Ухвала суду № 61124363, 06.09.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/1470/16-ц 06.09.2016 06.09.2016 06.09.2016

Справа № 478/1470/16-ц

Провадження № 22ц/784/1932/16 Головуючий в першій інстанції ОСОБА_1

Категорія 39 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Довжук Т.С.,

суддів: Коломієць В.В., Шолох З.Л.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

за участю представника позивачки ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2016 року по справі за позовом

ОСОБА_4

до

Новофедорівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області (далі сільрада),

третя особа Казанківська державна нотаріальна контора Миколаївської області

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИЛА:

14 червня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Новофедорівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачка зазначала, що 11 вересня 2006 року померла її мати ОСОБА_5 На час смерті, її мати проживала разом з нею у с. Новофедорівка Казанківського району Миколаївської області, але була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя її мати заповіту не склала. Після смерті матері, вона провела поховання та розпорядилася належним померлої майном. В подальшому, вона дізналася, що матері на праві власності, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р4 №098663 належала земельна ділянка, площею 6,4 га. В квітні 2016 року вона звернулася до Казанківської державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про відкриття спадщини, проте, 20 квітня 2016 року вона отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею пропущений строк для подання такої заяви, передбачений ст. 1269 ЦК України.

Посилаючись на вищезазначене, те що вона на час смерті проживала зі спадкодавцем і фактично прийняла спадщину та вимоги ст. 1272 ЦК України позивачка просила визначити їй додатковий двомісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлої 11 вересня 2006 року.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі. На думку апелянта рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно зясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку про недоведеність позивачкою поважності причин пропуску нею строку для прийняття спадщини. Тому, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Так, відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_6 (а.с. 6, 7).

11 вересня 2006 року ОСОБА_7 померла (а.с. 5).

Згідно Державного акту на право власності на землю серія Р4 № 098633 ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 6,40 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новофедорівської сільської ради. Вказаний Державний акт виданий Новофедорівською сільською радою народних депутатів 26 грудня 2001 року та зареєстрований в Реєстрі під № 69 (а.с. 8).

Відповідно до довідки виданої Новофедорівською сільською радою Казанківського району Миколаївської області 30 травня 2016 року, яка підписана сільським головою та секретарем виконкому, ОСОБА_5 на день своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).

Постановою Казанківської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 20 квітня 2016 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку (а.с. 9).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Виходячи з положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суд, відповідно до п. 24 вказаної постанови, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані у випадку доведеності наявності перешкод для подання відповідної заяви та наявності підстав для визнання судом цих обставин поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Таким чином, суд прийшов до правильного висновку, що наведені позивачкою причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини не є поважними.

Посилання представника позивачки в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що позивачка є обмежено дієздатною ні підтверджені належними доказами.

Довідка Новофедорівської сільської ради від 17 червня 2016 року про проживання ОСОБА_5 на день смерті біля своєї доньки ОСОБА_4, яка приєднана до апеляційної скарги, не заслуговує на увагу, так як підписана не сільським головою, а невідомою особою та не спростовує правильних висновків суду (а.с. 45).

Доводи апеляційної скарги, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Т.С. Довжук

Судді: В.В. Коломієць

ОСОБА_8