Ухвала суду № 61204160, 11.03.2015, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/245/15-к

Номер провадження № 1-кс/315/20/15

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

11 березня 2015 рокум. Гуляйполе

Слідчий суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Каракай Н.Д., при секретарі: Долженко О.О., за участю прокурора: Нєфьодова В.С.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області капітана міліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не військозобовязаного, раніше судимого:

1) 02.03.2004 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст.ст.75,185 ч.2, 185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

2) 12.07.2005 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст.ст.185 ч.3, 198, 70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, 18.07.2008 звільнений з Вільнянської ВК в Запорізькій області по відбуттю строку покарання;

3) 24.04.2009 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнився 09.12.2012 з Оріхівської ВК по відбуттю строку покарання;

4) 27.02.2014 Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ст.125 ч.2 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік. 23.12.2014 постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області скасовано звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, призначеного вироком Гуляйпільського районного суду від 27.02.2014 та з направленням ОСОБА_2 в місце обмеження волі, визначене КВІ для відбування покарання у вигляді 1 року обмеження волі, покарання не відбув,

якому оголошено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

11.03.2015 року до суду звернулася слідчий СВ Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції ОСОБА_1 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, яке було погоджено з прокурором Гуляйпільського району Запорізької області ОСОБА_3

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, неодноразово судимий, реально відбував покарання у місцях позбавлення волі, після звільнення з яких на шлях виправлення та перевиховання не став та скоїв ряд умисних середньої тяжкості та тяжких кримінальних правопорушень, з корисливих мотивів, має не погашену у встановленому законом порядку судимість.

В клопотанні зазначив, що 09 березня 2015 року, близько 22.00 години, ОСОБА_2, знаходячись навпроти будинку № 82 по вул. Леніна в с. Новозлатопіль Гуляйпільського району Запорізької області, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, під час конфлікту з останнім, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс ножем, який був зажатий в його правій руці, один удар в ліву нижню частину живота ОСОБА_4, заподіявши останньому проникаюче в черевну порожнину ножове поранення великого сальника, сальникової сумки, задньої стінки шлунку, масивна кровотеча, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

У звязку з цим 11.03.2015 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України

Факт скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч 1 КК України підтверджується обставинами встановленими під час проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження.

Далі в клопотанні зазначив, що ОСОБА_2 схильний до злочинів проти здоровя особи із застосуванням ножа, про що свідчить той факт, що 27.02.2014 він був засуджений за скоєння злочину проти здоровя особи, із застосуванням ножа та спричинення тілесних ушкоджень, передбачений ст. 125 ч. 2 КК України та 09.03.2015 знову скоїв злочин проти здоровя особи, із застосуванням ножа, спричинивши особі тяжкі тілесні ушкодження.

23.12.2014 постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області скасовано звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, призначеного вироком Гуляйпільського районного суду від 27.02.2014 з направленням ОСОБА_2 в місце обмеження волі, визначене КВІ для відбування покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

Після цього ОСОБА_2 знову продовжив свою злочинну діяльність. Так, слідчим відділом Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, 28.01.2015 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України.

11.02.2015 року підозрюваному ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у вигляді особистого забовязання та обвинувальний акт у відношенні нього був направлений до суду. На час судового розгляду обвинувального акта ОСОБА_2 продовжує свою злочинну діяльність та обґрунтовано, на підставі вагомих доказів підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, на момент скоєння злочину досяг 29-річного віку та за станом здоровя може утримуватися в місцях позбавлення волі. Тобто, наявні ризики, передбаченого п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду ( так як ОСОБА_2 має негативну репутацію, постійного місця роботи та доходів не має, а отже має слабкі соціальні звязки. Також ОСОБА_2 вчинив ряд умисних злочинів, є обвинуваченим та йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі знаючи про це він може залишити своє місце мешкання та переховуватися від слідства та суду);

- вчинити інше кримінальне правопорушення (ОСОБА_2 раніше судимий, має непогашену судимість, відбував покарання у місцях позбавлення волі, на даний час є обвинуваченим, схильний до скоєння злочинів проти здоровя особи. Однак, ОСОБА_2 знаючи про вищевикладене, знову вчиняє умисний тяжкий злочин).

- незаконно впливати на свідків та потерпілого (ОСОБА_2 знайомий з усіма свідками та потерпілим по кримінальному провадженню, знає їхнє місце мешкання), у звязку з чим він може незаконно на них впливати.

Жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування. Крім того йому на даний час в рамках кримінального провадження №12015080220000025 вже обраний запобіжний захід у вигляді особистого забовязання;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також враховуючи те, що сам ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, тому є наявними підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На підставі викладеного, просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити з тих підстав, які в ньому викладені.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав за тих обставин, які викладені в ньому, просить суд його задовольнити та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого та обрання запобіжного заходу у вигляді арешту не заперечує, але прохає надати час до 18.03.2015 року, до розгляду в суді іншої кримінальної справи, для збирання речей для перебування в СІЗО.

Заслухавши слідчого, з'ясувавши думку прокурора та пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовуються, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання, виходячи з наступних підстав.

09.03.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080220000117, було внесено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 121 КК України.

11.03.2015 року ОСОБА_2А було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, приходжу до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_2 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Обираючи такий запобіжний захід, як тримання під вартою, враховую наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, що підтверджується наданими слідчому судді доказами, а також наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість скоєння кримінального правопорушення, що підтверджується репутацією підозрюваного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має непогашену судимість, не відбув покарання у вигляді обмеження волі. Крім того, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення та перевиховання не став та скоїв ряд умисних середньої тяжкості та тяжких кримінальних правопорушень.

Окрім того, ОСОБА_2 схильний до злочинів проти здоровя особи із застосуванням ножа, про що свідчить той факт, що 27.02.2014 він був засуджений за скоєння злочину проти здоровя особи, із застосуванням ножа та спричинення тілесних ушкоджень, передбачений ст. 125 ч. 2 КК України та 09.03.2015 знову скоїв злочин проти здоровя особи, із застосуванням ножа, спричинивши особі тяжкі тілесні ушкодження.

23.12.2014 постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області скасовано звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, призначеного вироком Гуляйпільського районного суду від 27.02.2014 з направленням ОСОБА_2 в місце обмеження волі, визначене КВІ для відбування покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

Після цього ОСОБА_2 знову продовжив свою злочинну діяльність. Так, слідчим відділом Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, 28.01.2015 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України.

11.02.2015 року підозрюваному ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у вигляді особистого забовязання та обвинувальний акт у відношенні нього був направлений до суду. На час судового розгляду обвинувального акта ОСОБА_2 продовжує свою злочинну діяльність та обґрунтовано, на підставі вагомих доказів підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, на момент скоєння злочину досяг 29-річного віку та за станом здоровя може утримуватися в місцях позбавлення волі.. Тобто, наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду (так як ОСОБА_2 має негативну репутацію, постійного місця роботи та доходів не має, а отже має слабкі соціальні звязки. Також ОСОБА_2 вчинив ряд умисних злочинів, є обвинуваченим та йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі знаючи про це він може залишити своє місце мешкання та переховуватися від слідства та суду);

- вчинити інше кримінальне правопорушення (ОСОБА_2 раніше судимий, має непогашену судимість, відбував покарання у місцях позбавлення волі, на даний час є обвинуваченим, схильний до скоєння злочинів проти здоровя особи. Однак, ОСОБА_2 знаючи про вищевикладене, знову вчиняє умисний тяжкий злочин).

- незаконно впливати на свідків та потерпілого (ОСОБА_2 знайомий з усіма свідками та потерпілим по кримінальному провадженню, знає їхнє місце мешкання), у звязку з чим він може незаконно на них впливати.

Враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, керуючись вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, а також приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме п. п. 1-8, 10 ч. 1 ст. 178 КПК України.

Про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов'язання, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України та домашнього арешту, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість кримінального правопорушення, в скоєнні якого ОСОБА_2 пред'явлена обґрунтована підозра, характеристика його особи, а також те що останній, знаючи, що може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, може залишити місце свого мешкання, не повідомивши органи досудового слідства. Підозрюваний не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, що свідчить про неможливість обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, яке, відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого.

Частиною п'ятою ст. 182 КПК України, передбачений розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, його репутацію, суд вважає за необхідне визначити розмір застави,близький до мінімального.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області капітана міліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не військозобовязаного, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 121 ч. 1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів у Вільнянському слідчому ізоляторі управління ДПтС України в Запорізькій області.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття під варту - з 11 березня 2015 року.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави за кримінальним провадженням № 12014080220000117 від 09.03.2015 року, за його підозрою сумі 26000 грн., який необхідно внести на розрахунковий рахунок № 37311050000607 в ГУДКСУ у Запорізькій області МФО 813015 отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області ЄДРПОУ 26316700, який може бути внесений як підозрюваним так і іншими фізичними чи юридичними особами.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчих та прокурора за кримінальними провадженнями за підозрою ОСОБА_2 за їх викликами та за викликами до суду,

2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місце роботи,

3) докласти зусиль до пошуку роботи.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, підлягає направленню до Вільнянського слідчого ізолятора № 11 УДПтС України в Запорізькій області.

Копію ухвали надати підозрюваному ОСОБА_2 після її проголошення.

Строк дії цієї ухвали закінчується 11 травня 2015 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_5