Ухвала суду № 61095350, 30.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/7824/15-ц Головуючий у І інстанції Лебідь-Гавенко Г. М.Провадження № 22-ц/780/2908/16 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.Категорія 24 30.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

30 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Лівінського С. В.

суддів: Данілова О.М.,

Мережко М. В.,

за участю секретаря судового засідання Петленко І.О.,

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі ПрАТ «СК «АХА Страхування») до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ПрАТ «СК «АХА Страхування»» звернулося до суду з вказаним позовом.

Посилається, що 17 вересня 2014 року близько 10 год. 00 хв. в м. Києві на Одеській площі, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та застрахованого у позивача автомобіля Субару, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні ушкодження.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні даного ДТП.

Позивачем за умовами Договору на підставі страхового акту було розраховано та виплачено ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 28 548,74 грн.

Тому, просило суд стягнути з ОСОБА_3 24 621,74 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2016 року позов задоволено та розподілено судові витрати.

Ухвалою від 23 березня 2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

Відповідач з рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, тому просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач рішення суду не оскаржив. Проти апеляційної скарги він заперечив і вважав її безпідставною та необґрунтованою.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 березня 2014 року між ОСОБА_5 та АТ «Страхова компанія «АХА Страхування»» був укладений договір страхування наземного транспорту № 3685093.

17 вересня 2014 року ОСОБА_5 подав до страховика повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заява на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

30 вересня 2014 року позивачем складено страховий акт № 1.002.14.05285/VESKO27418, за яким сума страхового відшкодування на підставі розрахунку складає 28 548,74 грн, з яких утримано 3 927,00 грн.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що сталося 17 вересня 2014 року та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно платіжного доручення № 133 563 від 02 жовтня 2014 року позивачем 02 жовтня 2014 року виплачено ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 24 621,74 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь страховика понесені ним витрати, як з особи відповідальної за заподіяння шкоди в межах виплаченого останнім страхового відшкодування.

Колегія суддів погоджується з цим висновком міськрайонного суду.

Відповідно до положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року (справа № 6-112цс13).

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що всупереч твердженням апеляційної скарги, місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги про те, що за вимогами позову має відповідати ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» наведені висновки суду не спростовують.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя С.В. Лівінський

Судді: О.М. Данілов,

М.В. Мережко