Ухвала суду № 61111374, 06.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року справа №805/1547/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Компанієць І.Д.

Ляшенка Д.В.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю сторін по справі:

позивач: ОСОБА_3 (за договором)

відповідач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016р. по справі № 805/1547/16-а (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» №175 від 13.04.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним і скасування наказу «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» №175 від 13.04.2016 року

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016р. у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі та під час судового засідання, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що вимоги щодо проведення документальної планової виїзної перевірки та надання документів є незаконними, а наказ відповідача є протиправним у зв'язку із наявністю мораторію на проведення перевірок суб'єктів господарювання, встановленого Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року. Позивач зазначив, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок відносно того, що здійснення позивачем діяльності з реалізації підакцизних товарів може бути підставою для проведення документальної планової перевірки. При цьому судом не враховано, що статтею 75 Податкового кодексу України визначені різні види перевірок: камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Тобто, виходячи з правових підстав повинна бути призначена та проведена відповідна перевірка, а не будь-яка з передбачених статтею 75 Податкового кодексу України. Для перевірки суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів проводяться фактичні перевірки про, що чітко визначено п.п.75.1.3, п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Відповідачем на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надіслано клопотання про розгляд адміністративної справи без розгляду представника відповідача.

Відповідач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, що підтверджується переліком ліцензій, зареєстрованих у Державній податковій інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Листом № 2072/10-05-15-13-04-13-3 від 15 квітня 2016 року відповідач, з посиланням на п.п.20.1.13, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, 77.4, ст.. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, повідомив позивача про проведення документальної планової виїзної перевірки господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року.

Для проведення документальної планової виїзної перевірки ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області, відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, просило позивача надати первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на підставі пунктів 20.1.4,20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. п. 75.1 ст. 75, п.77.1, 77.4 ст. 77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, складений наказ № 175 від 13.04.2016 року про проведення з 29.04.2016 року документальної планової виїзної перевірки, та повідомлення № 55 від 13.04.2016 року про проведення документальної планової виїзної перевірки, які вручені особисто позивачу 15 квітня 2016 року. Одночасно з наказом та повідомленням позивачу був вручений лист № 2072/10/05-15-13-04-13-3 від 15 квітня 2016 року щодо надання для проведення перевірки первинних документів, пов'язаних із здійсненням фінансово - господарської діяльності.

Позивач вважає вимоги щодо проведення документальної планової виїзної перевірки та надання документів незаконними, а наказ протиправним, у зв'язку із наявністю мораторію на проведення перевірок, встановленого Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII .

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» 28 грудня 2014 року № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює діяльність на загальній системі оподаткування, з 29 березня 2012 року отримував ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями, з 01 січня 2015 року надає декларації з акцизного податку. Тобто, позивач відноситься до суб'єктів господарювання, які реалізують підакцизні товари.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що з 01.01.2015 року на позивача не поширюються норми п. 3 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України податкової реформи» щодо перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість/

Види перевірок визначені статтею 75 Податковогго кодексу України, за приписами п.п.75.1 якої контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ на проведення документальної перевірки позивача був виданий згідно з планом-графіком на 2 квартал 2016 року.

Відповідно до п.п.75.1.3 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Наведеною нормою визначено поняття фактичної перевірки. Однак, ця норма не містить в собі приписів про те, що для суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів, проводяться лише фактичні перевірки. Виходячи з приписів п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Колегія суддів також зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно спірного наказу, надав відповідні документи та дозволив здійснити перевірку, за наслідками якої відповідачем було складено акт №146/05-15-13-04-2847415248 від 31.05.2016 року та прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення. Тобто, оскаржуваний наказ було реалізовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, про те що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволені позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016р. по справі №805/1547/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016р. по справі №805/1547/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 вересня 2016 року.

Ухвала у повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті 07 вересня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: І.Д. Компанієць

Д.В. Ляшенко