Ухвала суду № 61078667, 01.09.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 310/4636/15

Провадження №22ц/778/2821/16 Головуючий у 1 інстанції: Полянчук Б.І.

Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Спас О.В.

Полякова О.З.

при секретарі: Буряк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Андрівської сільської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання запису в погосподарській книзі, земельній шнуровій книзі незаконними та їх скасування, визнання рішень незаконними та їх скасування, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась з позовом до Андрівської сільської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання запису в погосподарській книзі, земельній шнуровій книзі незаконними та їх скасування, визнання рішень незаконними та їх скасування, який неодноразово уточнювала. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, який вона успадкувала після смерті ОСОБА_5

Земельна ділянка площею 0,41 га була надана члену колгоспу «Восток» ОСОБА_6 рішенням правлінням колгоспу «Восток» для обслуговування і будівництва будинку та під город.

ОСОБА_5 був членом колгоспу «Восток» і став головою колгоспного двору по АДРЕСА_1 після смерті батька - ОСОБА_6, який помер у 1984 році і продовжував користуватися земельною ділянкою площею 0,41 га. за вказаною адресою.

12 січня 1990 року рішенням виконавчого комітету Бердянської районної ради народних депутатів Запорізької області та на підставі рішення виконкому Бердянської районної ради народних депутатів від 15 грудня 1989 року №298 ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок по АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_5 вона прийняла спадщину у вигляді цього житлового будинку та оформила її. З метою оформлення земельної ділянки вона звернулась до Андрівської сільської ради із відповідною заявою.

Рішенням Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області від 09 жовтня 2012 року їй було відмовлено в наданні згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, виготовлення технічної документації для передачі в оренду земельної ділянки площею 0,42 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, оскільки згідно земельно-кадастрової та погосподарської книги площа земельної ділянки з 1982 року складає 0,32 га.

Їй стало відомо про те, що в погосподарську книгу Андрівської сільської ради в 1985 році було внесено запис про зміну розміру земельної ділянки по АДРЕСА_1 з 0,41 га на 0,32 га.

Вважала цей запис незаконним, оскільки рішень про вилучення земельної ділянки у ОСОБА_5 колгоспом «Восток» та Андрівською сільською радою не приймалось. Згідно довідки Державного архіву Запорізької області від 11.09.2014 року в протоколах засідань правління та загальних зборів уповноважених членів колгоспу «Схід» с. Трояни Бердянського району Запорізької області за 1983 рік та за 1984 рік відомості про вилучення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відсутні. У погосподарській книзі відсутні відмітки про те, на підставі чого була змінена площа спірної земельної ділянки.

Перед смертю ОСОБА_5 повідомив її про те, що в його користуванні знаходиться земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,41 га. Вважала, що ОСОБА_5 не знав про те, що в погосподарській книзі є запис про вилучення у 1985 році 0,09 га земельної ділянки.

Посилалась на ст. 120 ч. 2 ЗК України і вважала, що до неї перейшла в користування земельна ділянка площею 0,41 га. і рішення Андрівської сільської ради Бердянського району №09 від 30 грудня 2013 року «Про розгляд заяви громадянки ОСОБА_3 незаконним, оскільки дане рішення було прийняте на підставі незаконних записів в поземельній та погосподарській книгах.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування» Андрівська сільська рада не мала права розглядати питання про визнання за нею права на користування земельною ділянкою 0,32 га по АДРЕСА_1, оскільки вирішення цього питання не відноситься до її компетенції.

Рішення Андрівської сільської ради №10 від 17 жовтня 2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 є незаконним, оскільки останній не узгоджував з нею межі земельної ділянки і вона не підписувала акт погодження меж земельної ділянки. Межі, які були встановлені на підставі актів АПК Андрівської сільської ради є незаконними, оскільки вони зроблені на підставі незаконних записів в погосподарській та земельній книгах. Просила визнати запис у погосподарській книзі Андрівської сільської ради, Бердянського району, Запорізької області від 1985 року про те, що площа земельної ділянки АДРЕСА_1 становить 0,32 га незаконним, скасувати запис в погосподарській книзі Андрівської сільської ради Бердянського району, Запорізької області від 1985 року про те, що площа земельної ділянки АДРЕСА_1 становить 0,32 га, визнати запис в земельно-шнуровій книзі колгоспу «Восток» у графі №43 про зміну розміру площі 0,41 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 внесеного на підставі рішень колгоспу «Восток» від 27.03.1984 року №4 та від 28.11.1984 року незаконним, скасувати запис в земельно-шнуровій книзі колгоспу «Восток» у графі №43 про зміну розміру площі 0,41 га земельної ділянки по АДРЕСА_1 внесеного на підставі рішень колгоспу «Восток» від 27.03.1984 року №4 та від 28.11.1984 року, визнати незаконним рішення Андрівської сільської ради Бердянського району від 30 грудня 2013 року №09 прийняте на сорок першій сесії шостого скликання позачергова «Про розгляд заяви ОСОБА_3.» та скасувати його, визнати незаконним рішення Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області №10 від 17 жовтня 2014 року прийняте на сорок восьмій сесії шостого скликання позачерговій «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 та скасувати його.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 16 ЗУ УРСР (у редакції 1970 року), надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.

Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.

За ст. 20 ЗК УРСР право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів.

Частина 2 ст. 120 ЦК України (у редакції 1963 року) передбачала, що колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, житловий будинок, продуктивна худоба, птицю і дрібний сільськогосподарський інвентар відповідно до Статуту колгоспу.

Загальними зборами колгоспників колгоспу "Восток" від 16 лютого 1971 року затверджено статут колгоспу в пункті 42 якого закріплено, що сім»я колгоспника (колгоспний двір) може мати у власності житловий будинок, господарські прибудови, продуктивна худоба, птицю, бджіл і дрібний сільськогосподарський інвентар для робіт на присадибній ділянці.

Сім'ї колгоспника (колгоспному двору) надається в користування присадибна ділянка під город, сад і інші потреби в розмірі до 0,50 гектара, включаючи землю, зайняту спорудами, а на поливних землях до 0,20 гектара.

Присадибна ділянка сім'ї колгоспника (колгоспному двору) надається за рішенням загальних зборів членів колгоспу, його розміри встановлюються з врахуванням кількості членів сім'ї колгоспника (колгоспного двору) і їх трудової участі в суспільному господарстві колгоспу.

При здійсненні компактної забудови сільських населених пунктів колгосп виділяє колгоспникам біля їх житлових будинків (квартир) присадибні ділянки в меншому розмірі, надаючи їм решту частки земельної ділянки в межах житлової зони. При цьому загальна земельна площа, виділена в користування сім'ї колгоспника (колгоспному двору) не повинна перевищувати розміру присадибної ділянки, передбаченого статутом колгоспу (т.1, а.с.222-233).

Членам колгоспного двору працівників колгоспу "Восток" могла надаватись у користування присадибна земельна ділянка за рішенням загальних зборів членів колгоспу площею 0,50 гектара., а на поливних землях до 0,20 гектара.

Із записів в погосподарських книгах Андрівської сільської ради видно, що починаючи з 1974 року по 1984 рік та станом на 1 січня 1984 року площа земельної ділянки колгоспного двору по АДРЕСА_1 складала 0,41 га. З 1 червня 1984 року площа земельної ділянки змінилася на 0,23 га, а з 1 січня 1985 року на 0,32 га (т.1, а.с. 63-68, 217-219, 234-235, 216-219, 234, 235).

Згідно записів земельно-шнурової книги за ОСОБА_5 рахується всього земель: 0,41 га. - 0,18 га. = 0,23 га + 0,09 га = 0,32 га. (т.1, а.с.72-75).

Рішенням Андрівської сільської ради № 57 від 17 серпня 1995 року громадянам села Трояни передано в приватну власність присадибні ділянки згідно списку. У списку громадян с. Трояни, Бердянського району, Запорізької області, яким передаються земельні ділянки в приватну власність та постійне користування значиться під №24 ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1, площа земельної ділянки складає 0,32 га (т.1, а.с.38-41, 24), розмір якої ОСОБА_5 не оспорювався.

За життя ОСОБА_5 не отримав документа, що посвідчує право власності на вказану присадибну ділянку.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.08.2012 року ОСОБА_3 прийняла спадщину і вона є спадкоємцем житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_5 Зазначене право зареєстрована за нею в КП "Бердянське районне бюро технічної інвентаризації" 23.08.2012 року (т.1, а.с.4-5).

02.10.2012 року ОСОБА_3 звернулась до сільського голови із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації земельної ділянки площею 0,42 га для обслуговування житлового будинку (т.1, а.с.50).

Рішенням Андрівської сільської ради №02 від 09 жовтня 2012 року відмовлено в наданні згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості, виготовлення технічної документації, для передачі землі в оренду ОСОБА_3за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,42 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства в звязку з тим, що згідно земельно-кадастрової документації, погосподарських книг з 1982 року рахується земельна ділянка площею 0,32 га (останні заміри 0,3482 га.) (т.1, а.с.6).

Рішенням Андрівської сільської ради №05 від 19 липня 2013 року відмовлено громадянці ОСОБА_3, мешканці АДРЕСА_1 у внесенні змін до рішення №02 від 09 жовтня 2012 року в звязку з тим, що вона має право на оформлення земельної ділянки площею 0,32 га, скільки рахувалося на момент успадкування, відповідно до даних погосподарських книг та земельно-кадастрової документації (т.1, а.с.7).

Рішенням Андрівської сільської ради №09 від 30 грудня 2013 року визнано, що громадянкаЧердакліва Г.П., мешканка АДРЕСА_1 має право на користування земельною ділянкою площею 0,32 га, оскільки прийняла спадщину у вигляді житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, і до неї перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,32 га, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відмовлено внести зміни в погосподарську книгу щодо розміру земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, а саме: з 0,32 га на 0,41 га. (т.1, а.с.56).

Суд першої інстанції правильно, враховуючи норми ч.2 ст.120 ЗК України, ст.ст.1216,1218,1225 ЦК України та ст. ст. 3,15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право позивача, прийшов до висновку, що ОСОБА_3 не довела порушення її прав, а тому в задоволенні позову про визнання запису у погосподарській та земельно-шнуровій книгах незаконними та їх скасування, визнання незаконним рішення Андрівської сільської ради від 30 грудня 2013 року №09 та його скасування відмовив.

Рішенням Андрівської сільської ради №03 від 19.07.2013 року надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості ОСОБА_4, мешканцю АДРЕСА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,2600 га. (т.1, а.с.78).

На виконання цього рішення ОСОБА_4 замовив, а ПП "Азовгеопроект" розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т.1, а.с.168-187).

17 жовтня 1014 року Андрівська сільська рада прийняла рішення №10, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності Андрівської сільської ради за адресою АДРЕСА_2.

Передано у власність громадянину ОСОБА_4земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності Андрівської сільської ради за адресою АДРЕСА_2 (а.с.80).

Суд першої інстанції правильно, враховуючи вимоги ст.ст.121, 125, 196, 198 ЗК України, а також те, що ОСОБА_3 не оформила у встановленому законом порядку право власності, постійного користування або оренди земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1, відмовив в задоволенні вимог про визнання незаконним рішення Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області №10 від 17 жовтня 2014 року.

Докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції з їх оцінкою.

Судом повно і всебічно з»ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 квітня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: