Постанова № 61103810, 05.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 705/4004/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Білик О.В.

Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про:

- визнання неправомірними дій та скасування рішення Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 28.04.2016 щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами внесеними згідно із законом України від 05.10.1995 №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ), на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 12.04.2016 про заробітну плату з розрахунку 90 % від суми заробітку, без обмеження граничним розміром;

- зобов'язання Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури області від 12.04.2016 про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01 січня 2016 року.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2016 року вимоги адміністративного позову було задоволено частково, а саме визнано неправомірними дії Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за вислугою років у зв'язку із підвищенням заробітної плати та зобов'язано Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2, у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівника прокуратури, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01.05.2016 на підставі довідки прокуратури Черкаської області № 18/47 від 12.04.2016 року, з урахуванням раніше проведених виплат, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.

З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що з 14.10.2002 позивач перебуває на обліку в Уманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 90% від суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

25 квітня 2016 року позивач звернувся до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області з письмовою заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» .

При цьому, позивачем було надано довідку про заробітну плату від 12.04.2016 № 18/47, яка видана прокуратурою Черкаської області по посаді прокурора Уманського району.

29.04.2016 року Уманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Черкаської області позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213-VIII.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивача, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з ч. 2 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

У відповідності до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частина 17 статті 50-1Закону України «Про прокуратуру» передбачає перерахунок пенсій для прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, станом на час призначення пенсії, порядок перерахунку пенсій визначався частинами 12, 17, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які передбачали наступний порядок: «Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії переховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею».

Отже положення законодавства України, в редакції, що діяло на час виникнення права на пенсію, так і на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, гарантувало право на одержання пенсії, виходячи з розміру одержуваних доходів на час звільнення.

Крім того, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював позицію, згідно з якою Конституція України виділяє певні категорії громадян України, котрі потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року, № 5-рп/2002у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових, економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а1) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13), які відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для всіх судів України.

Таким чином, посилання відповідача на внесені зміни до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та відмова позивачу в перерахунку пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення, є необґрунтованими, адже не підлягають застосуванню нові положення законодавства до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Більш того, таке застосування норм права суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Колегія суддів також зазначає, що посилання відповідача на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», є неприйнятним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а позовна вимога в частині перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Черкаської області № 18/47 від 12.04.2016 про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю з урахуванням раніше проведених виплат з 01 травня 2016 року є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Водночас, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції присудив судовий збір на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір на користь позивача має бути присуджений за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача по справі, а саме Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області.

За приписами ч. 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Змінити постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2016 року шляхом викладення третього абзацу резолютивної частини постанови наступним чином:

«Зобов'язати Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки прокуратури Черкаської області № 18/47 від 12.04.2016 про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю з урахуванням раніше проведених виплат з 01 травня 2016 року».

Абзац п'ятий резолютивної частини постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2016 року викласти наступним чином: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1102, 40 грн. (одна тисяча сто дві гривні 40 копійок)».

В решті постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 липня 2016 року - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 1212, 64 грн. (одна тисяча двісті дванадцять гривень 64 копійки) присудити на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.