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Цим Законом також не передбачені випадки пред'явлення водіями страхового полісу на вимогу поліцейського.

Таким нормативним актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтею 21 якого передбачено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2. цієї статті, на їх вимогу (п.21.3).

Пунктом 21.2. вказаної статті передбачено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Тобто законодавцем передбачено два випадки здійснення контролю поліцейським за наявністю поліса у особи, що керує транспортним засобом: 1) при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху; 2) при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Цей перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

В даному конкретному випадку не наступило жодного з передбачених двох випадків, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався і матеріали про дорожньо-транспортну пригоду не оформлювались.

З огляду на викладене суд вважає, що вимога працівника поліції Казановського С.В. до водія ОСОБА_1 передати для перевірки поліс не ґрунтувалась на законі, тому у позивача були підстави не передавати відповідачу вказаний документ, отже він, відповідно, незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП. У зв'язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню.

Щодо інших порушень, які на думку позивача, допустив відповідач, суд зазначає таке.

Із запису розмови, яка відбулась між позивачем і відповідачем, що зафіксовано на диску з інформацією, встановлено, що поліцейський роз'яснив позивачу його права, зокрема передбачені ст. 268 КУпАП, і твердження позивача про протилежне є безпідставними.

Як передбачено ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих у автоматичному режимі.

Розгляд адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 126 КУпАП, віднесено до компетенції Національної поліції, отже відповідач мав право не складати протокол про це адміністративне правопорушення, яке, на його думку, допустив позивач.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Ці зміни в законодавство внесені після винесення Конституційним судом України рішення від 26.05.2015 року, на яке посилається позивач, вони не визнані неконституційними, тому суд вважає, що відповідач Казановський С.В. діяв правомірно, розглянувши справу з винесенням постанови на місці зупинки транспортного засобу, тобто на місці вчинення правопорушення. Відповідач є уповноваженим працівником підрозділу патрульної служби Національної поліції і має спеціальне звання, тому згідно з положеннями п.3 ч.2 ст. 222 КУпАП наділений правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення у вигляді штрафу.

З огляду на викладене в цій частині позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-161 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ПС2 № 972184 від 03.08.2016 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції у м. Черкаси Казановським С.В., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Провадження по справі закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду на протязі 10 днів з дня проголошення.

Повний текст постанови виготовлено і проголошено о 08 год. 00 хв. 12 вересня 2016 року.

Суддя: В. В. Угорчук