Ухвала суду № 61174116, 08.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4867/16 Справа № 205/8052/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н. Г. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді : Кочкової Н.О.,

Суддів: Григорченка Е.І., Каратаєвої Л.О.,

за участю секретаря - Григор'євій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Дніпропетровської міської ради, треті особи: Орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, Житлове комунальне підприємство «Парус» про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права користування житловим приміщенням та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого (з урахуванням уточнень) посилались на те, що вона з 28.04.2008 року проживала із ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Згідно з рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради від 21.05.1999р. №163/3 ОСОБА_6 був наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованим в даній квартирі. Разом з ним в квартирі також зареєстровані відповідачі, які є братом та сестрою ОСОБА_6 На даний час квартира є неприватизованою та перебуває у власності територіальної громади м. Дніпропетровська. ІНФОРМАЦІЯ_4 у неї та ОСОБА_6 народився син - ОСОБА_3. З листопада 2010 року вона та ОСОБА_6 проживали у спірній квартирі разом з відповідачами. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер, після чого ставлення відповідачів до неї змінилось, тому вона була змушена тимчасово переїхати проживати до іншого житла. Відповідачі змінили замки та не впускають її до квартири. Просила встановити факт проживання її та ОСОБА_6 однією сімєю без реєстрації шлюбу; визнати за нею і її малолітнім сином - ОСОБА_3 право користування квартирою; подовжити їй та сину строк, протягом якого за ними зберігається право користування квартирою; вселити її та сина у квартиру (том 1, а.с.2-5, 51-52, 97-100, 111-114, 146-149, 179-184, 196-201, 225-230).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2016 року позов задоволено частково: встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, з 28 квітня 2008 року по день смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_5, в іншій частині позову відмовлено, вирішено питання судових витрат (том 1, а.с. 251-253).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (том 2, а.с. 1-6).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 в період з 28 квітня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 (день смерті) проживала однією сім'єю з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_3 (том 1, а.с. 6). Дані обставини визнані відповідачами, які рішення суду не оскаржують.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Дніпропетровська № 163/3 від 21.05.1999 року «Про змінення умов договору найму житлового приміщення» ОСОБА_6 визнаний наймачем двох кімнат розміром 29,0 кв.м. АДРЕСА_1 у тому числі брат - ОСОБА_4, сестра - ОСОБА_5 (по взаємній згоді) (том 1, а.с. 138).

Згідно довідки Житлово-комунального підприємства «Парус» від 02.07.2010 року №1274, ОСОБА_6 проживав за адресою: АДРЕСА_1 з братом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сестрою - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1, а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер (том 1, а.с.8).

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради №409 від 26.09.2014р. «Про зміну умов договору-найму житлового приміщення по КП «ЖЕП №25» ДМР за адресою: АДРЕСА_1» на підставі заяви ОСОБА_4, змінено умови договору найму житлового приміщення, що складається з двох кімнат житловою площею 29,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, з померлого брата ОСОБА_6 на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з родиною у складі: сестра ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, племінник ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1, а.с.80).

Згідно довідки КЗ Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №5» №45 від 15.01.2015р. вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 та був взятий на облік до КЗ «ДЦПМСД №5» з 01.11.2011р. Згідно записів в книзі викликів дільниці №30 амбулаторії ЗПСМ №2 звертався: 03.11.2011р. - виклик за адресою АДРЕСА_1, лікар Гриненко В.Г.; 11.05.2012 р. - патронаж за адресою АДРЕСА_1, лікар Гриненко В.Г.; 15.05.2012р. патронаж за адресою АДРЕСА_1, лікар Гриненко В.Г.; 23.06.2012р. - виклик за адресою АДРЕСА_1, лікар Гриненко В.Г.; 02.08.2013р.- виклик за адресою АДРЕСА_1, лікар Гриненко В.Г.; 09.03.2014р. - вибув за адресою АДРЕСА_2 (том 1, а.с.104).

Рішенням виконкому Ленінської районної у місті ради від 25.04.2014р. №156 ОСОБА_2 зарахована на квартирний облік з датою зарахування: 24.04.2014 року та внесена до списку загальної черги за №1894 в загальному порядку з родиною у складі 2 осіб: син: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідкою від 21.07.2014 р. №15хс. (том 1 а.с.10).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог в частині визнання за позивачкою та її сином права на користування житловим приміщенням та вселення, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності.

Вказаний висновок є правильним, відповідає нормам матеріального та процесуального права і підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Однак особа, яка вселилася до наймача як член сім'ї, не набуває права користування займаним жилим приміщенням, якщо вона зберігає за собою право користування іншим жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду.

Такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 04 березня 2009 року (справа №6-5280св08) і в силу ст.214, 360-7 ЦПК Україну має враховуватись судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована в гуртожитку по АДРЕСА_3 з 25.05.2010 р., що підтверджується довідкою № 79 від 19.01.2015р. (том 1, а.с.103). І саме цю адресу як місце свого постійного проживання ОСОБА_2 зазначала, надаючи документи для постановки на квартирний облік (том 1, а.с.10).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачі надавали згоду в установленому законом порядку на постійне проживання позивачки у спірній квартирі - не заслуговує на увагу, оскільки не підтверджено належними і допустимими доказами, а посилання на те, що відповідачі з березня 2014 року перешкоджали їй у користуванні житловою площею, - не являється підставою для скасування рішення суду, оскільки не спростовує той факт, що ОСОБА_2 була зареєстрована за іншою адресою, де за нею зберігалось право користування жилим приміщенням.

Інші приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновком суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норми права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, підстав для виходу за межі апеляційної скарги - не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: