Вирок № 61216665, 12.09.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/4497/16-к

Провадження № 1-кп/ 711/196/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Угорчука В.В.

при секретаряк Дядюша К.М. і Буйновській А.П.,

за участі прокурорів Скалозуб Т.В. і Дєдусь О.І., малолітнього потерпілого ОСОБА_4, законного представника ОСОБА_5, педагога ОСОБА_6, психолога ОСОБА_7, підсудного ОСОБА_8, захисника ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12016251010001029 за звинуваченням:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, судимого:

1)26.09.2006 р. Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

2)15.05.2007 р. цим же судом за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць, звільненого 27.11.2008 р. постановою Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 19.11.2008 р. умовно достроково на 1 рік 4 місяці 13 днів;

3)29.01.2010 р. Соснівським районним судом м. Черкаси за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці, звільненого 02.07.2012 р. у зв'язку з відбуттям покарання;

4)18.12.2012 р. цим же судом за ст.ст. 185 ч.3, 190 ч.2, 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, звільненого з місць позбавлення волі 02.11.2015 р. у зв'язку з відбуттям покарання,

мешканця АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 187 КК України, суд

встановив:

Підсудний (обвинувачений) ОСОБА_8 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, (розбій) за наступних обставин.

Близько 12 години 50 хвилин 02 лютого 2016 року ОСОБА_8 перебував біля будинку АДРЕСА_2, де біля другого під'їзду знаходився малолітній потерпілий ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який в руках тримав мобільний телефон.

З метою відкритого викрадення чужого майна підсудний ОСОБА_8 висунув потерпілому ОСОБА_4 вимогу віддати йому мобільний телефон, а коли той відмовився - здійснив на нього напад, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого: дістав складний ніж та, погрожуючи його застосуванням, направив його лезо до живота потерпілого. Внаслідок цієї погрози, яку потерпілий сприймав як реальну, тобто таку, що загрожує його життю чи здоров'ю і може бути реалізована, він виконав вимогу підсудного ОСОБА_8 і передав йому мобільний телефон «ЕйчТіСі» вартістю 625 грн., яким підсудний заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями, що виразилися в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 187 КК України (розбій).

Вина обвинуваченого у скоєнні зазначеного злочину доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме - показаннями обвинуваченого, потерпілого та свідків, протоколами, висновком експертизи.

Обвинувачений ОСОБА_8 пояснив суду, що помітив раніше незнайомого йому малолітнього потерпілого, в руках якого був телефон. Вирішивши заволодіти ним, він замахнувся на потерпілого рукою і той віддав йому телефон. Ножа при цьому не застосовував, тому вину свою визнав частково.

Потерпілий малолітній ОСОБА_4 дав показання суду про те, що раніше невідомий йому підсудний вимагав у нього віддати йому телефон, на що він відповів відмовою. Після цього підсудний дістав складний ніж, відкрив лезо і направив ніж лезом до його живота, тому він змушений був віддати телефон, про що через незначний проміжок часу повідомив батька, з яким вони намагались відшукати підсудного, але безрезультатно, тому звернулись до поліції.

Такі ж показання потерпілий дав під час слідчого експерименту в протоколі на а.с.81-85.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що зі слів свого сина йому відомо про те, що підсудний незаконно заволодів телефоном з погрозою його сину складним ножем.

З показань свідка ОСОБА_12 суд встановив, що приблизно в лютому 2016 року підсудний продав йому телефон «ЕйчТіСі», який свідок подарував своїй знайомій ОСОБА_13, у якої цей телефон був вилучений працівниками поліції.

Під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_4 впізнав серед інших телефонів свій телефон «ЕйчТіСі» по характерній тріщині екрану (а.с.91-93).

Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що на екрані телефону, який він придбав у підсудного, була тріщина. Наявність такого дефекту виявлена під час огляду телефону, що зафіксовано в протоколі на а.с.94.

Згідно з висновками товарознавчої експертизи вартість телефону «ЕйчТіСі» могла складати 625 грн. (а.с.87-90).

Таким чином, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_8 незаконно заволодів чужим майном потерпілого ОСОБА_4 - телефоном «ЕйчТіСі» вартістю 625 грн.

Як зазначено вище, підсудний цієї обставини не заперечує, але запевняє, що він відкрито заволодів чужим майном без погрози насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто визнає, що вчинив грабіж, а не розбій.

Судом досліджено протокол слідчого експерименту на а.с. 72-76, під час якого підсудний визнавав факт застосування ножа до малолітнього потерпілого під час заволодіння телефоном.

Виходячи з принципу безпосереднього дослідження показань, суд не може визнати доказом показання підсудного під час слідчого експерименту, але з огляду на те, що ці його показання повністю співпадали з послідовними показаннями потерпілого, у якого відсутні підстави обмовляти підсудного, суд приходить до висновку про те, що показання підсудного під час судового розгляду в тій частині, що він нібито не застосовував ножа при заволодінні майном потерпілого, є неправдивими.

Ці неправдиві показання підсудний ОСОБА_8 дав із-за того, що ніж не був знайдений та вилучений, а також з метою уникнення відповідальності за фактично скоєний більш тяжкий злочин, ніж той, у якому він визнає себе винним.

Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_8 винен у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України (розбій), і його вина в цьому доведена перед судом.

Обтяжує його покарання скоєння злочину проти малолітнього - потерпілого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також рецидив злочинів, оскільки підсудний, який має судимість за умисні злочини, вчинив новий умисний злочин.

Пом'якшуючих покарання підсудного ОСОБА_8 обставин не встановлено. Він тільки частково визнав свою вину, заперечуючи обставини скоєння злочину. Підсудним також не вжито заходів щодо відшкодування завданої шкоди, оскільки викрадене майно потерпілому було повернуто завдяки працівникам поліції. Намагання рідними підсудного відшкодувати потерпілому та його батькам моральну шкоду не беруться до уваги, тому що цивільний позов про відшкодування такої шкоди не був заявлений.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин є тяжким згідно з положеннями ст. 12 КК України, особу винного, який до цього судимий і відбував покарання у вигляді позбавлення волі, а також вчинив тяжкий умисний злочин через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, посередньо характеризується за місцем проживання, наявність обтяжуючих покарання обставин і вважає необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

За висновками судово-психіатричної експертизи підсудний ОСОБА_8 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними як під час вчинення інкримінованого злочину, так і в даний час, виявляє ознаки розладу особистості внаслідок вживання психоактивних речовин в стадії компенсації.

Речовий доказ в кримінальному провадженні необхідно залишити в розпорядженні потерпілого, підстав для зміни або скасування обраного запобіжного заходу немає.

З підсудного слід стягнути документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Черкаському слідчому ізоляторі підсудному ОСОБА_8 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк покарання обчислювати з 06 квітня 2016 року. Зарахувати ОСОБА_8 у строк відбутого покарання термін тримання під вартою з 06 квітня 2016 року по 12 вересня 2016 року у співвідношенні один день попереднього ув'язнення до двох днів позбавлення волі згідно з положеннями ч.5 ст. 72 КК України.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 263 грн. 88 коп.

Речовий доказ: мобільний телефон «ЕйчТіСі» - залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_4

Копію вироку вручити прокурору і підсудному негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку.

Головуючий: В. В. Угорчук