У Х В А Л А
7 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаПрокопенка О.Б.,
суддів:Гриціва М.І., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Головне управління) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 квітня 2016 року відмовив у задоволенні клопотання Головного управління про звільнення його від сплати судового збору, а касаційну скаргу Головного управління повернув скаржнику.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, Головне управління звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року (№ К/800/40998/15) та Верховного Суду України від 26 січня 2016 року про звільнення від сплати судового збору та відкриття проваджень, які, на думку Головного управління, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме статті 214 КАС.
Проте ухвалу Верховного Суду України від 26 січня 2016 року, на яку заявник посилається як на підставу для перегляду ухвали касаційного суду від 6 квітня 2016 року, не можна вважати такою, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки ухвала Верховного Суду України не є рішенням, прийнятим як судом касаційної інстанції.
Разом із тим аналіз ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року та оскаржуваного рішення суду касаційної інстанції не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених норм процесуального права, оскільки прийняття різних процесуальних рішень зумовлено різними обставинами, викладеними у поданих касаційних скаргах, з яких виходив суд при вирішенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм процесуального права, про що йдеться в заяві.
Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкових повідомлень-рішень за заявою Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців О.О. Терлецький
Судове рішення № 61213844, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 07.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/23709/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: