Рішення № 6096710, 27.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.09 Справа № 20/546/08-7/20/09-20/37/09

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Кислянка до Відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод”, Запорізька область, м.Вільнянськ

про стягнення суми 12 030,87 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 (довіреність № 3649 від 21.10.2008р.);

Від відповідача Макаренков О.Л. (довіреність №1 від 01.01.2008р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення суми 11089,21 грн. основної заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 3% річних у сумі 189,04 грн., всього в сумі 11 278,25 грн. за договором №16 від 01.03.2008р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області № 102 від 26.01.2009р. справа № 20/546/08-7/20/09 передана судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою суду від 27.01.2009р. справа прийнята до провадження, справі присвоєно №20/546/08-7/20/09-20/37/09, судове засідання призначено на 19.02.2009р. Ухвалою від 19.02.2009р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.02.2009р.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 27.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

16.04.2007р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично збільшив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму 12 030,87 грн., з яких: 11 756,6 грн. основний борг за поставлене молоко з урахуванням індексу інфляції, 274,27 грн. 3% річних. Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст.ст.193, 229 ГК України, ст.ст.15,16,526, ч.1 ст.530, 610, 611, 625, 629, 903 ЦК України.

Заява позивача не суперечить вимогам ст.22 ГПК України та приймається судом до розгляду. Таким чином, предметом розгляду є збільшені позовні вимоги.

Відповідач у своєму відзиві позов не визнав повністю, зазначивши, що позивач не довів факту наявності у відповідача боргу, у тому числі за договором №16 від 01.01.2008р. Позивач не передавав відповідачу молоко з вмістом 3,4% жиру в кількості, зазначеній в акті здачі-прийняття послуг за березень 2008р. У доповненні до відзиву відповідач зазначив, що позивач не закупив молоко у населення на умовах, визначених укладеним між сторонами договором №16 про надання послуг від 01.03.2008р., а здійснив поставку молока від свого імені. Жодна із спеціалізованих товарних накладних, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не містить посилання на договір про надання послуг як на підставу поставки. Тобто, не доведено, що ці накладні виписані на підставі договору про надання послуг і є його невідємними частинами. Отже, проведені у березні 2008р. поставки молока здійснено на підставі накладних, тому на ці відносини не можуть поширюватися умови договору, та є позадоговірними. Не зважаючи на те, що фактично між сторонами мали місце відносини з поставки товару, позивач підставою позову обрав договір про надання послуг, тому відсутні підстави для задоволення позову за цим договором. Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідачем заявлялось клопотання про припинення провадження у справі, оскільки є рішення господарського суду Запорізької області у справі №10/609/08, яким вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2008р. між ВАТ “Вільнянський маслозавод” (Замовник, відповідач у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець, позивач) укладено договір №16 про надання послуг.

Відповідно до умов цього договору, сторони домовились, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання здійснити від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок Змовника закупівлю коровячого молока цільного (продукція) у населення. Замовник виплачує Виконавцю винагороду. (п.п.1.1.,1.2).

Згідно з п.4.1 за виконання зобовязань, передбачених цим договором, Замовник виплачує Виконавцю винагороду 0,30 грн. кожні десять днів за один кілограм молока в перерахунку на базовий (3,4%) вміст жиру.

Пунктами 3.1.,3.2 договору встановлено, що Замовник зобовязаний без затримки прийняти від Виконавця все виконане за договором та своєчасно виплатити винагороду.

Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до положень ч.1. ст.902, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що в березні 2008р. в період з 02.03 по 28.03.2008р. позивач на підставі спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини передав ВАТ “Вільнянський маслозавод” (Замовник) продукцію. Накладні підписані з боку Виконавця та Замовника про прийняття молочної сировини, вміст жиру у продукції, згідно зі зробленими аналізами складав 3,3 - 3,5%.

Претензія позивача №2 від 13.05.2008р. про виплату суми 10267,80 грн. винагороди за договором про надання послуг №16 від 01.03.2008р. залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Направлений позивачем акт здачі-примайння робіт (наданих послуг) від 28.03.2008р. поставки молока по договору №16 від 01.03.2008р. в загальній кількості 34226 кг та визначеною вартістю винагороди у розмірі 10267,80 грн., відповідачем не підписаний.

Відповідач вважає, що оскільки в спеціалізованих товарних накладних за березень 2008р. не мається посилання на договір №16 про надання послуг, як на підставу поставки, а договір поставки між сторонами не укладався відносини сторін мають позадоговірний характер. Підстави для задоволення вимог позивача, що заявлено за договором про надання послуг, відсутні.

У процесі розгляду справи представником відповідача надано Додаток №1 до договору №16 від 01.03.2008р. поставки молока, в якому визначено базисні якісні вимоги до молока, зокрема, щільності, частки жиру та білку у молоці. В п.3.2 сторони передбачили, що ціна одного літру другого та несортового ґатунку розраховується з ціни молока першого ґатунку з базовими характеристиками за правилами, встановленим Держстандартом та відповідає: для першого ґатунку 100%, другого 90%, несортового 80% від вартості першого ґатунку. В Додатку ФОП ОСОБА_1 вказаний Продавцем, ВАТ “Вільнянський маслозавод” Покупцем.

Оцінивши укладений між сторонами договір №16 від 01.03.2008р., суд приходить до висновку, що фактично за своєю правовою природою цей договір є договором комісії, Додаток №1 до договору містить умови, які є істотними для договорів даного виду.

Так, згідно з ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Згідно з приписами ст.1012 цього Кодексу істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобовязується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Так, із змісту п.1.1 договору №16 вбачається, що відповідач (комітент) фактично доручив позивачу (комісіонер) вчинити з населенням від свого імені правочини про купівлю молока за свої кошти (за рахунок комітента).

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що постачання молока здійснювалося не за договором, так як в накладних не міститься посилання на договір про надання послуг №16. Оскільки в зазначеному договорі не міститься умови щодо зазначення в кожній накладній договору як підстави поставки, така вказівка не є обовязковою.

Крім того, оскільки сторони пояснили, що між ними існували і інші договори, з метою встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору, суд витребував у сторін ці договори та документи щодо їх виконання. Як вбачається із змісту договорів (№1 від 29.08.2007р. та №2 від 01.01.2008р. про надання послуг), укладення та виконання яких відповідачем не заперечено, вони мають предмет, аналогічний з договором №16. У спеціалізованих товарних накладних, за якими здійснювалися поставки молока, отриманого від населення, за цими договорами, також відсутні посилання на ці договори.

Відповідачем на вимогу суду надані виписки по рахунку та прибуткові касові ордери, згідно з якими ним оплачувалися послуги позивача за попередніми договорами. При цьому, у призначеннях платежів та підставою видачі грошових коштів вказувалося: “винагорода за молоко”, “за збір молока”, “винагорода за збір молока”, “закупівля молока”. Сплата винагороди раніше здійснювалася відповідачем без будь-яких заперечень, лише 25.11.2008р. рішенням господарського суду Запорізької області у справі №10/609/08 було стягнуто борг з виплати винагороди за договором №2 від 01.01.2008р.

Слід зазначити, що сторони пояснили, що кожен попередній договір припиняв свою дію укладенням наступного. Судом витребувався акт приймання-передачі матеріальних цінностей, зазначений в п.2.7 договору №16. Позивач пояснив, що дана умова договору містилася у попередньому договорі №1, та згідно з цим актом відповідач передавав позивачеві транспортний засіб для використання його в процесі збору молока; ця умова договору помилково була залишена в договором №16, оскільки для виконання цього договору позивач використовував власний автотранспорт.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.1013 ЦК України встановлено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої суми винагороди за закупівлю продукції.

Наданий позивачем на вимогу суду розрахунок суми основного боргу (винагороди) з урахуванням п.4.1 договору, здійснений вірно. Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми 10 267 грн. 80 коп. боргу виплати винагороди за виконані позивачем зобовязання відповідають вимогам чинного законодавства України, договору №16 від 01.03.2008р. та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за весь час прострочки за період з квітня 2008р. по січень 2009р. в сумі 1 488 грн. 80 коп. та 3% річних в сумі 274 грн. 27 коп. за період з 31.03.2008р. по 19.02.2009р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції та річних є обґрунтованими. Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що при їх здійсненні було допущено арифметичні помилки. Так, фактично за вказаний період до стягнення підлягає сума 1 512 грн. 98 коп. втрат від інфляції. Однак, оскільки враховуючи вимоги ст.ст.22,83 ГПК України, суд не може виходити за межі позовних вимог, з відповідача стягується заявлена до стягнення сума 1 488 грн. 80 коп. втрат від інфляції. Оскільки 2008 рік мав 366 днів, а не 365, як у розрахунку позивача, в частині 3% річних до стягнення підлягає сума 273 грн. 64 коп. (10267,80*3%:366 х275дн.) + (10267,80 *3%:365 х 50дн).

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Заперечення відповідача спростовуються на підставах, наведених вище. У звязку з цим не підлягає задоволенню клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки, як вбачається із рішення господарського суду Запорізької області у справі №10/609/08, предметом спору було стягнення боргу на підставі договору №2 від 01.01.2008р.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 120 грн. 31 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд вважає за необхідне покласти на нього повністю. Так як при збільшенні розміру позовних вимог позивачем недоплачено 2грн. 53 коп., вказана сума стягується з відповідача на користь Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” (70000, Запорізька область, м.Вільнянськ, вул.Запорізька, 65, код ЄДРПОУ 00445593) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму 10 267 грн. 80 коп. боргу з виплати винагороди, суму 1 488 грн. 80 коп. втрат від інфляції, суму 273 грн.64 коп. 3% річних, суму 117 грн. 78 коп. витрат на сплату державного мита, суму 118 грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вільнянський маслозавод” (70000, Запорізька область, м.Вільнянськ, вул.Запорізька, 65, код ЄДРПОУ 00445593) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району м.Запоріжжя, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 2 грн. 53 коп. державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 10.03.2009р.