Ухвала суду № 61204163, 13.03.2015, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/260/15-к

Номер провадження № 1-кс/315/22/15

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

13 березня 2015 рокум. Гуляйполе

Слідчий суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Каракай Н.Д., при секретарі: Долженко О.О., за участю прокурора: Лукаша Д.О., захисника ОСОБА_1,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області майора міліції ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12015080220000123, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, співмешкаючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не депутата, не військовозобовязаного, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

1) 29.11.1973 року Мелітопольським районним судом Запорізької області за ст. 140 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком 4 роки. 30.12.1973 року направлений до Ждановської ВК Донецької колонії;

2) 14.08.1978 році Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст. 140 ч. 2, 208, 42 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців. Звільнений 31.07.1982 року;

3) 14.03.1984 році Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст. 206 ч. 1 КК України до виконання виправних робіт строком 1 рік;

4) 06.08.1984 році Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст. 206 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців;

5) 01.06.1987 році Пологівським районним судом Запорізької області за ст. 94 КК України до позбавлення волі строком 13 років на основі ст. 43 КК України приєднати частково по вироку від 06.08.1984 року до позбавлення волі 14 років Звільнений 26.03.2001 році по відбуттю покарання;

6) 13.08.2003 році Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст. 309 ч. 2, 311 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком 3 роки з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців;

7) 13.12.2004 році Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 70 КК України до позбавлення волі строком 5 років з конфіскацією майна на основі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднати покарання по вироку Гуляйпільського районного суду від 13.08.2003 року і надати позбавлення волі строком 5 років 1 місяць. Звільнений 26.06.2009 році по відбуттю строку покарання;

8) 17.10.2012 році Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст. 307 ч. 2, 69, 309 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком 3 роки з конфіскацією майна. Звільнений 30.07.2014 році з Софіївської ВК Запорізької області № 55 умовно достроково з не відбутим покаранням 10 місяців 13 днів.

якому 12.03.2015 року оголошено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

13.03.2015 року до суду звернулася старший слідчий СВ Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області майор міліції ОСОБА_2 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, яке було погоджено з прокурором Гуляйпільського району Запорізької області ОСОБА_4

Своє клопотання старший слідчий обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, будучи раніше судимий за скоєння злочинів, на

шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, будучи умовно достроково звільненим з місць позбавлення волі, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, знову, скоїв тяжкий злочин.

В клопотанні слідчий зазначила, що на початку лютого місяця 2015 року близько 14.00 години ОСОБА_3, знаходячись на автовокзалі, який розташований по вул. Петровського м. Гуляйполе Запорізької області де невідомий чоловік запропонував ОСОБА_3 взяти в нього поліетиленовий пакет в якому знаходиться подрібнена речовина канабіс вагою близько 200 грн. пояснив тим, що не хоче їхати з нею в маршрутці на що ОСОБА_3 погодився та забрав дану речовину, яку переніс додому та сховав для власного вживання шляхом куріння через сигарету.

16.02.2015 року, близько 16.00 години, в м. Гуляйполе Запорізької області, ОСОБА_3, перебуваючи на території свого домоволодіння № 113 по вул. 3- го Інтернаціоналу, маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, незаконного збув ОСОБА_5, за готівку в сумі 90 грн., раніше придбаний ним особливо небезпечний наркотичний засіб КАНАБІС вагою 1,89 г (в перерахунку на суху речовину).

Крім того, 24.02.2015 року, близько 16.00 години, в м. Гуляйполе Запорізької області, ОСОБА_3, діючи повторно, перебуваючи на території свого домоволодіння №113 по вул. 3-го Інтернаціоналу, маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, незаконного збув ОСОБА_5, за готівку в сумі 90 грн., раніше придбаний ним особливо небезпечний наркотичний засіб КАНАБІС масою 1,81 г (в перерахунку на суху речовину).

Крім того, 11.03.2015 року, близько 14.00 години, в м. Гуляйполе Запорізької області, ОСОБА_3, діючи повторно, перебуваючи на території свого домоволодіння №113 по вул. 3-го Інтернаціоналу, маючи умисел на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, незаконного збув ОСОБА_5, за готівку в сумі 90 грн., раніше придбаний ним особливо небезпечний наркотичний засіб КАНАБІС масою 1,69 г (в перерахунку на суху речовину).

Крім того, у період часу з початку лютого 2015 року по 11.03.2015 року, ОСОБА_3, діючи повторно, раніше вчинивши злочини, передбачені ст. 307 КК України, за місцем свого мешкання, у деревяній шафі, яка розташована біля літньої кухні на території його домоволодіння №113 по вул. 3-го Інтернаціоналу в м. Гуляйполе Запорізької області, зберігав без мети збуту, раніше придбаний ним особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою у перерахунку на суху речовину 24,67 грамів, який був вилучений у нього під час проведення санкціонованого обшуку 11.03.2015 року працівниками міліції Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області.

У звязку з цим 12.03.2015 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Факт скоєння ОСОБА_3 зазначених кримінальних правопорушень повністю підтверджується обставинами встановленими під час проведення досудового розслідування та матеріалами кримінального провадження.

Далі в клопотанні зазначено, що ОСОБА_3 неодноразово судимий, реально відбував покарання у місцях позбавлення волі, будучи умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі, а саме 30.07.2014 року звільнений з Софіївської ВК № 55 Запорізької області умовно-достроково з невідбутим покаранням 10 місяців 13 днів, знаходячись під адміністративним наглядом, має непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та скоїв ряд кримінальних правопорушень. Крім того, на підставі вагомих доказів підозрюється у скоєнні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, на момент скоєння злочину досяг 56-річного віку, та за станом здоровя може утримуватися в місцях позбавлення волі. Тобто, наявні ризики, передбаченого п. п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду (так як ОСОБА_3 має негативну репутацію, постійного місця роботи та доходів не має, а отже має слабкі соціальні звязки. Також ОСОБА_3 вчинив ряд тяжких злочинів, за які йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі знаючи про це він може залишити своє місце мешкання та переховуватися від слідства та суду);

- вчинити інше кримінальне правопорушення (ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за ст. 309 та ст. 307 КК України, реально відбував покарання у місцях позбавлення волі, будучи умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі, знаходячись під адміністративним

наглядом, схильний до вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин, та може знову скоїти ряд злочинів, повязаних з незаконним обігом наркотичних речовин);

- незаконно впливати на свідків (ОСОБА_3 знайомий з усіма свідками по кримінальному провадженню, знає їхнє місце мешкання), у звязку з чим він може незаконно на них впливати.

Жоден з більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів та те, що він перебуває на умовно-достроковому терміні і знає, що йому загрожу покарання у вигляді позбавлення волі, є ризик того, що ОСОБА_3 буде переховуватися від органів досудового розслідування.

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_3 обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також враховуючи те, що сам ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі викладеного, слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала, просила його задовольнити з тих підстав, які в ньому викладені.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав за тих обставин, які викладені в ньому, просить суд його задовольнити та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, додатково пояснив, що останній на шлях виправлення не став.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 вважав клопотання необґрунтованим та наполягав на застосуванні більш мякого запобіжного заходу особистого зобовязання, суду пояснив, що у ОСОБА_3 є мати, яка потребує догляду, є постійне місце проживання, що свідчить про стійкі соціальні звязки, за віком і станом здоровя не може впливати на свідків, наркотичні речовини, вилучені при обшуку, тому не зможе вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого та обрання запобіжного заходу у вигляді арешту заперечував, суду пояснив, що має сімю, матір пенсійного віку, яка потребує догляду, за станом здоровя не буде переховуватися та впливати на свідків. Вину визнав повністю, невідворотність покарання розуміє.

Заслухавши учасників процесу, з'ясувавши думку прокурора та пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовуються, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання, виходячи з наступних підстав.

11.03.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080220000123, було внесено кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

12.03.2015 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне

правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, приходжу до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_3 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Обираючи такий запобіжний захід, як тримання під вартою, враховую наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, що підтверджується наданими слідчому судді доказами, а також наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість скоєння кримінального правопорушення, що підтверджується репутацією підозрюваного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, реально відбував покарання у місцях позбавлення волі, будучи умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі, а саме 30.07.2014 року звільнений з Софіївської ВК № 55 Запорізької області, з не відбутим покаранням 10 місяців 13 днів. Крім того, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення та перевиховання не став та скоїв ряд умисних тяжких кримінальних правопорушень в період умовно-дострокового звільнення.

ОСОБА_3 обґрунтовано, на підставі вагомих доказів підозрюється у скоєнні умисних тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, на момент скоєння злочину досяг 56-річного віку та за станом здоровя може утримуватися в ІТУ та СІЗО. Тобто, наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду (так як ОСОБА_3 має негативну репутацію, постійного місця роботи та доходів не має, а отже має слабкі соціальні звязки. Також ОСОБА_3 вчинив ряд тяжких злочинів, за які йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі знаючи про це він може залишити своє місце мешкання та переховуватися від слідства та суду);

- вчинити інше кримінальне правопорушення (ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за ст. 309 та ст. 307 КК України, реально відбував покарання у місцях позбавлення волі, будучи умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі, знаходячись під адміністративним наглядом, схильний до вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин, та може знову скоїти ряд злочинів, повязаних з незаконним обігом наркотичних речовин);

- незаконно впливати на свідків (ОСОБА_3 знайомий з усіма свідками по кримінальному провадженню, знає їхнє місце мешкання), у звязку з чим він може незаконно на них впливати. Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, керуючись вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, а також приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме п. п. 1-8 ч. 1 ст. 178 КПК України.

Про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов'язання, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України та домашнього арешту, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість кримінальних правопорушень, в скоєнні яких ОСОБА_3 пред'явлена обґрунтована підозра, характеристика його особи: за місцем відбування покарання посередньо, за місцем проживання - негативно, а також те що останній, знаючи, що може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, може залишити місце свого мешкання, не повідомивши органи досудового слідства. Підозрюваний не працює, не має постійного джерела доходу, що свідчить про неможливість обрання йому запобіжного заходу у

вигляді застави, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Суд не приймає до уваги пояснення захисника та підозрюваного в судовому засіданні та не вбачає підстав для відхилення клопотання з підстав, що ОСОБА_3 має стійкі соціальні звязки, матір, оскільки з його пояснень в судовому засіданні слідує, що мати проживає одна і в м. Гуляйполе проживає два його молодших брати, а також враховує, що суду не надано будь-яких доказів про неможливість ОСОБА_3 утримуватися в місцях позбавлення волі, що спростовується довідкою Гуляйпільської ЦРЛ від 11.03.2015 року, а до наданих суду виписок епікриз з історії хвороби № 284 та № 399 Гуляйпільської ЦРЛ суд відноситься критично, враховуючи періоди лікування з 18.03.2011 року по 08.04.2011 року та з 05.08.2014 року по 22.08.2014 року та зо всі епізоди злочинів вчинені в період УДЗ.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, які, відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.

Частиною п'ятою ст. 182 КПК України, передбачений розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_3, його репутацію та майновий стан, суд вважає за необхідне визначити розмір застави,близький до мінімального.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області майора міліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Гуляйполе Запорізької області, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не депутата, не військовозобовязаного, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів у Вільнянському слідчому ізоляторі управління ДПтС України в Запорізькій області.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання - з 11 березня 2015 року.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави за кримінальним провадженням № 12015080220000123 від 11.02.2015 року, за його підозрою у сумі 30000 грн., який необхідно внести на розрахунковий рахунок № 37311050000607 в ГУДКСУ у Запорізькій області МФО 813015 отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області ЄДРПОУ 26316700, який може бути внесений як підозрюваним так і іншими фізичними чи юридичними особами.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчих та прокурора за кримінальним провадженням за підозрою ОСОБА_3 за їх викликами та за викликами до суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місце роботи;

3) докласти зусиль до пошуку роботи.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає направленню до Вільнянського слідчого ізолятора № 11 УДПтС України в Запорізькій області.

Копію ухвали надати підозрюваному ОСОБА_3 після її проголошення.

Строк дії цієї ухвали закінчується 11 травня 2015 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_6