Постанова № 61097585, 11.08.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/44/16

Справа №754/16614/15-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2016 року Деснянським районним судом міста Києва у складі:

головуючого судді Мальченко О.В.,

за участю секретарів Яремус-Байсанової А.М., Малинки А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва (правонаступником якого є Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання його дій протиправними та згідно уточнених позовних вимог просив визнати протиправним дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 1 197 , 91 грн. за 2007 р. при призначенні пенсії у 2015 р. позивачу та не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 р. по 06.06.2014 р. в Усинському філіалі ТОВ " Бурова компанія " Євразія" на підставі довідки № 1656 від 04.12.2014 р. Зобов"язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу із застосуванням показника ередньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 2012-2014 р. на підставі довідкии № 1656 від 04.12.2014 р. та зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.01.2004 р. по 06.06.2014 р. в Усинському філіалі ТОВ " Бурова компанія " Євразія" , починаючи з 01.02.2015 р. Зобов"язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.2004 р. по 06.06.2014 р. в Усинському філіалі ТОВ " Бурова компанія " Євразія" на підставі довідки № 1656 від 04.12.2014 р. з розрахунку 1 рік як 1 рік і 6 місяців .

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив про те , що він є пенсіонером за віком з 01 лютого 2015 року. До 01 лютого 2015 р. позивач отримував пенсію за віком, відповідно до законодавства Російської Федерації. В періоди часу з 01.04.2004 року по 06.06.2014 року працював в районі Крайньої Півночі на території Російської Федерації. Діючим законодавством передбачено зараховування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців роботи при врахуванні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком. Проте це не було зроблено відповідачем при призначенні йому пенсії.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з обставин , що викладені у позовній заяві .

Представник відповідача проти вимог позову заперечувала , посилаючись на правомірність дій відповідача при призначенні пенсії позивачу .

Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.02.2015 року отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва.

Позивач 07.07.2015 р. звернувся до відповідача з заявою, зокрема про надання виписки з розпоряджень, розрахунок стажу та заробітної плати про призначення пенсії в Російській Федерації, копії документів про стаж та заробітну плату, виписку з розпорядженням про призначення пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати, яка врахована при розрахунку пенсії, копій документів, які використовуються для нарахування їй пенсії (а.с. 17).

Листом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва за №4605/09/А-427 від 21 липня 2015 року, позивачеві повідомлено, що розмір призначеної йому пенсії розрахований згідно діючого законодавства, на підставі документів пенсійної справи. Пенсія розрахована при загальному страховому стажі 33 роки, 5 місяців. 5 днів, із них по періодам: з 18.06.1969 р. по 15.01.1970 р.; з 03.02.1970 р. по 01.04.1970 р.; з 05.08.1970 р. по 16.11.1970 р.; з 17.11.1970 р. по 15.12.1972 р.; з 15.01.1973 р. по 11.08.1975 р.; з 12.08.1975 р. по 23.09.1975 р.; з 02.10.1975 р. по 02.07.1982 р.; з 07.07.1982 р. по 08.02.1985 р.; з 18.03.1985 р. по 29.10.1987 р.; з 30.10.1987 р. по 15.12.1987 р.; з 16.12.1987 р. по 15.12.1990 р.; з 16.12.1990 р. по 26.06.1991 р.; з 27.06.1991 р. по 06.04.1992 р.; з 07.04.1992 р. по 29.04.1992 р.; з 30.04.1992 р. по 31.01.1994 р.; з 01.02.1994 р. по 02.09.1994 р.; з 03.09.1994 р. по 07.09.1994 р.; з 08.09.1994 р. по 23.01.1995 р.; з 24.01.1995 р. по 25.04.1997 р.; з 26.04.1997 р. по 30.04.1997 р.; з 01.05.1997 р. по 24.10.1998 р.; з 25.10.1998 р. по 30.10.1998 р.; з 01.11.1998 р. по 20.05.1999 р.; з 16.03.2000 р. по 30.06.2000 р.; з 01.07.2000 р. по 25.09.2000 р.; з 26.09.2000 р. по 31.12.2003 р.; з 01.01.2004 р. по 31.03.2004 р., коефіцієнті стажу з урахуванням кратності 1,35% - 0.45113 середньомісячного заробіткові з врахуванням виключення 10% із заробітної плати - 4859,92 І грн. узятого за оптимально вигідні для мене періоди роботи : з 01.08.1992 р. по 31.07.1997 р.; з 01.07.2000 р. по 31.12.2001 р.; з 01.01.2004 р. по 31.03.2004 р. ( який розраховано за формулою: середня ; заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої І сплачено страхові внески та яка відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне І пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії (за повний 2007 р.) *коефіцієнт заробітної плати = 1197,91 грн.* 4.05700) (а.с. 19-20).

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення, яка набула чинності 13 березня 1992 року, "для установления права на пенсию, в том числе пенсий на льготных основаниях и за выслугу лет, гражданам государств-участников Соглашения учитывается трудовой стаж, приобретенный на территории любого из этих государств, а также на территории бывшего СССР за время до вступления в силу настоящего Соглашения".

Згідно ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення, яка набула чинності 13 березня 1992 року, "необходимые для пенсионного обеспечения документы, выданные в надлежащем порядке на территории государств-участников Содружества Независимых Государств и государств, входивших в состав СССР до 1 декабря 1991 г., принимаются на территории государств-участников Содружества без легализации".

Відповідно до ст. 5 Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення при переселенні особи, якій була призначена пенсія у відповідності із частиною 3 статті 14 Закону РСФСР "Про державні пенсії в РСФСР", з території Російської Федерації на територію України виплата цієї пенсії продовжується за новим місцем проживання компетентними органами Російської Федерації до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно з законодавством України з урахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року

Згідно з положеннями Закону СРСР «Про державні пенсії»1956 року та Положенням про порядок призначення і виплату державної пенсії, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року, підставою для надання пільг є укладання трудового договору про роботу в відповідних місцевостях.

Міждержавна Угода між урядом України та урядом Російської Федерації від 14.03.1993 р. «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн», передбачала, що питання пенсійного забезпечення регулюється Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно п. 6 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 р., для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсії на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території бувшого СРСР за час до набрання сили цією угодою. Угода набрала законної сили з 13.03.1992 р.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 липня 2006 року, пільгове обчислення стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено про період роботи в відповідних районах та користування пільгами, передбаченими вищевказаними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 5 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та користуванням пільгами.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до:

- Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі";

- Постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі";

- Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Тобто, Законом встановлено, що обчислення трудового стажу проводиться на підставі одного з документів: або трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки.

Відповідно до трудової книжки та довідки № 1656 від 04.12.2014 року позивач , в період часу з 26.09.2000 року по 06.06.2014 року, працював в районі Крайньої Півночі (а.с 10-16, 28-29).

Відповідно до п. 5 зазначеного Указу «пільги, передбачені дійсною статтею, надаються також особам, які прибули у райони Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, із власної ініціативи і які уклали строкові трудові угоди про роботу у цих районах». Тобто Указ Президії вказаною нормою розповсюджує дію Указу не тільки на осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі за безстроковими трудовими договорами із винесенням наказу про прийняття у штат працівника із записом у трудову книжку, а й на працівників, які працювали за строковими договорами без винесення наказу про прийняття у штат та запису у трудову книжку. Вказана норма Указу жодним чином не зобов'язує осіб, які працювали за безстроковими трудовими договорами, знаходились у штаті підприємства (установи, організації) та мали відповідні записи у трудовій книжці, надавати строкові трудові договори, які ними взагалі не укладались.

Відповідно до п. д) п. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", а також п.3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", встановлено зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців роботи при врахуванні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності.

Згідно наданої позивачем трудової книжки вбачається , що позивач працював: в період часу з 26.09.2000 року по 06.06.2014 року в Усинському філіалі ТОВ «Бурова компанія «Євразія».

Додатково, вказаний період роботи також підтверджено відповідною довідкою № 1656 від 04.12.2014 року, з якої вбачається, що заробітна плата позивачу нараховувалась у період з вересня 2004 року по червень 2014 року.

Відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР, як в редакції від 10.11.1967 року №1020, так і в новій редакції від 03.01.1983 року №12, до районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, Усинский район, за виключенням Усть-Лижинського сільської ради входить до районів Крайньої Півночі.

Суд вважає, що відповідач неправомірно не зарахував стаж роботи за період з 01.01.2004 р. по 06.06.2014 р. та пільговий коефіцієнт для працівників, які працювали в районах Крайньої Півночі.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 передбачено, якщо при призначенні пенсії (поновленні, або переведенні з одного виду на інший) для її розрахунку береться заробітна плата згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, то згідно ч.2 статті 40 того ж Закону, має застосовуватися і відповідний показник середньої заробітної плати по Україні.

Враховуючи те, що позивачу на території Російської Федерації була припинена виплата пенсії, а на території України він звернувся із заявою до Управління саме про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, то суд приходить до висновку, що середньомісячний розмір заробітку для розрахунку його пенсії має бути визначений з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2012-2014 ріки з 30.05.2015 р. в межах визначеного ст. 99 КАС України строку звернення до адміністративного суду .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати суд відносить на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 17, 94, 158-162 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково .

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 2007 рік (1197,91 грн.) при призначенні у 2015 р. пенсії ОСОБА_1 та не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 року по 06.06.2014 рік в Усинському філіалі ТОВ «Бурова компанія Євразія» .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 2012-2014 р. на підставі довідки № 1656 від 04.12.2014 р. та зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.01.2004 р. по 06.06.2014 р. в Усинському філіалі ТОВ " Бурова компанія " Євразія" , починаючи з 30.05.2015 р. з урахуванням проведених виплат .

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.01.2004 р. по 06.06.2014 р. в Усинському філіалі ТОВ " Бурова компанія " Євразія" на підставі довідки № 1656 від 04.12.2014 р. з розрахунку 1 рік як 1 рік і 6 місяців .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 487, 20 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з моменту отримання копії постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Суддя: