Ухвала суду № 61111372, 06.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пархоменко О.Ф.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року справа №239/595/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 постанову Новогродівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2016 року у справі № 239/595/15-а (головуючий І інстанції Пархоменко О.Ф.) за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання рішення МСЕК від 10.01.2001 року неправомірним, його скасування та зобов'язання провести повторну МСЕК,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.09.2015р. звернувся до суду з позовом до Обласного центру медико-соціальної експертизи про скасувати висновоку МСЕК №2 м.Донецька в частині безпричинності всіх питань, що стосуються гострого ревматологічного захворювання, визнання його неправомірним; визнання неправомірним та скасування висновку обласної МСЕК №2 м.Донецька від 10.01.2001 року; зобов'язання провести повторний МСЕК для з'ясування причин виникнення діагнозу, вказавши в графі діагноз, а саме: посттравматичний деформуючий остеартроз з поразкою колінних суглобів, виробнича травма 2000 року, остеопороз хребту з поліневричним синдромом посттравматичного походження травми 1996 року, посттравматичний привичний вивіх лівого плечового суглобу з больовим синдромом, наслідкиви виробничої травми 1992 року; посттравматичний деформуючий артроз першої пясної кістки-наслідки виробничої травми 02.10.1995 року; хронічний обструктивний бронхіт, емфіземалегенів, пневмосклероз, астма, вузлова еритема рецидівіруюча течія- захворювання загальне, визнане сукупністю вищевикладених діагнозів.

Постановою Новогродівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2016 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що в січні 2001 року йому була встановлена 3 група інвалідності за загальним захворюванням - ревматологічному захворюванню, як спричиненому та такому, що не має причин до походження, за винятком характерних особливостей організму до самого захворювання, а не фактична причина, в зв'язку з чим відмовлено в належній соціальній допомозі. Оспорювання рішення МСЕК є для нього дуже важним, так як на вищому експертному рівні України було визнано, що дане гостре ревматологічне захворювання є наслідком сукупності посттравматичних та пуль- монологічних порушень стану здоров'я. Захворювання прогресує і це підтверджено всіма інстанціями. Позивач зазначив, що згідно Законом України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», рішення комісії може бути оскаржено до суду в установленому законодавством порядку.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач з 1991р. працював на шахті «Росія» ДП «Селидіввугілля» та був звільнений 11.03.2001 року за ч.2 ст.40 КЗпП України, в зв'язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я.

Згідно висновку МСЕК № 169148 від 24.12.1999 року позивачеві встановлена первинно третя група інвалідності за трудовим каліцтвом, на строк до 24.12.2000 року; діагноз МСЕК: наслідки травми( копія в матеріалах справи).

Згідно довідки МСЕК №243488 від 10.01.2001р. при повторному огляді позивачеві встановлено третя група інвалідності внаслідок загального захворювання. Інвалідність встановлена на строк до 01.02.2002р. Діагноз МСЕК - деформуючий остеартроз ІІст. Ro стадія І-ІІ НДФ Іст., захворювання загальне - стеохондроз поперекового відділу хребта з протрузією дистка L-4, L5, з больовим синдромом на фоні виробничої травми 21.01.1996 року.

Згідно висновку МСЕК № 031176 від 10.01.2001 року позивачеві встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв'язку з виробничою травмою 21.01.1996р.

За наслідками стаціонарного обстеження позивача у 2003р. у порядку оскарження експертного рішення Українським державним науково-дослідним інститутом медико-соціальних проблем інвалідності видані висновки №957 та №3321, згідно до яких наявна патологія і ступінь враженості функціональних порушень з боку хребта і 1 пальця правої кисті, що розвилися після виробничих травм 1995 і 1999 р. дозволяє рекомендувати МСЕК встановити позивачу 25% втрати професійної працездатності. Підстав для встановлення групи інвалідності та підвищення відсотків втрати працездатності в даний час немає, так як має вищу освіту і відсутній акт за ф.Н-1 про травму лівого колінного суглоба.

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 24.07.2002 року по справі №2-545/02, яке набрало законної сили 26.08.2002р., відмовлено у задоволенні заяви позивача про встановлення факту трудового каліцтва та видачі акта форми Н-І.

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області по справі №2-1362/2010, від 03 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 листопада 2010 року у задоволені позовних вимог до Новогродівської міської лікарні про встановлення факту причини гострого ревматологічного захворювання, як наслідок посттравматичного характеру відмовлено.

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 12.06.2009р.по справі №2-12/2009, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 серпня 2009 року, у задоволені позовних вимог до Донецького обласного бюро судово-медичних експертиз про встановлення причинного зв'язку, визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Наведеним судовим рішенням встановлено, що відповідно акту судово-медичного дослідження від 07 листопада 2003 року причинами виникнення захворювання: деформуючого остероартрозу, синовііту колінних суглобів, встановленого у відділенні ревматології ДОКТМО у вересні 2000 є спадкова схильність, уроджена дисплазія опорно-рухаючого апарату, ендокринні хвороби, метаболічні порушення, інші захворювання костей та суглобів (ревматоіжний артрит, інфекційний артрит), травми та інше.

Позивач знаходився на лікуванні з приводу артриту лівого колінного суглобу за місцем свого проживання з 03 серпня 2000 року. Травма зі слів позивача, мала місце 26 серпня 2000 року, однак в медичних документах посилання на отримання травми відсутні. У зв'язку із чим, медична комісія прийшла до висновку про те, що у комісії немає достовірних даних для можливості вирішення питання щодо наявності причинного зв'язку між травмою і захворюванням колінного суглобу.

Ухвалою Новогродівського міського суду від 15 квітня 2004 року була призначена комісійна судова-медична експертиза, на вирішення якої було постановлено питання щодо наявності причинного зв'язку між захворюванням колінного суглобу позивача (з його слів отриманого у результаті травми 26 серпня 2009 року), яке у подальшому викликало ревматичні наслідки у виді бронхіту.

Згідно із висновком комісійної експертизи наявні у позивача захворювання - хронічний бронхіт не є «ревматичним наслідком» і у причинному зв'язку із захворюванням колінного суглобу не перебуває.

Наведене судове рішення набрало законної сили 11 листопада 2010 року.

Відповідно до п.9, п. 10 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затв. постановою Кабінету міністрів України №1317 від 03.12.2009 року, інвалідність, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, встановлюється на підставі результатів огляду потерпілого членами комісії та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112, або на підставі рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві. Інвалідність, що настала внаслідок професійного захворювання, передбаченого переліком професійних захворювань, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662, встановлюється у разі наявності акта розслідування хронічного професійного захворювання, складеного за формою згідно з додатком 15 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112, та висновку спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, який має право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань.

За приписами п.11 цього Положення ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров'я яких пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури. Огляд потерпілого проводиться комісією за участю представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я для направлення на МСЕК не звертався, необхідних документів, зокрема, акту розслідування професійного захворювання та акту за формою Н-1, не надавав.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Враховуючи, що встановлення медичного діагнозу захворювання не відноситься до компетенції суду, доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 постанову Новогродівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2016 року у справі № 239/595/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Новогродівського міськрайонного суду Донецької області від 19 липня 2016 року у справі № 239/595/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: І.Д. Компанієць

Д.В. Ляшенко