Рішення № 6108816, 09.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/20509.09.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Укрпромсервіс» до 1. Закритого акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна

фабрика»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське реєстраційне

бюро»

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

1.ОСОБА_1;

2.ОСОБА_2;

3.ОСОБА_3;

4.ОСОБА_4;

5.ОСОБА_5;

6.ОСОБА_6.

про визнання права власності на цінні папери

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Станік С.Р.

Судді Балац С.В.

Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача Висторобець В.О. представник за довіреністю

Стемпковський І.Г. директор;

Від відповідача-1 Волинець В.В. представник за довіреністю;

Від відповідача-2 Віценко А.Г. представник за довіреністю.

Від третьої особи 1 не з»явилися

Від третьої особи 2не з»явилися

Від третьої особи 3не з»явилися

Від третьої особи 4не з»явилися

Від третьої особи 5не з»явилися

Від третьої особи 6не з»явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання права власності позивача на 89 штук акцій, емітованих ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»та зобовязання ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр»внести відповідні зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2007 було порушено провадження в справі та прийнято позовну заяву до розгляду і призначено розгляд справи на 21.08.2007.

Позивачем при подачі позву було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Волинська, 40 та на 100% акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»шляхом їх блокування. Заявлене клопотання обґрунтовувалось позивачем тим, що він, як акціонер, в якості внеску до статутного фонду АТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»вніс майновий комплекс, розташований адресою: м.Київ, вул. Волинська, 40, а тому з метою збереження цього майна та недопущення його відчуження іншим особам позивач просить накласти арешт на вищезазначене майно та 100% акцій, емітованих відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) клопотання позивача про забезпечення позову було задоволено повністю та вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та цінні папери акції, емітовані відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2007 до участі у розгляді справи було залучено ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр»у якості відповідача-2 та відкладено розгляд справи до 12.09.2007.

Але судовий розгляд справи 12.09.2007 не відбувся, оскільки відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 про забезпечення позову і справа була скерована до відповідного суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 18.10.2007 ухвала Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 була змінена: а саме було накладено арешт на 89 простих іменних акцій емітента - ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика».

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2007 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2007 скасовано, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 24.01.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 27.12.2007.

Також, Верховним Судом України неодноразово розглядались касаційні скарги акціонерів відповідача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2007, які залишені без задоволення.

30.12.2009 справу № 47/205 після повернення її з Верховного Суду України передано до сектору № 47 для її подальшого розгляду. З урахуванням викладеного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2009 розгляд справи № 47/205 було призначено на 28.01.2009.

Але судове засідання 28.01.2009 не відбулось у звязку з зверненням ОСОБА_3 та акціонера ОСОБА_12 з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 № 47/205.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2009 та від 30.01.2009 ОСОБА_3 та акціонеру ОСОБА_12 було відмовлено в прийнятті їхніх апеляційних скарг, а справу № 47/205 повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2009 розгляд справи № 47/205 було призначено до розгляду на 04.03.2009.

Але судове засідання 04.03.2009 не відбулось у звязку з зверненням ОСОБА_3 та акціонера ОСОБА_12 з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 № 47/205.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 10.03.2009 та від 10.03.2009 ОСОБА_3 та акціонеру ОСОБА_12 було відмовлено в прийнятті їхніх касаційних скарг, а справу № 47/205 повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

13.03.2009 ЗАТ «Укрпромсервіс»звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відвід судді Станіка С.Р.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 заяву ЗАТ «Укрпромсервіс»про відвід судді Станіка С.Р. залишено без задоволення, але з метою уникнення в подальшому подання скарг та заяв про відвід судді від представників сторін, було доручено здійснити розгляд справи № 47/205 колегіально у наступному складі суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді Балац С.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2009 розгляд справи було призначено на 22.04.2009 у колегіальному складі суду: головуючий суддя Станік С.Р., судді Балац С.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2009 розгляд справи було відкладено до 13.05.2009, а також ухвалено направити судові запити до Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку для отримання документів і матеріалів, які містять дані про обставини, що мають значення для вирішення спору в справі № 47/205.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 було замінено первісного відповідача-2 («Міжгалузевий реєстраційний центр») належним відповідачем - ТОВ «Українське реєстраційне бюро» (код ЄДРПОУ 33402342, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, б. 18/7, оф. 105) та відкладено розгляд справи до 03.06.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2009 розгляд справи було відкладено до 24.06.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2009 до участі у розгляді справи було залучено у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також відкладено розгляд справи на 02.09.2009.

В судовому засіданні 02.09.2009 представники позивача заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивували тим, що 22.04.1996 загальними зборами акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»було прийнято рішення про створення ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»та затверджено установчий договір зазначеного товариства, відповідно до умов якого правопопередник позивача ТОВ «Шарм»в якості оплати за 92 прості іменні акції емітента - ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»передав до статутного капіталу зазначеного товариства цілісний майновий комплекс по вул. Волинська, 40 у місті Києві. Таким чином, як зазначав позивач у позові, на даний час ЗАТ «Укрпромсервіс», як правонаступник ТОВ «Шарм»є власником 92 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика». Позивач 30.11.2006 звернувся до ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр», який на час звернення здійснював ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», з заявою про надання виписки по особовому рахунку позивача з зазначеної системи реєстру. Згідно отриманої виписки № 36 від 01.12.2006 по особовому рахунку з системи реєстру власників іменних цінних паперів емітента - ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», за позивачем зареєстровано на праві власності лише 3 шт. простих іменних акцій емітента. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем-1 порушено право власності позивача на 89 шт. простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», оскільки ТОВ «Шарм», правонаступником якого є позивач, в якості оплати за 92 акції було внесено до статутного капіталу відповідача-1 цілісний майновий комплекс по вул. Волинська, 40 у місті Києві, але 89 шт. простих іменних акцій позивачу передані відповідачем не були, і відповідно, не були і зареєстровані, що суперечить ст.ст. 28, 29 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції 14.03.1995), ст. 5 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Вимоги до відповідача-2 мотивовані позивачем тим, що реєстратор, який здійснює ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», має внести відповідні зміни до системи реєстру шляхом зарахування 89 штук простих іменних акцій на рахунок позивача.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні 02.09.2009 проти заявлених вимог заперечили. Просили суд у позові відмовити. Відповідач 1 Закрите акціонерне товариство «Київська фасувально-картонажна фабрика»у письмовому відзиві на позов свої заперечення мотивував тим, що позивач є власником лише 3 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», оскільки згідно рішення загальних зборів Засновників ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», оформлених протоколом № 1-А від 01.10.1996 та рішення зборів учасників ТОВ «Шарм», оформлених протоколом № 12 від 01.10.1996, належні ТОВ «Шарм»92 прості іменні акції ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»було перерозподілено між іншими акціонерами, внаслідок чого ТОВ «Шарм»після перерозподілення є власником 3 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика».

В свою чергу, позивачем у письмових поясненнях по справі зазначалось про те, що на його думку 01.10.1996 ніяких загальних зборів Засновників ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»не відбувалось, доказів повідомлення ТОВ «Шарм»про проведення зазначених зборів не було, реєстрація акціонерів не проводилась, протокол № 1-а від 01.10.1996 підписаний від імені ТОВ «Шарм»ОСОБА_13, у якої були відсутні повноваження на його підписання, а тому зазначений протокол не може прийматись судом до уваги як доказ.

Також, відповідачем-1 через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності, встановленого статтею 267 Цивільного кодексу України, що є підставою для відмови у позові. В процесі подальшого розгляду справи, відповідачем-1 було подано повторно заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності за правилами, встановленими Цивільним кодексом УРСР 1963 року. Дана заява мотивована тим, що позивачу було відомо про протоколи № 1-А від 01.10.1996, протокол № 12 від 01.10.1996 та Акт приймання передавання прав від 01.10.1996, якими було оформлено рішення про перерозподіл акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»між акціонерами, зокрема про те, що позивачу внаслідок перерозподілу належить 3 акції. Обізнаність позивача підтверджується тим, що вищезазначені документи були підписані генеральним директором ТОВ «Шарм»(правопопередник позивача) ОСОБА_9, який і на даний час є директором позивача, а тому у разі непогодження з здійсненим перерозподілом акцій, саме з 01.10.1996 розпочався строк позовної давності за правилами Цивільного кодексу УРСР 1963 року, який на момент звернення позивача з позовом сплив ще у 1999 році, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог.

В свою чергу, позивачем у письмових запереченнях просив суд поновити строк позовної давності з тих підстав, що про порушення свого права власності на акції ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»позивач дізнався лише у грудні 2006 року, коли отримав від реєстроутримувача виписку № 36 від 01.12.2006 по особовому рахунку з системи реєстру власників іменних цінних паперів емітента, в якій позивач був зазначений власником лише 3 простих іменних акцій емітента, всупереч тому, що згідно Установчого договору, затвердженого 22.04.1996 рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», позивач мав бути зареєстрований як власник саме 92 простих іменних акцій.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 02.09.2009 проти заявлених вимог заперечив. Просив суд у позові відмовити. Відповідач 2 в обґрунтування заперечень посилався на те, що ТОВ «Українське реєстраційне бюро»здійснює функції реєстроутримувача реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»лише з 30.01.2009 на підставі укладеного договору. Відповідачу-2 по Акту приймання передавання від 30.01.2009 було передано перелік документів від попереднього реєстроутримувача ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр», жодних прав або охоронюваних законом інтересів позивача відповідачем-2 не порушувалось.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6), через канцелярію Господарського суду міста Києва надали письмові пояснення по суті спору, в яких зазначали про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та посягають на конституційні права власності на набуті у встановленому законом порядку третіми особами акції ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика». Також, у письмових поясненнях усі треті особи зазначали про те, що на їх думку, позивачу належить на праві власності лише 3 акції ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика».

В судовому засіданні 02.09.2009 було оголошено перерву до 09.09.2009, про що повідомлено представників сторін під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та пояснення третіх осіб, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.12.1995 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м.Києву, як продавцем, та ТОВ «Шарм», як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу державного майна № 223, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу Київської державної фасувально-картонажної фабрики, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Волинська, 40 на земельній ділянці 0,95 га, а покупець зобовязався прийняти майно та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, будівлі та споруди, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з протоколом інвентаризації.

Відповідно до Свідоцтва про власність № 211 від 30.01.1996, виданого ТОВ «Шарм»регіональним відділенням по місту Києву Фонду державного майна України, ТОВ «Шарм»на підставі Договору купівлі-продажу № 223 від 15.12.1995 є власником майна цілісного майнового комплексу Київської державної фасувально-картонажної фабрики, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 40.

22.04.1996 відбулись збори акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», оформлені протоколом № 1 від 22.04.1996, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідно до якого присутніми громадянами України ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм»в особі зам. Генерального директора ОСОБА_13 по питанню порядку денного щодо створення ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»одноголосно усіма присутніми було прийнято рішення про створення Закритого акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика»(п. 3.1), затверджено установчі документи товариства (п. 3.1) та обрано на посаду Генерального директора ОСОБА_9 (п. 3.3).

Згідно Установчого договору Закритого акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика», затвердженого рішенням зборів акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», оформленого протоколом № 1 від 22.04.1996, громадяни України ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм»в особі Генерального директора, як акціонери створюють Закрите акціонерне товариство «Київська фасувально-картонажна фабрика»(п. 2.1), товариство є у повному обсязі правонаступником державного підприємства «Київська державна фасувально-картонажна фабрика»(п. 2.2), розмір статутного фонду становить 16.863.700.000 карбованців, який формується шляхом продажу акцій акціонерам, статутний фонд розподіляється на 100 простих іменних акцій вартістю 168.637.000 крб. кожна (п. 8.1), акції розподіляються між акціонерами таким чином: ОСОБА_9 - 1 акція, вартістю 168.637.000 крб., що становить 1% Статутного фонду, який формується як майновий внесок (п. 8.1.1), ОСОБА_2 1 акція, вартістю 168.637.000 крб., що становить 1% Статутного фонду, який формується як майновий внесок (п. 8.1.2), ОСОБА_14 1 акція, вартістю 168.637.000 крб., що становить 1% Статутного фонду, який формується як майновий внесок (п. 8.1.3), ОСОБА_15 - 1 акція, вартістю 168.637.000 крб., що становить 1% Статутного фонду, який формується як майновий внесок (п. 8.1.4), ОСОБА_16 - 1 акція, вартістю 168.637.000 крб., що становить 1% Статутного фонду, який формується як майновий внесок (п. 8.1.5), ОСОБА_17 - 1 акція, вартістю 168.637.000 крб., що становить 1% Статутного фонду, який формується як майновий внесок (п. 8.1.6), ОСОБА_1 - 1 акція, вартістю 168.637.000 крб., що становить 1% Статутного фонду, який формується як майновий внесок (п. 8.1.7), ОСОБА_4 - 1 акція, вартістю 168.637.000 крб., що становить 1% Статутного фонду, який формується як майновий внесок (п. 8.1.8), Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм»- 92 акції, вартістю 15.514.604.000 крб., що становить 92% Статутного фонду, який формується як майновий внесок (цілісний майновий комплекс Київської державної фасувально-картонажної фабрики, розташований за адресою: м.Київ, вул. Волинська, 40, загальною площею будівель і споруд 6436 кв.м.) (п. 8.1.9), майнові права можуть передаватися акціонерами товариству як плата за акції шляхом надання останньому відповідних документів (п. 8.3).

22.04.1996 відбулись збори учасників ТОВ «Шарм», оформлені протоколом б/н від 22.04.1996, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідно до якого присутніми громадянами ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_1, ОСОБА_4 одноголосно було прийнято рішення про реорганізацію державного підприємства «Київська державна фасувально-картонажна фабрика»у Закрите акціонерне товариство «Київська фасувально-картонажна фабрика»шляхом перетворення та входження до складу акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика».

Відповідно до Акту приймання передавання майна в статутний фонд ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»від 27.07.1996, складеного між ТОВ «Шарм», як засновником, та ЗАТ «Київська-фасувально-картонажна фабрика», як товариством, підписаного представниками сторін та посвідченого печатками сторін, засновник передав, а товариство прийняло в оплату за 92 прості іменні акції номінальною вартістю по 168.637.000 крб. кожна на загальну суму 15.514.604.000 карбованців цілісний майновий комплекс колишнього державного підприємства «Київська державна фасувально-картонажна фабрика», придбаного на підставі продажу державного майна на некомерційному конкурсі (Акт № 211 приймання передавання державного майна від 30.01.1996, Свідоцтво про власність № 211 від 30.01.1996).

Додатками до Акту приймання передавання майна в статутний фонд ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»від 27.07.1996 зазначено: Договір купівлі-продажу державного майна № 223 від 15.12.1996, Акт № 211 приймання передавання майна цілісного майнового комплексу Київської державної фасувально-картонажної фабрики від 30.01.1996, протокол інвентаризації майна цілісного майнового комплексу «Київська державна фасувально-картонажна фабрика», Свідоцтво про власність № 221 від 30.01.1996.

01.10.1996 відбулись збори засновників ТОВ «Шарм», які оформлені протоколом № 12 від 01.10.1996, який підписано усіма присутніми учасниками зборів, відповідно до якого присутніми громадянами України ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_1, ОСОБА_4 по питанню порядку денного про обговорення організаційних питань щодо передачі акцій Закритого акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика», що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Шарм», іншим акціонерам Закритого акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика», одноголосно було прийнято рішення про введення до складу акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»ОСОБА_18 та ОСОБА_19, передачу акцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм»іншим акціонерам та перерозподіл акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»наступним чином: ОСОБА_9 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_2 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_14 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_15 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_16 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_17 - 3 акції, що становить 3% Статутного фонду, ОСОБА_1 - 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_4 - 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_18 5 акцій, що становить 5% Статутного фонду, ОСОБА_19 5 акцій, що становить 5% Статутного фонду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм»- 3 акції, що становить 3% Статутного фонду.

01.10.1996 між ТОВ «Шарм», як товариством, в особі директора ОСОБА_9, та громадянами України ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19, як засновниками, було складено Акт приймання передачі прав, відповідно до якого ТОВ «Шарм»передає, а засновники приймають в якості оплати належних їм часток права ТОВ «Шарм»в статутному капіталі, які виникли згідно Установчого договору ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»загальною вартістю 150086,93 грн., а саме: ОСОБА_9 прийняв 11 акцій загальною вартістю 18550,07 грн., ОСОБА_2 11 акцій загальною вартістю 18550,07 грн., ОСОБА_14 - 11 акцій загальною вартістю 18550,07 грн., ОСОБА_15 - 11 акцій загальною вартістю 18550,07 грн., ОСОБА_16 - 11 акцій загальною вартістю 18550,07 грн., ОСОБА_17 - 2 акції загальною вартістю 3372,74 грн., ОСОБА_1 - 11 акцій загальною вартістю 18550,07 грн., ОСОБА_4 - 11 акцій загальною вартістю 18550,07 грн., ОСОБА_18 5 акцій загальною вартістю 8431,85 грн., ОСОБА_19 5 акцій загальною вартістю 8431,85 грн.

01.10.1996 відбулись загальні збори Засновників ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», оформлені протоколом № 1-а, який підписано усіма присутніми учасниками, відповідно до якого присутніми громадянами України ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ТОВ «Шарм»в особі Генерального директора ОСОБА_13, по питанню порядку денного щодо обговорення організаційних питань щодо введення до складу акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та передачі акцій ТОВ «Шарм»іншим акціонерам, де одноголосно було прийнято рішення про введення до складу акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та передачу акцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм»згідно протоколу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм»№ 12 від 01.10.1996 іншим акціонерам та перерозподілити акції ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»наступним чином: ОСОБА_9 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_2 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_14 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_15 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_16 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_17 - 3 акції, що становить 3% Статутного фонду, ОСОБА_1 - 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_4 - 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_18 5 акцій, що становить 5% Статутного фонду, ОСОБА_19 5 акцій, що становить 5% Статутного фонду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм» - 3 акції, що становить 3% Статутного фонду.

19.05.1997 Радянською районною державною адміністрацією м.Києва було зареєстровано Установчий договір ЗАТ «Укрпромсервіс», відповідно до умов якого громадяни України ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_21 як акціонери, створюють Закрите акціонерне товариство «Укрпромсервіс»(п. 2.1), товариство є у повному обсязі правонаступником ТОВ «Шарм» та ТОВ «Обрій»і створюється шляхом злиття цих товариств (п. 2.2).

Відповідно до пункту 1.4 Статуту ЗАТ «Укрпромсервіс», зареєстрованого 19.05.1997 Радянською районною адміністрацією м. Києва, товариство створене шляхом злиття ТОВ «Шарм»та ТОВ «Обрій»і є правонаступником цих товариств.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів № 566/10/1/98, виданого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку Закритому акціонерному товариству «Київська фасувально-картонажна фабрика»та зареєстрованого у реєстрі 08.07.1998, ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»здійснила випуск у документарній формі 100 штук простих іменних акцій на суму 168650,00 грн. номінальною вартістю 1686,50 грн.

31.03.1999 між ОСОБА_9, як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів, посвідчений 31.03.1999 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу під № 1157, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору 6 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», про що продавцем було надано покупцю передавальне розпорядження від 31.03.1999 для перереєстрації відчужених цінних паперів з зареєстрованої особи на контрагента у системі реєстру власників цінних паперів емітента.

31.03.1999 між ОСОБА_9, як продавцем, та ОСОБА_4, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів, посвідчений 31.03.1999 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу під № 1148, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору 6 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», про що продавцем було надано покупцю передавальне розпорядження від 31.03.1999 для перереєстрації відчужених цінних паперів з зареєстрованої особи на контрагента у системі реєстру власників цінних паперів емітента.

08.04.1999 між ОСОБА_19, як продавцем, та ОСОБА_1, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу акцій, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору 5 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», про що продавцем було надано покупцю передавальне розпорядження від 08.04.1999 для перереєстрації відчужених цінних паперів з зареєстрованої особи на контрагента у системі реєстру власників цінних паперів емітента.

08.04.1999 між ОСОБА_18, від імені якої діяв ОСОБА_22, як продавцем, та ОСОБА_1, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу акцій, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору 5 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», про що продавцем було надано покупцю передавальне розпорядження від 08.04.1999 для перереєстрації відчужених цінних паперів з зареєстрованої особи на контрагента у системі реєстру власників цінних паперів емітента.

21.06.1999 між ОСОБА_14, від імені якого діяв ОСОБА_23, як продавцем, та ОСОБА_1, як покупцем, було укладено Договори купівлі-продажу акцій № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, відповідно до умов яких продавець зобовязався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору загалом 12 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», про що продавцем було надано покупцю передавальні розпорядження від 29.06.1999 для перереєстрації відчужених цінних паперів з зареєстрованої особи на контрагента у системі реєстру власників цінних паперів емітента.

05.10.2005 між ОСОБА_15, як продавцем, та ОСОБА_4, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу акцій, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору 12 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», випущених у документарній формі, про що продавцем було надано покупцю передавальне розпорядження від 06.10.2005 для перереєстрації відчужених цінних паперів з зареєстрованої особи на контрагента у системі реєстру власників цінних паперів емітента.

05.10.2005 між ОСОБА_16, як продавцем, та ОСОБА_4, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу акцій, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору 12 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», випущених у документарній формі, про що продавцем було надано покупцю передавальне розпорядження від 05.10.2005 для перереєстрації відчужених цінних паперів з зареєстрованої особи на контрагента у системі реєстру власників цінних паперів емітента.

18.01.2006 між ОСОБА_17, як продавцем, та ОСОБА_1, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу акцій, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору 3 прості іменні акції ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», випущених у документарній формі, про що продавцем було надано покупцю передавальне розпорядження від 19.01.2006 для перереєстрації відчужених цінних паперів з зареєстрованої особи на контрагента у системі реєстру власників цінних паперів емітента.

Також, в матеріалах справи наявні нотаріально посвідчені заяви продавців за вищенаведеними договорами купівлі-продажу про відсутність претензій до покупців за вищенаведеними договорами купівлі-продажу акцій та емітента акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»та нотаріально посвідчені заяви покупців за вищенаведеними договорами купівлі-продажу про відсутність претензій до продавців за вищенаведеними договорами купівлі-продажу акцій та емітента акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика».

Згідно нової редакції Статуту ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»№ 2 від 4 березня 2004 року, статутний фонд товариства створено для забезпечення діяльності товариства за рахунок грошових вкладів засновників у розмірі 168637 грн., статутний фонд поділено на 100 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1686, 37 грн. кожна (п. 6.2.1.), акціонерами є особи, які є власниками акцій товариства (п. 8.1).

30.11.2006 позивач звернувся з заявами № 1/06-цп та № 2/06-цп до реєстратора - ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр», в яких просив надати виписку з особового рахунку з системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», повідомити чи відбулась перереєстрація рахунку з ТОВ «Шарм»на ЗАТ «Укрпромсервіс», який є правонаступником ТОВ «Шарм»та надати виписку по операціях на особовому рахунку ТОВ «Шарм».

Відповідно до виписки № 36 з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку позивача, оформленої реєстратором - ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр», на особовому рахунку позивача станом на 01.12.2006 обліковувалось 3 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»номінальною вартістю 1686,50 грн. кожна.

Листом № 410 від 04.12.2006 ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр»повідомив ЗАТ «Укрпромсервіс»про те, що формування реєстру ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»здійснювалось ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр»на підставі документів, переданих реєстратору емітентом по Акту прийому-передачі від 24.12.1998. в переліку власників акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», що передавався емітентом для формування системи реєстру, акціонер ТОВ «Шарм»не значився. Однак, у вказаному переліку власників акцій, а також в установчих документах (статуті та установчому договорі) ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», - значиться ЗАТ «Укрпромсервіс», яке згідно наданих документів є правонаступником ТОВ «Шарм».

Позивачем на адресу відповідача-1 було надіслано лист № 3/06-цп від 05.12.2006, в якому позивач заявив вимогу про передачу у власність ЗАТ «Укрпромсервіс», як правонаступника ТОВ «Шарм», 89 шт. акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика».

У відповідь на лист позивача № 3/06-цп від 05.12.2006, відповідач-1 листом від 20.12.2006 повідомив про те, що відповідь на заявлену вимогу може бути надана лише після витребування інформації від особи, якій делеговані повноваження по веденню реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика».

Відповідачем-2 для долучення до матеріалів справи було надано Акт приймання - передавання реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»від 30.01.2009, відповідно до якого за участю емітента ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр», як попередній реєстратор передав, ТОВ «Український реєстраційний центр», як новий реєстратор прийняв за переліком документи та інформацію системи реєстру власників іменних цінних паперів емітента.

При здійсненні передачі реєстру по Акту приймання - передавання реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»від 30.01.2009, попереднім реєстроутримувачем було складено станом на 29.01.2009 реєстр власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», в якому власниками акцій емітента зазначені: ЗАТ «Укрпромсервіс»- кількість належних акцій 3 шт., ОСОБА_1 37 акцій, ОСОБА_2 18 акцій, ОСОБА_4 42 акції.

Відповідно витягу з протоколу Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»від 22.04.2008, копія якого була надана ТОВ «Українське реєстраційне бюро»як новим реєстроутримувачем, по девятому та десятому питанням порядку денного про збільшення розміру статутного (складеного) капіталу товариства шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної акції за рахунок додаткових внесків та про закрите (приватне) розміщення акцій, присутніми акціонерами, які в сукупності володіли 975 статутного капіталу, одноголосно було прийнято рішення про збільшення розміру статутного (складеного) капіталу на 2192450,00 грн. за рахунок додаткових внесків акціонерів шляхом додаткової емісії простих іменних акцій у кількості 1300 шт. існуючої номінальної вартості 1686,50 грн. кожна, загальною номінальною вартістю 2192450,00 грн., джерелом збільшення статутного капіталу мають бути додаткові внески акціонерів у вигляді грошових коштів акціонерів (гривні), а також прийнято рішення по проведення закритого (приватного) розміщення акцій виключно серед акціонерів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», які мають переважне право на придбання акцій додаткової емісії.

Відповідно до Витягу з реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»№ 80/00033 від 24.06.2009, відповідно до якого станом на 24.06.2009 власниками фізичними особами акцій емітента є: ОСОБА_1 (37 акцій), ОСОБА_2 (18 акцій), ОСОБА_3 (387 акцій), ОСОБА_4 (42 акції), ОСОБА_5 (146 акцій), ОСОБА_6 (117 акцій), власник юридична особа: ЗАТ «Укрпромсервіс»(3 акції).

Також, відповідачем для долучення до матеріалів справи надано належним чином засвідчену копію рішення Господарського суду міста Києва № 32/461 від 19.10.2007, яке набрало законної сили 31.10.2007, яким відмовлено у позові ОСОБА_24 до ЗАТ «Київська фасувально-картонжна фабрика», ЗАТ «Укрпромсервіс», ОСОБА_25, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26, Соломянська районна у м.Києві державна адміністрація, про визнання недійсним пункту 8.1.9 установчого договору ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»від 23.04.1996, затвердженого рішенням зборів акціонерів ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика" від 22.04.1996 (протоколом № 1), зареєстрованого Залізничною районною державною адміністрацією міста Києва 27.06.1996 за реєстраційним номером 5433; визнання недійсним п.8.1.11 нової редакції установчого договору ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика", посвідченого нотаріально 10.02.1997 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_26; визнання недійсним акту приймання-передачі майна до статутного фонду ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика" від 27.06.1996, згідно якого до статутного фонду ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика" ТОВ "Шарм" передало в якості внеску до статутного фонду майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 40; застосування ч.2 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР та зобов`язання ЗАТ "Укрпромсервіс" та ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика" повернути все одержане на підставі п. 8.1.9 установчого договору ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика", затвердженого рішенням зборів акціонерів ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика" від 22.04.1996 протоколом №1, зареєстрованого Залізничною районною державною адміністрацією міста Києва 27.06.1996 за реєстраційним номером 5433.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 4 Закону України «Про власність»від 07.02.1991 N 697-XII (який діяв на момент прийняття рішень про перерозподіл акцій), власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Вимогами статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції, чинній станом на момент створення ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»), акціонерним визнавалось товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Статтею 26 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції, чинній станом на момент створення ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»), засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.

Згідно статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи,частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 4 «Про цінні папери і фондову біржу»від 18.06.1991 N 1201-XII (який був чинний станом на момент створення ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»та розподілу акцій),акція - це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Стаття 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23.02.2006 N 3480-IV, який є чинним на даний час, визначає, що акція це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до вступних положень як Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. N 60, так і Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. N 1000, реєстр власників іменних цінних паперів - перелік за станом на певну дату власників та номінальних утримувачів іменних цінних паперів та іменних цінних паперів, які обліковуються на їх особових рахунках, що є складовою частиною системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів.

Як встановлено судом, позивач є правонаступником прав та обовязків ТОВ «Шарм», що підтверджується пунктом 1.4 Статуту ЗАТ «Укрпромсервіс», зареєстрованого 19.05.1997 Радянською районною адміністрацією м. Києва, відповідно до якого ЗАТ «Укрпромсервіс»створено шляхом злиття ТОВ «Шарм»та ТОВ «Обрій»і є правонаступником цих товариств. Таким чином, права та обовязки ТОВ «Шарм», як господарського товариства, в тому числі і корпоративні, перейшли до позивача по справі ЗАТ «Укрпромсервіс».

Враховуючи викладене, судом встановлено, що при створенні Закритого акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика», яке оформлено протоколом загальних зборів № 1 від 22.04.1996, та укладенні між акціонерами товариства Установчого договору статутний фонд новоствореного товариства був розподілений на 100 простих іменних акцій вартістю 168.637.000 крб. кожна, з яких 92 прості іменні акції, вартістю 15.514.604.000 крб., що становить 92% Статутного фонду, було придбано ТОВ «Шарм»і в якості оплати за набуті 92 акції ТОВ «Шарм» було здійснено передачу до статутного фонду ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»належний йому на праві власності цілісний майновий комплекс Київської державної фасувально-картонажної фабрики, розташований за адресою: м.Київ, вул. Волинська, 40, загальною площею будівель і споруд 6436 кв.м., що визначено п. 8.1.9 Установчого договору та підтверджується Актом приймання передавання майна в статутний фонд ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика» від 27.07.1996.

Як встановлено судом, згідно з рішенням зборів засновників ТОВ "Шарм", оформленим протоколом від 01.10.1996 № 12 та актом прийому-передачі прав від 01.10.1996, ТОВ "Шарм" передало 89 акцій ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика" засновникам ТОВ "Шарм" в якості оплати вартості належних їм часток у ТОВ "Шарм", внаслідок зменшення статутного фонду ТОВ "Шарм". Станом на момент вирішення спору суду не надано належних та допустимих доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України про скасування зазначеного рішення зборів засновників ТОВ "Шарм", оформленого протоколом від 01.10.1996 № 12, або визнання його недійсним у встановленому законом порядку,а тому станом на момент вирішення спору воно є чинним та приймається судом як належний доказ по справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на підставі передачі від ТОВ «Шарм»засновникам в якості оплати належних їм часток права ТОВ «Шарм»в статутному капіталі відповідача-1, 100 акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»були розподілені між акціонерами у порядку, визначеному п.8.1 нової редакції Установчого договору ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», посвідченого нотаріально 10.02.1997, а саме: ОСОБА_9 - 12 акцій; ОСОБА_2 - 12 акцій; ОСОБА_14 - 12 акцій; ОСОБА_15 - 12 акцій; ОСОБА_16 - 12 акцій; ОСОБА_24 - 3 акції; ОСОБА_1 - 12 акцій; ОСОБА_27 - 5 акцій; ОСОБА_19 - 5 акцій; Товариству з обмеженою відповідальністю «Шарм»- 3 акції.

Також, суд враховує і те, що рішенням загальних зборів Засновників ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», оформлених протоколом № 1-а від 01.10.1996, який підписано усіма присутніми учасниками, громадянами України ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ТОВ «Шарм»в особі Генерального директора ОСОБА_13, належні ТОВ «Шарм»акції ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»було перерозподілено наступним чином: ОСОБА_9 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_2 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_14 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_15 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_16 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_17 - 3 акції, що становить 3% Статутного фонду, ОСОБА_1 - 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_4 - 12 акцій, що становить 12% Статутного фонду, ОСОБА_18 5 акцій, що становить 5% Статутного фонду, ОСОБА_19 5 акцій, що становить 5% Статутного фонду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм»- 3 акції, що становить 3% Статутного фонду. Станом на момент вирішення спору суду не надано належних та допустимих доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України про скасування зазначеного рішення зборів засновників Засновників ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», оформлених протоколом № 1-а від 01.10.1996, або визнання його недійсним у встановленому законом порядку,а тому станом на момент вирішення спору воно є чинним та приймається судом як належний доказ по справі.

Також, посилання позивача на те, що у ОСОБА_13 були відсутні повноваження на підписання протоколу № 1-А від 01.10.1996 зборів засновників ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»від імені ТОВ «Шарм», - судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що не було доведено позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки предметом спору у даній справі є право власності позивача на 89 простих іменних акцій емітента (відповідача-1), а не наявність чи відсутність повноважень посадових осіб правопередника позивача щодо підпису документів. До того ж, установчий договір та статут ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»від імені ТОВ «Шарм»підписані генеральним директором товариства ОСОБА_13 з урахуванням того, що статут та установчий договір, зокрема, підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, повноваження генерального директора ТОВ «Шарм»ОСОБА_13 були належним чином перевірені при нотаріальному посвідченні зазначених документів.

Також судом не приймаються посилання відповідача на рішення Господарського суду міста Києва № 32/461 від 19.10.2007 як на доказ, яким встановлені певні обставини справи, з огляду на те, що відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, а при розгляді справи № 47/205 участь беруть інші сторони, зокрема відповідачі є різними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як правонаступник ТОВ «Шарм», на даний час є власником 3 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», які були набуті ним внаслідок здійсненого перерозподілу акцій згідно рішення зборів засновників ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», оформленого протоколом № 1-А від 01.10.1996, та рішення зборів засновників ТОВ «Шарм», оформленого протоколом № 12 від 01.10.1996, які станом на момент вирішення спору є чинними.

Спірні ж 89 простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»згідно наявних у справі доказів, зокрема вищезазначених рішення зборів засновників ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», оформленого протоколом № 1-А від 01.10.1996, та рішення зборів засновників ТОВ «Шарм», оформленого протоколом № 12 від 01.10.1996, внаслідок здійсненого перерозподілу належать на праві власності акціонерам ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»і були набуті зазначеними особами у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у справі цивільно-правовими договорами.

Також, суд враховує і те, що ТОВ «Шарм», правонаступником якого є позивач, як юридична особа, яка наділена цивільними правоздатністю та дієздатністю, що визначено зокрема і положеннями установчого договору ТОВ «Шарм», вчинив дії щодо розпорядження належним йому майном, зокрема відчужив належні йому акції ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»на користь інших акціонерів, що відповідало вимогами статті 4 Закону України «Про власність»від 07.02.1991 N 697-XII (який діяв на момент прийняття рішень про перерозподіл акцій), згідно якої власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном і після здійсненого відчуження належних ТОВ «Шарм»акцій, зазначене товариство, правонаступником якого є позивач, є власником 3 штук простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», відповідно, позивач, як правонаступник ТОВ «Шарм», також набув право власності на 3 штуки простих іменних акцій відповідача-1 і законні підстави для визнання за ним права власності на 89 штук простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»- відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на 89 штук простих іменних акцій ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»- не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Також, не підлягає задоволенню і похідна вимога позивача до відповідача-2 про внесення відповідних змін до системи реєстру ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»шляхом зарахування 89 штук простих іменних акцій на рахунок позивача, оскільки підстави для здійснення такого зарахування у відповідача-2 відсутні.

Як встановлено судом, відповідачем було подано заяви про застосування до вимог позивача строку позовної давності за правилами, встановленими як Цивільним кодексом України, так і Цивільним кодексом УРСР 1963 року.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 10 Закону України “Про господарські товариства”, позивач як акціонер має зокрема право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів. Тому позивач міг отримувати інформацію про діяльність товариства, акціонером якого він є, в тому числі стосовно статутної діяльності товариства.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

Стаття 71 Цивільного кодексу УРСР 1963 року встановлює, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

Вимогами статті 76 Цивільного кодексу УРСР 1963 року встановлено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно статті 79 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, перебіг строку позовної давності переривається предявленням позову в установленому порядку.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, закінчення строку позовної давності до предявлення позову є підставою для відмови в позові.

Як встановлено судом, внаслідок прийнятого зборами засновників ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика»рішення про перерозподіл акцій емітента, оформленого протоколом № 1-а від 01.10.1996, внаслідок здійсненого перерозподілу Товариству з обмеженою відповідальністю «Шарм»(правонаступником якого є позивач) стало належати не 92 прості іменні акції ЗАТ «Київська фасувально-картонажна фабрика», а 3 прості іменні акції зазначеного емітента, а тому саме з 01.10.1996 розпочався загальний трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу УРСР 1963 року (який був чинний станом на момент прийняття зборами засновників зазначеного рішення), який сплив 01.10.1999, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк предявлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності 01.01.2004, тобто вже після спливу трирічного строку позовної давності, встановленого статтею 71 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Таким чином, при визначенні строку позовної давності слід керуватися нормами Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

Як встановлено судом, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом 10.08.2007 (згідно відбитку штампу загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва), тобто з пропуском трирічного строку звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права, посилання позивача на поважні причини пропуску строку позовної давності та неможливість отримання інформації-судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не доведені належним та допустимими доказами, оскільки відповідно до статті 10 Закону України “Про господарські товариства” позивач, як акціонер, був наділений правами щодо ознайомлення та участі у діяльності товариства, а тому підстави для поновлення строків позовної давності в даній справі відсутні. З огляду на викладене, суд відхиляє вимогу позивача про поновлення строку позовної давності. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що згідно статті 80 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, закінчення строку предявлення позову є підставою відмови у позові.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві позивачем не наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог позивача. Докази, подані позивачем на обгрунтування своїх вимог, не підтверджують обставини, на які позивач посилається як на підставу задоволення позову. З огляду на викладене, вимоги позивача не є законними та обґрунтованими, не були доведені ним належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.У позові відмовити.

2.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.В.Балац

Ю.Л.Власов