Ухвала суду № 61124354, 05.09.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/1004/16-ц 05.09.2016 05.09.2016 05.09.2016

Провадження №22-ц/784/1983/16

Головуючий першої інстанції суддя : Біцюк А.В.

Категорія 59 Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

2016 р., серпня місяця, 05 дня м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів Самчишиної Н.В.

ОСОБА_2

із секретарем - Андрієнко Л.Д.

з участю

позивача - ОСОБА_3

представника:

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21. 07.2016 р., у справі за

позовом

ОСОБА_3 до автогаражного кооперативу «Парма» ( далі АГК «Парма») про визнання недійсним рішення правління АГК «Парма»,

встановила

25.02.2016 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до АГК «Парма» про визнання неправомірним рішення правління від 23.01.2016 р.

Позивач зазначав, що з 2005-2006 р. або -2007 р. користується металевим автомобільним гаражем у АГК «Парма» без укладення договору оренди.

На цій підставі він вважає себе членом цього кооперативу та сплачує членські внески.

23.01.2016 р. правлінням АГК «Парма» було прийнято рішення, яким його зобовязано у місячий термін звільнити гаражний бокс № 90 від власних речей та зняти власний замок.

Посилаючись на ці обставини та відсутність належних повноважень у членів правління, позивач просив визнати недійсним таке рішення.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21. 07.2016 р. постановлено про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог, посилаючись на необгрунтованість висновків суду та порушення норм матеріального права.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах, визначених ст.. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 1 ЦК та приписами ст. 8 ЦПК України спори, що виникають між субєктами цивільних правовідносин вирішуються відповідно до актів цивільного законодавства, статутів цих субєктів та договору.

АГК «Парма» є обєднанням фізичних осіб, які обєдналися у формі автогаражного кооперативу для здійснення діяльності, передбаченої Статутом.

Особливості його правового статусу згідно з вимогами ст. 85 ЦК визначаються Законом України «Про кооперацію».

Статтями 6, 7, 8, 10, 11 Закону передбачено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на виробничі, обслуговуючі та споживчі.

За напрямами діяльності кооперативи можуть бути

сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, тощо.

Кооператив є юридичною особою та створюється його засновниками на добровільних засадах.

Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами.

Правовим документом, що регулює діяльність кооперативу є його статут.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви.

Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів.

Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Такий же порядок прийняття до членів АГК «Парма» визначено пунктами 5.1-5.3 Статуту кооперативу.

Статутом додатково передбачено, що до прийняття цього рішення кандидат у члени АГК, крім сплати вступного та пайового внеску, має зробити внесок в рахунок викупу майна кооперативу ( гаражного боксу у розмірі 1/200 частини його вартості.

Згідно з положеннями п. 12.2 Статуту правління кооперативу обирається загальними зборами в кількості не менше трьох членів строком на три роки.

Правління кооперативу є його виконавчим органом, підзвітним загальним зборам або конференції, яке уповноважене на здійснення діяльності, передбаченої статутом.

Із змісту цієї норми Статуту витікає, що правління уповноважене на здійснення діяльності та прийняття будь-яких рішень в межах визначених статутом, за виключенням тих рішень чи діяльності, яка віднесена до виключної компетенції загальних зборів.

Голова правління згідно з положеннями п. 13.1-31.2 статуту очолює правління і обирається загальними зборами на термін, що не перевищує трьох років.

Він виконує рішення правління, обовязки виконавчого директора, представляє кооператив перед третіми особами та в судових органах, несе відповідальність за недоліки в роботі, які допущені при виконанні покладених на нього обовязків.

З матеріалів справи вбачається і це підтверджене поясненнями сторін підчас судового розгляду, що ОСОБА_3 не приймався до членів кооперативу «Парма» в установленому Статутом порядку.

Металевий бокс № 90 був переданий йому у користування безпосередньо попереднім головою правління кооперативу ОСОБА_5, без прийняття відповідного рішення уповноваженими органами управління кооперативу.

Ні норми Закону України «Про кооперацію» ні відповідні приписи Статуту кооперативу не встановлюють правових підстав виникнення права постійного користування боксом у кооперативі, у тих випадках, коли користування здійснюється без прийняття відповідних рішень органів управління кооперативу, незалежно від часу фактичного користування.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини, дав належну юридичну оцінку наданим доказам і з врахуванням легітимності членів правління та наявності у них відповідних повноважень, прийшов правильного висновку про те, що оспорюване рішення правління про зобовязання відповідача звільнити неправомірно зайнятий гараж, прийняте в межах його компетенції, є законним, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

При цьому суд правильно виходив з того, що позивач не набув права користування гаражем, а тому рішення правління не порушує його законні права.

Доводи апеляційної скарги про те, що особи, які в складі правління прийняли оспорюване рішення, не є членами кооперативу і не обиралися до складу правління, не заслуговують на увагу.

Адже це спростовується рішенням загальних зборів АГК «Парма» про обрання членів правління від 03.05.2013 р. та даними реєстраційної справи. ( а. с.- 133-194, 197).

Даних про оскарження цього рішення та втрату ним чинності матеріали справи не містять.

Посилання на те, що ОСОБА_6, як члена правління виведено із складу членів кооперативу рішенням загальних зборів №4 від 29.08.2013 р. є безпідставним, оскільки таке рішення прийняте насправді 29.08.2012 р. стосовно ОСОБА_7 ( а.с.168, 169, 173), а не члена правління ОСОБА_8.

Доводи, щодо невірної оцінки списку членів кооперативу та відсутності доказів проведення загальних зборів кооперативу, також не заслуговують на увагу, оскільки рішення загальних зборів АГК «Парма» про обрання членів правління № 1/2 від 03.05.2013 р. є чинним і саме з наявності цього юридичного факту виходив суд при визначенні належних повноважень членів правління, які прийняли оспорюване рішення.

Що стосується неправильного встановлення судом точної дати передачі гаражу, то цей факт немає вирішального значення у справі, адже в кооперативі право користування гаражним боксом виникає лише після прийняття у члени кооперативу.

За відсутності такого рішення, фактичне тривале користування цією спорудою, незалежно від строку є неправомірним.

Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути враховані при перегляді справи, оскільки правильність висновків суду не спростовують.

Посилання в рішенні на наявність договору оренди гаражу є безпідставним, адже відсутні будь-які докази його укладення саме кооперативом з позивачем.

В той же час, зазначені посилання є формальними обставинами, які не можуть бути підставою для скасування правильного по суті та справедливого рішення.

Наведене не дає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21. 07.2016 р. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Н.В. Самчишина

ОСОБА_2