Рішення № 61164795, 08.09.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 вересня 2016 р. Справа № 903/1215/15

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк", м. Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Українські страви", м. Луцьк

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Вороняк А.С.,

секретар судового засідання Чорний С.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №02-36/1476 від 09.06.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 15.03.2016р.

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки представникам сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українські страви", в якому просить (з врахуванням заяви від 19.04.2016р. про зміну предмету позовних вимог) в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №070-22-70/06 від 18.07.2006р. ОСОБА_3 в сумі 2576404,20 грн., в тому числі 73349,30 доларів США, що еквівалентно 1608754,35 грн. - заборгованість за кредитом; 19004,57 доларів США, що еквівалентно 416823,09 грн. - заборгованість за відсотками; 516465,60 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 14.10.2014 року по 14.10.2015 року включно та 34361,16 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 14.10.2014 року по 14.10.2015 року включно, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.09.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №898 на нежитлове приміщення загальною площею 794,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська, буд.82, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські страви» (м.Луцьк, вул. Ковельська, буд.82, код ЄДРПОУ 21737880). Визначити в рішенні суду такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Визначити в рішенні суду початкову вартість предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №070-22-70/06 від 18.07.2006р., Договір іпотеки від 29.09.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №898, норми Цивільного кодексу України(далі ЦК України) та Закону України «Про іпотеку».

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.11.2015р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 09.12.2015р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.12.2015р. провадження у справі зупинялося. Призначалася по справі №903/1215/15 судова будівельно-технічна експертиза.

Ухвалою господарського суду від 13.01.2016р. провадження у справі було поновлено, розгляд клопотання експерта про погодження виконання судової експертизи у даній справі у строк понад 90 днів, про надання додаткових матеріалів(технічний паспорт на нерухоме майно нежитлове приміщення (літера А-2) загальною площею 794,60 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 82) та забезпечення безперешкодного обстеження предмета судової експертизи, призначено на 27.01.2016р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.01.2016р. клопотання Волинського відділення Львівського НДІСЕ про забезпечення проведення натурного обстеження та безперешкодного доступу експерта до об'єкту дослідження задоволено. Зобовязано ТОВ "Українські страви", 19.02.2016р. о 12:00 год. забезпечити проведення натурного обстеження та безперешкодний доступ експерта до об'єкту дослідження нежитлового приміщення (літера А-2) загальною площею 794,60 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 82. Погоджено виконання судової експертизи у справі №903/1215/15 у строк понад 90 днів. Провадження у справі №903/1215/15 зупинялося до одержання експертного висновку.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.04.2016р. провадження у справі було поновлено. Розгляд справи призначався на 19.04.2016р.. Зобовязано відповідача надати суду: письмові пояснення про причини невиконання вимог п.6 ухвали господарського суду Волинської області від 09.12.2015р. по справі №903/1215/15.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.01.2016р. клопотання Волинського відділення Львівського НДІСЕ про забезпечення проведення натурного обстеження та безперешкодного доступу експерта до об'єкту дослідження задоволено. Зобовязано ТОВ "Українські страви", 19.02.2016р. о 12:00 год. забезпечити проведення натурного обстеження та безперешкодний доступ експерта до об'єкту дослідження нежитлового приміщення (літера А-2) загальною площею 794,60 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 82. Погоджено виконання судової експертизи у справі №903/1215/15 у строк понад 90 днів. Провадження у справі №903/1215/15 зупинялося до одержання експертного висновку.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.04.2016р. провадження у справі було поновлено. Розгляд справи призначався на 19.04.2016р.. Зобовязано відповідача надати суду: письмові пояснення про причини невиконання вимог п.6 ухвали господарського суду Волинської області від 09.12.2015р. по справі №903/1215/15.

В судовому засіданні 19.04.2016р. було оголошено перерву на 20.04.2016р. у звязку з необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.04.2016р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів. Призначено по справі №903/1215/15 судову експертизу. Проведення експертизи доручено Волинському відділенню Львівського НДІСЕ. На вирішення експертизи ставилось таке питання: «Яка на дату проведення експертизи ринкова вартість предмета іпотеки, а саме нерухомого майна нежитлового приміщення (літера А-2) загальною площею 794,6 кв.м. за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул. Ковельська, 82». Оплата пов'язану з проведенням експертизи покладалася на позивача. На час проведення експертизи до одержання експертного висновку, провадження у справі - зупинялося.

25.05.2016р. через канцелярію суду від Волинського відділення Львівського НДІСЕ надійшов супровідний лист №439 від 13.05.2016р.(вх.№01-54/4705/16) із клопотанням експерта(експертний №7436) про погодження виконання судової експертизи у даній справі у строк понад 90 днів. Додатково запропоновано провести огляд досліджуваного обєкта 16.09.2016р. о 12:00 год.. Попередня вартість експертизи становить 3303 грн..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.05.2016р. провадження у справі було поновлено, розгляд клопотання експерта про погодження виконання експертизи у даній справі у строк понад 90 днів та забезпечення безперешкодного обстеження предмета судової експертизи призначався на 08.06.2016р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.06.2016р. клопотання експерта Волинського відділення Львівського НДІСЕ (експертний №7436) про забезпечення проведення натурного обстеження та безперешкодного доступу експерта до об'єкту дослідження задоволено. Зобовязано ТОВ "Українські страви", 16.09.2016р. о 12:00 год.. забезпечити проведення натурного обстеження та безперешкодний доступ експерта до об'єкту дослідження нежитлового приміщення (літера А-2) загальною площею 794,60 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 82. Погоджено виконання судової експертизи у справі №903/1215/15 у строк понад 90 днів. Провадження у справі №903/1215/15 зупинялося до одержання експертного висновку.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.08.2016р. провадження у справі поновлено. Розгляд справи призначено на 06.09.2016р.. Зобовязано позивача надати суду: письмові пояснення про причини невиконання вимог п.6 ухвали господарського суду Волинської області від 20.04.2016р. по справі №903/1215/15, а також додатковий деталізований розрахунок пені з врахуванням ст.ст.253, 254 Цивільного кодексу України та п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань із зазначенням чітких періодів прострочення оплати(початкові та кінцеві дати періодів нарахування) по кожному щомісячному платежу, що був визначений графіком(по тілу кредиту та відсотках) окремо, при цьому врахувати неробочі (вихідні, святкові) дні, момент коли зобовязання мало бути виконано, суми, дати проведення відповідачем часткових проплат, вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та довідку НБУ щодо офіційного курсу долара США до гривні станом на 15.10.2015р., а відповідача контррозрахунок заборгованості заявленої позивачем (по тілу кредиту, відсотках, пені по тілу кредиту, пені по відсотках).

05.09.2016р. на адресу суду від представника відповідача надішли додаткові заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити через необґрунтованість, а також надійшла заява про зменшення розміру пені до 1 грн. в разі задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 06.09.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.

В судовому засіданні 06.09.2016р. представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

З урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

18.07.2006р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (у зв'язку із зміною організаційно-правової форми юридичної особи - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі Кредитор, Банк) та ОСОБА_3Ф.(далі - Позичальник) було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №070-22-70/06(далі - Договір кредиту)(а.с.11-14).

Згідно п.п.1.1, 1.1.1 Договору кредиту, Кредитор зобовязувався надати Позичальнику грошові кошти в сумі 60000 доларів США зі сплатою 13% річних та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 10.07.2016 року(згідно визначеного графіку).

Згідно п.2.4. Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту:

-в останній робочий день першого місяця користування кредитом за період з дня надання кредиту по передостанній робочий день,першого місяця користування кредитом;

-починаючи з другого місяця користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця;

-в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує дню повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Згідно п.2.5. Договору кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти за користування кредитом, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Згідно п.п.3.3.5, 3.3.7 Договору кредиту, Позичальник зобовязувалася сплачувати Кредитору проценти та комісії в розмірі передбаченому п.п.1.1.1, 3.3.14 цього договору, та в порядку, визначеному в п.2.5 цього договору; своєчасно та в повному обсязі погашати транші кредиту в строки, визначені в п.п.1.1.2 цього договору.

Згідно п.7.3 Договору кредиту, останній набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Додатковою угодою №1 від 23.02.2007р. було внесено зміни до Договору кредиту, якою було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 90000 доларів США(а.с.16-17).

Додатковою угодою №2 від 25.04.2008р. було внесено зміни до Договору кредиту, якою було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 120000 доларів США та збільшено розмір відсоткової ставки за кредитом до 14,5 % річних(а.с.18-19).

Додатковою угодою №1 від 06.10.2008р. було внесено зміни по Договору кредиту, а саме збільшено розмір відсоткової ставки за кредитом до 15% річних(а.с.15).

Додатковими договорами №4 від 08.04.2009р.(а.с.20) та №5 від 29.12.2010р.(а.с.21) було внесено зміни по Договору кредиту(п. 1.1.2), яким затверджувався графік(порядок) погашення траншів кредиту.

В забезпечення виконання зобовязань за Договором кредиту, 18.07.2006р. між Банком та ТОВ «Українські страви» було укладено з Іпотечний договір з додатком до нього(далі - Договір іпотеки)(а.с.22-26), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №898, відповідно до умов якого в іпотеку Банку було передано нежитлове приміщення загальною площею 794,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська, буд.82(п.1.1 Договору іпотеки).

Згідно п.1.2 Договору іпотеки, вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 433000 грн.

Згідно п.2.4.3 Договору іпотеки, Іпотекодержатель(Банк) має право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобовязання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

23.02.2007р. до Договору іпотеки було укладено додаткову угоду №1(а.с.32-33), в сторони погодили, що вартість предмету іпотеки становить 601000 грн.(п.1.2 Договору іпотеки) та затвердили графік повернення кредиту(п.1.4 Договору іпотеки).

25.04.2008р. до Договору іпотеки було укладено додаткову угоду №2(а.с.34-35), в сторони погодили, що вартість предмету іпотеки становить 1010000 грн.(п.1.2 Договору іпотеки) та затвердили графік повернення кредиту(п.1.4 Договору іпотеки).

Банк, свої зобовязання передбачені Кредитним договором виконав повністю, що підтверджується заявами на видачу готівки, на яких наявний підпис уповноваженої особи позичальника про отримання кредитних коштів(а.с.36-40).

Однак Позичальник свої договірні зобовязання щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування грошовими коштами виконала частково.

У звязку з невиконанням Позичальником умов договору кредиту щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами, Банком на її адресу було направлено претензію №08.206-297/96-1142(а.с41) з вимогою дострокового повернення заборгованості за кредитним договором та попередженням про можливі наслідки несплати її несплати.

Однак у встановлений строк позичальник відповіді на претензію не надала, вимог зазначених у ній, не виконала.

Претензією №08.206-297/67-1949(а.с.42) від 28.01.2014р. було повідомлено(а.с.44) майнового поручителя ТОВ «Українські страви» про невиконання умов основного зобовязання.

Однак у встановлений строк майновий поручитель відповіді на претензію не надали, вимог, зазначених у ній, не виконали.

Згідно підп.3.3.9 п.3.3 Договору кредиту, Позичальник зобовязаний достроково погасити всі транші Кредиту та сплатити нараховані проценти, комісії, можливу неустойку у випадках, визначених п.п.3.2.2, 4.3, 5.4 цього Договору.

Згідно п.4.3 Договору кредиту у разі невиконання Позичальником зобовязань, визначених п.п.3.3.2-3.3.17 цього Договору протягом більше пяти днів, термін погашення всіх траншів Кредиту вважається таким, що настав, та, відповідно, Позичальник зобовязаний погасити всі Транші Кредиту та сплатити проценти за фактичний час використання Кредиту та нараховану неустойку (штраф, пеню).

Згідно розрахунку позивача(а.с.61-72), у звязку з невиконанням Позичальником умов Договору кредиту щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами у відповідача виникла заборгованість в розмірі 73349,30 доларів США, що еквівалентно 1608754,35 грн. - за тілом кредиту; 19004,57 доларів США, що еквівалентно 416823,09 грн. - за відсотками.

Згідно ч.1-2 ст.509 ЦК України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України(далі ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Нормами ст.ст.1049, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст.546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями ч.1 ст.574 ЦК України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

За приписами ст.33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Цією ж статтею передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як було зазначено вище, згідно п.2.4.3 Договору іпотеки, Іпотекодержатель(Банк) має право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобовязання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк і термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ст. 43 ЗУ "Про іпотеку").

Згідно ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Згідно ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Оскільки відповідач не був згідний з встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки в розмірі визначеному в Договорі іпотеки(додаткова угода №2(а.с.34-35), суд вважав, що сторони не дійшли згоди щодо встановлення початкової ціни продажу предмету іпотеки, тому ухвалою від 09.12.2015р. призначив судову будівельно-технічну експертизу для визначення ринкової вартості предмету іпотеки. Оплату за проведення експертизи було покладено на відповідача. Відповідач оплату не провів, пояснював відсутністю коштів у ТОВ «Українські страви». Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.04.2016р. повторно було призначено судову будівельно-технічну експертизу для визначення ринкової вартості предмету іпотеки. Оплату за проведення експертизи було покладено на позивача. Позивач оплату за проведення експертизи не провів, причин не оплати не повідомив.

Посилання представника відповідача на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами вартість предмета іпотеки, що необхідно для задоволення позову, не приймається судом, оскільки згідно абз.3-4 п.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Враховуючи вищенаведене, повернення експертною установою ухвал господарського суду від 09.12.2015р. та від 20.04.2016р. без виконання через ухилення(відмову) сторін від оплати вартості експертизи для визначення початкової ціни предмету іпотеки, судом відповідно до абз.3-4 п.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» справу розглянуто за наявними доказами.

Суд, керуючись ст.38 Закону України "Про іпотеку", встановлює початкову ціну предмету іпотеки в розмірі 1010000 грн. на підставі погодженої сторонами(укладеної) додаткової угоди №2 від 25.04.2008р.(а.с.34-35).

Щодо звернення стягнення за рахунок предмета іпотеки 550826,76 грн. пені, з них 516465,60 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 34361,16 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, суд зазначає таке.

Відповідно до п.4.1 Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.5 цього Договору, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених п.п.1.1.2, З.2.2., 4.3, 5.4 цього Договору Позичальник сплачує Кредитору пеню в в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від суми кредиту за кожний день прострочення.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Таким чином, максимальний розмір пені повязаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.

Згідно розрахунку позивача(а.с.72-74), пеня нараховується(обчислюється) на долари США(іноземна валюта), що у відповідності до вищезазначених норм не допускається.

Вказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного суду України від 01.04.2015р. №3-29гс15.

Окрім того, суд ухвалою від 25.08.2016р. зобовязував позивача надати суду додатковий деталізований розрахунок пені з врахуванням ст.ст.253, 254 Цивільного кодексу України та п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань із зазначенням чітких періодів прострочення оплати(початкові та кінцеві дати періодів нарахування) по кожному щомісячному платежу, що був визначений графіком(по тілу кредиту та відсотках) окремо, при цьому врахувати неробочі (вихідні, святкові) дні, момент коли зобовязання мало бути виконано, суми, дати проведення відповідачем часткових проплат, вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, проте вимог суду позивач не виконав.

Посилання представника позивача на незадовільне фінансове становище ТОВ "Українські страви", світову фінансову кризу, кризову ситуацію в України, як підставу для відмови у позові, не приймається судом, оскільки останні не обґрунтовані належними та допустимими доказами в розумінні вимог ГПК України.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.09.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №898, - нежитлове приміщення загальною площею 794,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська, буд.82 та належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Українські страви в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №070-22-70/06 від 18.07.2006р. ОСОБА_3 в сумі 2025577,44 грн., в тому числі 73349,30 доларів США, що еквівалентно 1608754,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19004,57 доларів США, що еквівалентно 416823,09 грн. - заборгованість за відсотками, а у частині задоволенні позову про звернення стягнення за рахунок предмета іпотеки 550826,76 грн. пені, з них 516465,60 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 34361,16 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків слід відмовити, через необґрунтованість.

Суд залишає без розгляду заяву представника відповідача про зменшення розміру пені(подану до суду 05.09.2016р.), оскільки прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову про звернення стягнення за рахунок предмета іпотеки 550826,76 грн. пені.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 30383,66 грн. судового збору, в іншій частині(8262,40 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. В рахунок погашення заборгованості за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №070-22-70/06 від 18.07.2006р. ОСОБА_3 в сумі 2025577,44 грн., в тому числі 73349,30 доларів США, що еквівалентно 1608754,35 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19004,57 доларів США, що еквівалентно 416823,09 грн. - заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.09.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №898, - нежитлове приміщення загальною площею 794,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська, буд.82 та належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Українські страви (43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Ковельська, буд.82, код ЄДРПОУ 21737880).

Визначити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Встановити, що початкова вартість предмету іпотеки для його реалізації на прилюдних торгах становить 1010000(один мільйон десять тисяч гривень) грн..

3. У задоволенні позову про звернення стягнення за рахунок предмета іпотеки 550826,76 грн. пені, з них 516465,60 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 34361,16 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків - відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українські страви" (43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Ковельська, буд.82, код ЄДРПОУ 21737880) на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м.Київ, вул. Ковпака, буд.29, код ЄДРПОУ 00039019) 30383,66(тридцять тисяч триста вісімдесят три гривні шістдесят шість копійок) грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

08.09.2016

СуддяА. С. Вороняк