Постанова № 61169366, 06.09.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р. Справа № 906/1288/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гулова А.Г.

судді Маціщук А.В. , судді Петухов М.Г.

при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів"

на рішення господарського суду Житомирської області від 16.06.16 р.

у справі № 906/1288/15 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом Брусилівської селищної ради, смт.Брусилів Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів", смт.Брусилів Житомирської області

про внесення змін до договору оренди землі від 31.03.10р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16 червня 2016 року у справі №906/1288/15 позов Брусилівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" про внесення змін до договору оренди землі від 31.03.10р. задоволено.

Внесено зміни до пункту 9 договору оренди землі від 31.03.2010р., укладеного між Брусилівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 18,0478 га, яка знаходиться за адресою: смт.Брусилів Житомирської області, вул.Чапаєва 2, виклавши його наступним чином: "Орендна плата вноситься орендарем на рахунок Брусилівської селищної ради у грошовій формі, у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки з урахуванням індексації в рік".

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "Агрофірма Брусилів" звернулося із апеляційною скаргою, вважає його незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, з посиланням на ст.ст. 8, 58 Конституції України, ст. 288 Податкового кодексу України, п. 35 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інформаційний лист "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" Вищого господарського суду України від 12.12.2012 року № 01-06/1821/2012 вказує, що 31 березня 2010 року між Брусилівською селищною радою та ТОВ "Агрофірма Брусилів" було укладено договір оренди землі. ТОВ "Агрофірма Брусилів" виконує умови вказаного договору оренди землі та сплачує оренду плату. При укладенні договору оренди земельної ділянки 31.03.2010 року ніяких порушень закону сторонами не було допущено.

Вказує, що 27 березня 2014 року було внесено зміни до ст. 288 Податкового кодексу України - розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою від 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Ст. 15 Закону України "Про оцінку землі" передбачено, що підставою для оцінки земель/бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про оцінку землі" нормативно грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до стандартів, норм, правил, а також інших нормативно - правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок проводиться - розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Також, на думку скаржника, суд першої інстанції необґрунтовано посилається на те, що рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1-7/99 стосується людини і громадянина - фізичної особи і не поширюється на юридичних осіб.

Крім того, звертає увагу, що рішенням господарського суду Житомирської області від 31 березня 2015 року у позові прокурора Брусилівського району в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради до ТОВ "Агрофірма Брусилів" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 18,0478 га відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у позові.

У відзиві на апеляційну скаргу Брусилівська селищна рада, зокрема, зазначає, що 31.03.2010р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Брусилів» укладено договір оренди земельних ділянок площею 18,0478 га. за адресою смт. Брусилів, вул. Чапаєва, 3, строком на 10 років та зареєстровано у Брусилівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 03.11.2010р. за №041020500041.

Зауважує, що відповідно до п. 9 указаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки на рік на рахунок Брусилівської селищної ради.

У подальшому, вказує позивач, 19.03.2013р. Брусилівською селищною радою з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Брусилів» укладено додаткову угоду до вказаного договору, змінено п.9 - фактично встановлено розмір орендної плати 1 % від нормативної грошової оцінки на рік.

З посиланням на ч. 1 ст. 124, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 13, 15, ч. 2 ст.16, ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі», пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9, пп. 14.1.73, 14.1.136 та 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, пп. 288.5.1 п.228.5 ст. 288, ст. 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 6, 632, 651, 652, 653 Цивільного кодексу України, п.п. 2.18, 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, а тому 28.04.2015 року 62 сесією селищної ради 6 скликання було прийнято рішення «Про приведення договорів оренди у відповідність до чинного законодавства», згідно з яким було встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексації для всіх орендарів земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Дане рішення було оприлюднено в районній газеті «Відродження» № 19 від 15.05.2015р., а також копія рішення разом з примірниками додаткових угод були надіслані селищною радою до ТОВ «Агрофірма Брусилів» з листом від 12.05.2015р. за № 235. Заниження розміру орендної плати призводить до неповного надходження коштів до місцевого бюджету, чим порушуються інтереси держави.

Крім того, на підтвердження своєї позиції посилається на постанови Верховного Суду України від 06.12.2010р. у справі №2-1/10068-2008, від 27.12.2010р. у справі №27/15-10, від 20.11.2012р. у справі №28/5005/640/2012 (№3-53гс12) та Вищого господарського суду України від 13.10.2011 №5002-21/1425-2011 та від 12.06.2012 у справі № 17/5005/8502/2011.

Просить відмовити ТОВ «Агрофірма Брусилів» у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Сторони не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки сторони належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у матеріалах справи доказами, у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням тридцять дев'ятої сесії п'ятого скликання від 31.03.2010р. "Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ "Агрофірма Брусилів", зокрема, вирішено передати в оренду земельну ділянку строком на 10 років площею 18,0478 га, в т.ч. забудованих земель 18,0478 га ТОВ "Агрофірма Брусилів" для ведення товарного с/г виробництва в смт. Брусилів по вул. Чапаєва,2; встановити орендну плату в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земель з розрахунку на рік; ТОВ "Агрофірма Брусилів" провести державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки районному відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК.

31.03.2010р. Брусилівською селищною радою (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" (орендар/відповідач) укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Брусилівському районному відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 041020500041.

Відповідно до п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в смт.Брусилів, вул.Чапаєва 2.

Згідно з п.2 договору в оренду надається земельна ділянка загальною площею 18,0478 га, у томі числі забудовані землі 18,0478 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4046316,76 грн. (п.5 договору).

П.9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки 80926,34 грн. в рік на рахунок Брусилівської селищної ради.

Орендна плата вноситься щомісячно (п.11 договору).

У п. 13 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищенням цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

03.11.2010р. відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки орендодавець - Брусилівська селищна рада передала орендарю - ТОВ "Агрофірма Брусилів" в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 18,0478 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В подальшому, рішенням 35 сесії 6 скликання Брусилівської селищної ради від 19.03.2013року, на підставі, зокрема, ст.ст. 12,122 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" , ст. 288 Податкового кодексу України, п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , вирішено:

- внести зміни до п.9 Договору оренди землі та встановити ТОВ "Агрофірма Брусилів" орендну плату за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 18, 0478га в смт. Брусилів, вул. Чапаєва,2 в розмірі 1 (одного) відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в розрахунку на рік.

19 березня 2013року між Брусилівською селищною радою та ТОВ "Агрофірма Брусилів" укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої пункти 5, 9, 10 цього договору викладено в наступній редакції:

" п. 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 10 913 504,66 грн.";

"п.9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 109 135,05 грн. (сто дев'ять тисяч сто тридцять п'ять грн. 05 коп. ) в рік на рахунок Брусилівської селищної ради";

"п.10. Розмір орендної плати підлягає індексації один раз у рік в порядку, визначеному чинним законодавством України".

Додаткова угода підписана уповноваженими особами орендодавця та орендаря, скріплена відтисками печаток юридичних осіб та у п. 3 містить умову про те, що набуває чинності з дати підписання її сторонами, діє протягом усього терміну дії Договору оренди землі, та є невід'ємною його частиною.

28.04.2015р. Брусилівською селищною радою прийнято рішення "Про приведення договорів оренди у відповідність до чинного законодавства", відповідно до якого встановлено орендну плату за земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Брусилівської селищної ради у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням індексації, для всіх орендарів .

Вказане рішення було опубліковано в районній газеті "Відродження" № 19 від 15.05.2015 р..

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.03.2016р. у справі №906/64/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2016р., у позові ТОВ "Агрофірма Брусилів" про визнання незаконним та скасування вказаного рішення відмовлено.

На виконання зазначеного рішення Брусилівської селищної ради "Про приведення договорів оренди у відповідність до чинного законодавства" позивач направив на адресу відповідача листом від 12.05.2015р. № 235 примірники додаткових угод про зміну умов договору оренди земельної ділянки в частині орендної плати.

Оскільки відповідач додаткової угоди до договору не підписав, з метою приведення договору оренди у відповідність з нормами чинного законодавства позивач, керуючись ст.ст. 632, 651, 652, 653 ЦК України, ст.ст. 124, 126 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 13, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", звернувся з позовом до ТОВ "Агрофірма Брусилів" про внесення змін до п.9 договору оренди землі від 31.03.2010р., укладеного між Брусилівською селищною радою та ТОВ "Агрофірма Брусилів", виклавши його в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки з урахуванням індексації, в рік на рахунок Брусилівської селищної ради".

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 16 червня 2016 року у справі №906/1288/15 позов Брусилівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" про внесення змін до договору оренди землі від 31.03.10р. задоволено.

Внесено зміни до пункту 9 договору оренди землі від 31.03.2010р., укладеного Брусилівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 18,0478 га, яка знаходиться за адресою: смт.Брусилів Житомирської області, вул.Чапаєва 2, виклавши його наступним чином: "Орендна плата вноситься орендарем на рахунок Брусилівської селищної ради у грошовій формі, у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки з урахуванням індексації в рік".

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Нормами ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди землі від 31.03.10р.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі-це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 вказаного Закону передбачено, що орендна плата за землю-це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У п. 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 288 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно із статтею 290 Господарського кодексу України розмір плати за користування земельною ділянкою, що є державною або комунальною власністю, не може бути нижчим за встановлений законом.

Відповідно до абз. 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Як вбачається із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01 лютого 2013 року №01-08/05/159, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2012 рік складала 10 913504,66 грн. - така ж сума зазначена сторонами у п. 5 додаткової угоди від 19.03.2013р. до договору оренди землі від 31.03.10р.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з урахуванням індексації за 2014 рік, згідно із витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27 січня 2015 року №22-609-0.2-224/2-15, складала 12 267194,34 грн.

Отже, з наведених вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений у договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає лише порядок визначення орендної плати за землю та граничні розміри орендної плати. Також, договором оренди землі мають визначатись форма, умови внесення орендної плати, при цьому строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності повинні встановлюватись відповідно до Податкового кодексу України.

При цьому, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження конкретних ставок земельного податку (й у формі орендної плати) відповідно до Податкового кодексу України віднесено п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

Так, як зазначалося, Брусилівська селищна рада 28.04.15р. прийняла рішення "Про приведення договорів оренди у відповідність до чинного законодавства", яким встановлено в договорах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Брусилівської селищної ради, орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексації для всіх орендарів.

Станом на день прийняття рішення судом першої та апеляційної інстанції у даній справі рішення Брусилівської селищної ради від 28.04.15р. "Про приведення договорів оренди у відповідність до чинного законодавства" є чинним.

Згідно з п. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ( у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ч. 2 статті 648 Цивільного кодексу зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

При цьому, колегія суддів наголошує, що, виходячи з наведених вище норм, прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", в якому роз'яснено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Як убачається з матеріалів справи, рішення Брусилівської селищної ради 62 сесії 6 скликання від 28.04.15р. "Про приведення договорів оренди у відповідність до чинного законодавства" було оспорене та рішенням господарського суду Житомирської області від 29.03.2016р. у справі № 906/64/16 за позовом ТОВ "Агрофірма Брусилів" до Брусилівської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення 62 сесії 6 скликання від 28.04.15р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.16р., у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, рішення суду у справі № 906/64/16 має преюдиціальне значення для вирішення даного спору.

Колегія суддів зазначає, предметом даного позову є внесення змін до договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати.

Згідно зі ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 3 ст. 653 ЦК України, зокрема, передбачено якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з ч. 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як встановлено ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі" та п. 36 договору оренди землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як було зазначено вище, у п. 13 договору сторони при його укладенні досягли згоди, що розмір орендної плати переглядається при зміні розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Крім того, у абз. 3 підпункту 2.19 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6 вказано, судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Судом встановлено, рішення Брусилівської селищної ради "Про приведення договорів оренди у відповідність до чинного законодавства" від 28.04.15р., яким визначено орендну плату за земельні ділянки сільськогосподарського призначення на території Брусилівської селищної ради у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, з урахуванням індексації, для всіх орендарів, було опубліковане в газеті "Відродження" № 19 від 15.05.15 р., у судовому порядку недійсним не визнане, пропозиції щодо зміни орендної плати відповідачу надсилалися.

З огляду на викладене вище, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору у випадках, встановлених договором або законом, і, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору, що і було зроблено Брусилівською селищною радою.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010р. №2-1/10068-2008, від 27.12.2010р. №27/15-10 та Вищого господарського суду України від 13.10.2011р. №5002-21/1425-2011 та від 12.06.2012р. у справі № 17/5005/8502/2011.

Разом з тим, судова колегія погоджується із судом першої інстанції щодо безпідставності посилання відповідача на ст.58 Конституції України з приводу зворотної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, з огляду на таке.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999р. у справі № 1-7/99 вказано, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб, якщо тільки про це не передбачено прямою вказівкою в законі або іншому нормативно - правовому акті.

Таким чином, твердження відповідача в апеляційній скарзі про необґрунтованість посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. у справі № 1-7/99 не заслуговують на увагу.

Разом з тим слід зазначити, зміна розміру орендної плати, що сторони передбачили у п. 13 договору, не є відповідальністю сторони за договором.

Крім того, посилання скаржника на рішення господарського суду Житомирської області від 31.03.2015 року у справі №906/212/15 за позовом прокурора Брусилівського району в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 18,0478га. також не заслуговує на увагу, оскільки у позові було відмовлено у зв'язку із відсутністю рішення Брусилівської селищної ради, проте на даний час таке рішення радою прийняте і є підставою заявлення позову у даній справі.

Наведене свідчить, що підстави позову у справі №906/1288/15 є іншими, ніж у справі №906/212/15.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

А тому, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 16.06.2016р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, отже відсутні підстави для його скасування.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 16.06.2016р. у справі № 906/1288/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 16.06.2016р. у справі №906/1288/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів", смт. Брусилів Житомирської області - без задоволення.

2. Справу №906/1288/15 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.