Ухвала суду № 60934480, 29.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/322/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

29 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ганечко О.М., Хрімлі О.Г., секретаря Архіпової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення форми «П», -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, про що складено відповідний Акт від 16 липня 2015 року № 309/26-57-22-05-22868414 (надалі - Акт №309), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.13-60).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем п.138.2 ст.138, п.п.153.8.1. п.153.8 ст.153, п.п.159.2.3. п.159.2 ст.159 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2014 рік у сумі 5 064 787,00 грн., за 2013 рік у сумі 2197899,00 грн., за 2012 рік у сумі 300000,00 грн.; ст. 109, ст. 110, п.п.164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.п.168.1.1. п.168.1. ст.168, ст.171, ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб у сумі 3867,75 грн.

Позивач подав заперечення на Акт від 31.07.2015 р. за вих. №1187 (а.с. 126-132), яке залишено Відповідачем без задоволення, а висновки до Акта без змін (а.с. 117-125).

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року №0000922205, №0000891710, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 9,11), якими за 2012 рік на 300000 грн., за 2013 рік на 2197899 грн., на 5 064 787,00 грн. за 2014 рік зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток; збільшено на 6594,40 грн. суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі за основним платежем на 3867,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2726,65 грн., відповідно.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішенням Головного управління ДФС України у м. Києві від 16.10.2015 р. за вих. №15671/10/26-15-10-05-35 (а.с. 133-139), скаргу Позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення Відповідача від 12 серпня 2015 року №0000891710 скасовано, а податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року №0000922205 залишено без змін.

Позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України на податкове повідомлення-рішення №0000922205 від 12 серпня 2015 року, за результатами розгляду якої Рішенням Державної фіскальної служби України від 21 грудня 2015 року №27275/6/99-99-10001-01-25 (а.с. 140-145) податкове повідомлення-рішення від 12 серпня 2015 року №0000922205 та Рішення, прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до пп. пп. 159.2.1., 159.2.2. п. 159.2. ст. 159. Податкового Кодексу України, у чинній на час здійснення Позивачем відповідних операцій редакції, банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв); для цілей цього підпункту під комісією розуміються платежі, що сплачені фінансовій установі за здійснення операцій з кредитами, цінними паперами та іншими активними банківськими операціями; страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до повноважень та включається до складу витрат; розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати, зокрема для банків - 20 відсотків (на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2013 року - 30 відсотків) суми заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 159.2.1 пункту 159.2 цієї статті, а саме: суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів і комісій, а також суми наданих гарантій на останній робочий день звітного податкового періоду.

Згідно з п. 1.3., абз. 2 п. 1.6. Положення Постанови Правління Національного банку України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 р. за №231/20544 «Про порядок Формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями» від 25.01.2012 р. № 23, банк із метою визначення можливих втрат (збитків) невиконання боржником/контрагентом зобов'язань здійснює оцінку ризику невиконання ним таких зобов'язань (тобто ризику того, що виконання боржником зобов'язання проводитиметься з перевищенням строків, передбачених умовами договору, або в обсягах, менших, ніж передбачено договором, або взагалі не проводитиметься) за всіма активними банківськими операціями та наданими банком фінансовими зобов'язаннями; якщо в наступних періодах після формування резерву за активом (крім акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що обліковуються банком у портфелі на продаж) або за наданими фінансовими зобов'язаннями сума резерву зменшується, то банк зменшує (коригує) попередньо сформований резерв за таким активом.

Відповідно до пп. 159.2.3. п. 159.2. ст. 159. Податкового Кодексу України, у разі якщо за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого згідно з підпунктами 159.2.1. і 159.2.2. пункту 159.2. цієї статті, зменшився (крім випадків його зменшення внаслідок відшкодування банком безнадійної заборгованості позичальника в установленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора та зменшення нормативу формування резерву згідно із законодавством), надлишкова сума страхового резерву, яка включена до витрат, спрямовується на збільшення доходу банку за результатами такого звітного періоду.

Щодо завищення Позивачем витрат на суму 300 000 грн., слід зазначити наступне.

12.01.2012 року між Позивачем, як Страхувальником, та ПрАТ «СК «АВК Гарант», як Страховиком, укладено Договір добровільного страхування кредиту №130185 (а.с. 152-158), предметом якого є страхування майнових інтересів Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані зі збитками Страхувальника внаслідок невиконання (або неналежного виконання) Позичальником (ТОВ «Чайком») своїх обов'язків, передбачених кредитним договором між Позичальником (ТОВ «Чайком) та Страхувальником щодо своєчасного, повного повернення ним кредиту згідно Кредитного договору №256кл-11 від 29 грудня 2011 р.

Страховим ризиком за цим договором страхування є ризик збитків Страхувальника, пов'язаний із невиконанням (неналежним виконанням) Позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором.

Страховим випадком є невиконанням (неналежним виконанням) Позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором, а саме: неповернення або часткове неповернення Позичальником кредиту у встановлені кредитним договором строки.

При настанні страхового випадку Страховик сплачує Страхувальнику обумовлене Договором страхування страхове відшкодування.

Згідно з пунктами 3.1.6. та 3.1.10. зазначеного Договору, Страховик звільняється від виплати страхового відшкодування при настанні страхових випадків внаслідок: невиконання Страхувальником зобов'язань покладених на нього Договором страхування або кредитним договором; зміни умов кредитного договору без погодження із Страховиком.

Відповідно до пункту 5.3. Договору страхування, Страхувальник не повинен включати в кредитний договір умови про продовження терміну, який установлено для повернення кредиту та сплати відсотків, а саме до 28 грудня 2012 року.

Відповідачем встановлено що ТОВ «Чайком» у визначені в кредитному договорі терміни кредит Позивачу не повернуто.

Всупереч умовам п.5.3. Договору страхування, сторонами укладено Додаткову угоду щодо продовження строку дії договору страхування до 31.01.2013 року.

Згідно з даними рахунку №206270600000 повернення кредитних коштів Позичальником ТОВ «Чайком» здійснено 11.03.2013 року.

У зв'язку з порушенням Позивачем п. 3.1.6 Договору страхування, Страховика звільнено від виплати страхового відшкодування при настанні страхових випадків, а тому і страхове відшкодування Позивачу не виплачено.

Також перевіркою встановлено, що за період 2013 року суму страхового резерву (крім списання безнадійної заборгованості) фактично зменшено на суму 10 372 074,4 грн., а відповідне збільшення за даний період склало 8 216 024,96 грн., у зв'язку з чим результат від операції склав 2 156 049,44 грн.

Позивачем в Декларації з податку на прибуток банку в 2013 році задекларовано в рядку 02.6 Додатку ОД основної декларації «Надлишкові суми страхового резерву, що підлягають включенню до доходу згідно з пунктами 159.2., 159.4. статті 159. розділу ІІІ Податкового кодексу України» 1 286 307 грн. та в рядку 05.5 Додатку ОВ основної декларації «Суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159. розділу III Податкового кодексу України» суму в розмірі 1 028 157 грн., а результат від формування та розформування страхових резервів склав 258 150 грн.

Отже, сума страхових резервів, що підлягають включенню в об'єкт оподаткування податку на прибуток банку, у зв'язку із порушенням пп. 159.2.3 Податкового кодексу України та постанови Правління Національного банку України від 25.01.2012 року №23, складає 1 897 899 грн. (2 156 049 - 258 150).

Позивачем надано пояснення щодо розбіжностей між фінансовим та податковим обліком з приводу невідповідності відображення доходів від переоцінки цінних паперів у фінансовому та податковому обліку, згідно з якими відхилення даних фінансового обліку від податкового виникло по статті «Результат від переоцінки цінних паперів» в сумі 2 866 888 грн. За даними оборотно-сальдового балансу результат від переоцінки цінних паперів у 2014 році склав 2 866 888 грн., що не заперечується Позивачем.

Як зазначає Позивач, положення Податкового Кодексу України не визначають збільшення/зменшення балансової вартості цінного паперу як прибуток/збиток та не включається у податкову звітність, а виникнення прибутку/збитку від зміни балансової вартості цінних паперів можливо лише під час відчуження (погашення) цінного паперу.

Проте, згідно з пп. 153.8.1. п. 153.8. ст. 153. Податкового Кодексу України, у чинній з 31.12.2014 року редакції, облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат.

Платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями с цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.

Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.

Збиток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як від'ємна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до пункту 137.18 цього Кодексу та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю. Для цілей цього пункту дохід платника податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів визнається на дату переходу покупцеві права власності на такі цінні папери.

Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.

Відповідно до пп. 153.8.3. п. 153.8. ст. 153. Податкового Кодексу України, у зазначеній редакції, якщо за результатами звітного періоду загальна сума збитків від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій, то сума від'ємного значення фінансового результату за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, переноситься у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах до повного погашення.

Якщо за результатами звітного періоду загальна сума збитків від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій, то сума від'ємного значення фінансового результату за операціями з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, переноситься у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах протягом 1095 днів, наступних за звітним періодом виникнення зазначеного від'ємного значення фінансового результату.

Якщо за результатами звітного періоду загальна сума прибутків від операцій із цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму збитків від таких операцій, сума перевищення включається до об'єкта оподаткування за такими операціями та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Якщо за результатами звітного періоду загальна сума прибутків від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, перевищує загальну суму збитків від таких операцій, за кожним видом цінних паперів, сума перевищення включається до об'єкта оподаткування за такими операціями та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Прибутки, отримані від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, не можуть бути зменшені на збитки від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Прибутки, отримані від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, не можуть бути зменшені на збитки від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі.

З урахуванням викладеного, Позивачем, в порушення вимог п.п. 153.8.1. п. 153.8. ст. 153. Податкового кодексу України, занижено доходи від переоцінки цінних паперів на суму 2 866 888 грн.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 02.09.2016 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Ганечко О.М.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Хрімлі О.Г.

Ганечко О.М.