Постанова № 61160981, 30.08.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року справа № П/811/362/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех" звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.04.2016 року № 000010/2200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 556999 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 139249,75 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Новоукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2015р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2015р., внаслідок чого було складено акт від 02.11.2015 р. №244/2200/31715423.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015 р. № 0000352200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 472 015,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1177612,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 294403,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 16.11. 2015 року №0000352200 оскаржене позивачем до Головного управління ДФС у Кіровоградській області та ДФС України.

Рішенням ДФС України від 25.03.2016 року № 6531/6/99-99-10-01-01-25 частково задовольнило скаргу, скасувавши податкове повідомлення-рішення в частині збільшення податкових зобов'язань з ПДВ на 620613,00 грн. основного платежу та 155153,25 грн. штрафної санкції.

15.04.2016 року відповідачем, з урахуванням рішення від 25.03.2016 року № 6531/6/99-99-10-01-01-25, видане оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними в акті перевірки про порушення пунктів 189.1 ст.189, 198.5, 198.6, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України , що призвело до заниження податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства всього у сумі 1177612,00 грн., вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються доказами, доданими до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено ряд порушень вимог податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

ТОВ "Агротех" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Новоукраїнській ОДПІ та як сільськогосподарський виробник сплачує ПДВ по пільговому режиму оподаткування (а.с.125-129)

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), основним видом економічної діяльності позивача є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.127-128).

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2015р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2015р., внаслідок чого було складено акт від 02.11.2015 р. №244/2200/31715423 (а. с.10-49).

В акті від 02.11.2015 р. №244/2200/31715423 зазначено, що перевіркою зокрема встановлено порушення пп. 189.1 ст.189, 198.5, 198.6, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України , що призвело до заниження податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства всього у сумі 1177612,00 грн.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015 р. № 0000352200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 472 015,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1177612,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 294403,00 грн. (а.с.8).

Податкове повідомлення-рішення від 16.11.2015 року №0000352200 оскаржене позивачем до Головного управління ДФС у Кіровоградській області та ДФС України.

Рішенням ДФС України від 25.03.2016 року № 6531/6/99-99-10-01-01-25 частково задовольнило скаргу, скасувавши податкове повідомлення-рішення в частині збільшення податкових зобов'язань з ПДВ на 620613,00 грн. основного платежу та 155153,25 грн. штрафної санкції (а.с.93-99

15.04.2016 року відповідачем, з урахуванням рішення від 25.03.2016 року № 6531/6/99-99-10-01-01-25, видане оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.118).

Як виявлено в ході судового розгляду справи відповідач встановив порушення щодо формування податкового кредиту декларації з ПДВ "скороченої".

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Позивач знаходиться на спеціальному режимі оподаткування ПДВ відповідно до статті 209 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 209.1 статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з пунктом 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому постановою КМУ від 12 січня 2011 року № 11. Відповідно до пункту 4 вказаної постанови сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу.

Як випливає з Акту перевірки, за результатами аналізу даних Декларацій спеціального режиму оподаткування, що підлягає нарахуванню та залишається у власності сільськогосподарського підприємства, за період з 01.07.2012 року по 30.06.2015року, контролюючий орган визначив заниження податкового зобов'язання у розмірі 1177612,00 грн. Надалі сума претензій податкового органу, як зазначалося вище, зменшилася до 556999,00 грн. (за основним платежем).

На підставі цього до позивача застосовані штрафні санкції відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, положення якого дають право контролюючому органу нараховувати фінансові (штрафні санкції) при самостійному визначенні податкового зобов'язання.

Зі змісту акту перевірки встановлено, що перевіряючими зроблено висновок про порушення ТОВ "Агротех" пп. 189.1 ст.189, 198.5, 198.6, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість скороченої Декларації спеціального режиму оподаткування в сумі 1177612 грн., в тому числі за липень 2013 року в сумі 2611,00 грн., серпень 2013 року в сумі 222319,00 грн., жовтень 2013 року в сумі 123633,00 грн., грудень 2013 року в сумі 112822,00 грн., жовтень 2014 року в сумі 122495,00 грн., грудень 2014 року в сумі 429911,00 грн. та січень 2015 року на суму 82046,00 грн.

Даний висновок обґрунтовано тим, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту грудня 2014 року суми ПДВ по податковим накладним, які включено 06.07.2015 р. до показника (ряд.10.1.1) уточнюючого розрахунку за реєстраційним номером 9139357660 з порушенням терміну встановленого абз. 3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Крім того, перевіряючими зроблено висновок, що ТОВ "Агротех" у 2013 та 2014 роках здійснено операції з реалізації сільськогосподарської продукції по цінам, які нижчі за їх собівартість.

Також, в акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення (перевищення суми податкового кредиту на сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду) з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2014 року - січень 2015 року в сумі 50243,00 грн. внаслідок допущення арифметичних помилок при заповненні декларації з ПДВ за відповідні періоди.

В результаті розгляду скарги позивача, ДФС України визнано неправомірним висновок в акті перевірки щодо необґрунтованості і безпідставності донарахування ТОВ "Агротех" податкових зобов'язань з ПДВ внаслідок здійснення операцій з реалізації сільськогосподарської продукції по цінам, нижчим за їх собівартість.

Таким чином, на час розгляду справи в суді відповідач заперечує право позивача на податковий кредит у розмірі 555356,48 грн. за наступними податковими накладними: №149/11 від 20.02.2014 року, видана ПрАТ "Галнафтохім" (сума ПДВ 110566,40 грн.); № 52/25 від 20.02. 2014 року, видана ПрАТ "Галнафтохім" (сума ПДВ 55266,93 грн.); № 33 від 14 березня 2014 року, видана ТОВ "ПлатінумОіл" (сума ПДВ 66989,27 грн.); № 34 від 14 березня 2014 року, видана ТОВ "ПлатінумОіл" (сума ПДВ 48692,12 грн.); № 169/016 від 23 квітня 2014 року, видана ТОВ "Компанія Райз" (сума ПДВ 37375 грн.); № 265 від 28 квітня 2014 року, видана ПП ОСОБА_1 (сума ПДВ 16298,00 грн.); № 48 від 06.05. 2014 року, видана ТОВ "Ерідан груп" (сума ПДВ 22730,98 грн.); № 121 від 13 травня 2014 року, видана ТОВ "Механі К" (сума ПДВ 10712,46 грн.); № 88 від 26.06. 2014 року, видана ТОВ "Світовіт агро" (сума ПДВ 52082,40 грн.); № 135059 від 11 червня 2014 року, видана ТОВ "Агротек" (сума ПДВ 11947,38 грн.); № 344/25 від 15 серпня 2014 року, видана ПрАТ "Галнафтохім" (сума ПДВ 48600,00 грн.) та №67 від 25.06.2014 року, видана ТОВ "ПлатінумОіл" (сума ПДВ 74098,55 грн.). Зазначені податкові накладні долучені до матеріалів справи (а.с.175-187).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час складення податкових накладних), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Кодексу, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно положень пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підприємством 06.07.2015 року подано уточнюючий розрахунок (реєстраційний номер - 9139357660) до податкової декларації з ПДВ зі спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2014 року до рядка 10.1.1 "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою" до якого включено суми ПДВ за податковими накладними зазначеними вище (за лютий - червень 2014 р.).

На думку посадових осіб податкового органу, підприємством віднесено до складу податкового кредиту грудня 2014 року суми ПДВ по податковим накладним, які включені 06.07.2015 року до показника (ряд. 10.1.1) уточнюючого розрахунку (реєстраційний номер 9139357660) з порушенням терміну, встановленого п.198. 6 ст.198 ПК України (365 днів з дати складання податкової накладної) в розмірі 506756,48 грн. (555356,48 "- "48600 ).

Із внесенням змін до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, з 01.01.2015 втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої податкової накладної, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання такої накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).

В той же час, починаючи з 01.01.2015 платники ПДВ, які станом на зазначену дату не включили до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, складеними з 01.01.2014 по 31.12.2014, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту по таким податковим накладним шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, але з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, тобто за звітний період січень 2014 року уточнюючий розрахунок може бути подано не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.02.2014, за грудень 2014 року - не пізніше ніж через 1095 днів починаючи з 20.01.2015.

Зазначене стосується податкових накладних, складених у 2014 році як в електронному так і в паперовому вигляді, як зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при поданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у липні 2015 року за податковий період - грудень 2014 року, позивач не мав подавати також уточнений реєстр виданих та отриманих податкових накладних за 2014 рік.

Щодо порушення п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення (перевищення суми податкового кредиту на сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду) з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2014 року - січень2015 року в сумі 50243,00 грн. внаслідок допущення арифметичних помилок при заповненні декларації з ПДВ за відповідні періоди суд зазначає наступне.

Водночас, обґрунтовуючи вищевказані висновки, податковий орган в Акті перевірки та у письмових запереченнях посилається на відсутність у позивача достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували правильність задекларованих сум. Однак, доказів відмови від надання первинних документів податковим органом не надано.

Так, відповідно д п. 209.1 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

За змістом п. 209.2 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.11 ПК України передбачено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то п.п. а) зазначено, що на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

В свою чергу, у висновку щодо заниження ПДВ, що підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства на суму 50243,00 грн., суд зазначає, що фактично донараховані за актом перевірки суми завищення податкового кредиту, складаються із сум, які декларувались позивачем в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій при коригуванні податкового кредиту за відповідні періоди та підлягали сплаті та фактично сплачувались під час подання уточнених розрахунків.

Помилки по перенесенню залишків в уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ (скорочена) ніяким чином не впливали на суми, які декларувались до сплати на спецрахунок в уточнюючих розрахунках.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Новоукраїнською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 15.04.2016 року №000010/2200 про збільшення суми грошових зобов'язання в розмірі 556999,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 139249,75 грн., а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.04.2016 року №000010/2200 про збільшення суми грошових зобов'язання в розмірі 556999,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 139249,75 грн. повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області судовий збір в розмірі 3473,73 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех".

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула