Постанова № 6090554, 20.10.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2009 року справа 2а-8608/09/0570

приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання:

за участю сторін:

від позивача:

від відповідача:

Крючковій К.М.

Сафонова Т.Г. за дов. від 23 липня 2009 року
Цукур А.С. за дов. від 6 липня 2009 року розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному
на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 07 липня 2009 року (повний текст постанови складений 14 липня 2009 року)

по адміністративній справі № 2а-8608/09/0570 (суддя Христофоров А.Б.)

за позовом


Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарськтранс»
до Державної податкової інспекції у м. Сніжному
про




визнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року (арк. справи 137) були задоволені вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтарськтранс» до Державної податкової інспекції у м. Сніжному про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000212342/0 від 06 травня 2009 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій.
Державна податкова інспекції у м. Сніжному, не погодившись із винесеною Донецьким окружним адміністративним судом постановою по справі № 2а-8608/09/0570 від 07 липня 2009 року, надала апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду (арк. справи 141), в якій, посилаючись на порушення застосування адміністративним судом першої інстанції положень підпункту 17.1.3. пункту17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», просить скасувати Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року по справі № 2а-8608/09/0570 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтарськтранс» є юридичною особою, зареєстрований та обліковується як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Сніжному, є платником податку на додану вартість.
20 лютого 2008 року позивачем було надано до Державної податкової інспекції у м. Сніжному податкову декларацію з податку на додану варітьсь за звітний період січень 2008 року (арк. справи 114). Відповідно до рядку 27 наданої позивачем декларації сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звязного періоду визначена самостійно позивачем як платником податку на додану вартість та складає 127193,00 грн.
20 березня 2009 року позивачем було надано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість (вх. № 2531) (арк. справи 28) у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок за звітний податковий період січень 2008 року, яким у звязку із самостійним виявленням платником податків помилок у раніше наданих деклараціях позивачем було зменшено суму самостійно визначених податкових зобовязань з податку на додану вартість на 39936,00 грн. Із урахуванням наданого позивачем уточнюючого розрахунку від 20 березня 2009 року сума самостійно визначених платником податків податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2008 року складає 87257,00 грн.
В період з 23 березня 2009 року по 17 квітня 2009 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства в період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за наслідками проведення якої представниками податкового органу був складений акт про результати планової виїзної перевірки № 367/23-33467331 від 27 квітня 2009 року (арк. справи 30). Відповідно до зазначеного акту від 27 квітня 2009 року перевіркою повноти визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року податківцями було встановлено завищення суми податкових зобовязань у розмірі 1821,00 грн., з яких за квітень 2008 року в сумі 923 грн., за травень 2008 року в сумі 829 грн., за червень 2008 року в сумі 69 грн. та заниження суми податкових зобовязань за січень 2008 року в сумі 39400,00 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 27 квітня 2009 року, 06 травня 2009 року було винесено податкове-повідомлення рішення № 0000212342/0 (арк. справи 26), яким були донараховані позивачу податкові зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 57279 грн., з яких 37579 грн. за основним платежем, 19700 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, правомірність донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000212342/0 від 06 травня 2009 року за основним платежем в сумі 37579,00 грн. не було предметом розгляду цієї справи.
Спірним питанням спору, що є предметом розгляду, є правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3. пункту 1.7. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків» в сумі 19700,00 грн. Проблемними питаннями цієї справи є визначення правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статі 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», враховуючи дату подання позивачем уточненого розрахунку податкових зобовязань за січень 2008 року, визначення дати, та наявність чи відсутність фактичної сплати позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітний період січень 2008 року платіжним дорученням № 383 від 29 лютого 2008 року (арк. справи 110) та листом №52/02-05 від 13 лютого 2008 року, яким позивач звернувся до відповідача із проханням здійснити перерахування зайво сплаченого податку на прибуток в сумі 74000 грн. за платіжним дорученням №180 від 31 січня 2008 року з рахунку № 31113009700078 на рахунок 31115029700078 (арк. справи 111).
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами визначені положеннями Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Відповідно до підпункту 17.1. 3 статті 17.1. Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” передбачені цієї статтею штрафні (фінансові) санкції застосовуються у випадку донарахування податковим органом податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону. Розмір застосованих штрафних санкцій визначається у відсотковому відношенні до суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу. Різне тлумачення між сторонами обумовлене тим, що недоплата припадає на період за який надана уточнена декларація, у спірних відносинах це січень 2008 року, та не повязане з періодом в якому надана декларація.
Відповідно до підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, зокрема, у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається правомірність донарахування суми податкових зобовязань позивачу відповідачем.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та держаними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Скориставшись правом на уточнення податкових зобовязань, передбаченого положеннями пункту 5.1. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” у звязку із самостійним виявленням помилки у наданій податковій декларації з податку на прибуток за січень 2008 року позивач узгодив 20 березня 2009 року суму податкових зобовязань з податку на додану вартість за січень 2008 року та визначив їх в сумі 87257 грн. шляхом надання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2008 року.

Таким чином, в період проведення перевірки позивача податковим органом (з 23 березня 2009 року по 17 квітня 2009 року), сума самостійно визначених платником податку (позивачем) податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2008 року складала 87257 грн.

На думку колегії суддів в межах перевіряємого періоду (з 01 січня 2008 року по 21 грудня 2008 року) відповідач мав право проводити перевірку податкових зобовязань, що виникли в цей проміжок часу, визначених платником податків. Звітний податковий період січень 2008 року входить до перевіряємого періоду, визначеного відповідачем. З огляду на зазначене, колегія судів не приймає до уваги посилання позивача на неможливість застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” через порушення відповідачем меж перевіряємого періоду.

Щодо посилань позивача на фактичну сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість за січень 2008 року, то колегія судів зазначає про відсутність в матеріалах справи документів, які б мали це підтвердити.

Відповідно до банківської виписки від 03 березня 2008 року (арк. справи 110), платіжним дорученням № 383 позивачем були сплачені податкові зобовязання за січень 2008 року в сумі 53193,00 грн. Доказів погашення суми визначеної податковим органом позивач не надав.

Листом (вих. № 52/02-05) від 13 лютого 2008 року позивач просив здійснити перерахування зайво сплачених коштів зі сплати податку на прибуток за платіжним дорученням № 180 від 31 січня 2008 року в сумі 74000,00 грн. Зазначений лист, на думку колегії суддів, не є доказом здійснення позивачем погашення податкового зобовязання. В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про фактичне здійснення такого перерахування, що є підставою для неприйняття зазначених посилань позивача до уваги апеляційним судом.

Спір між сторонами виник внаслідок неправильного розуміння позивачем періоду на який припадає недоплата.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року винесена із порушенням застосування норм матеріального права, що за положеннями статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у справі № 2а-8608/09/0570 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2009 року у справі № 2а-8608/09/0570 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позову товариству з обмеженою відповідальністю „Шахтарськтранс” про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000212342/0 від 06 травня 2009 року в частині застосування штрафних санкцій - відмовити.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, та проголошена у судовому засіданні 20 жовтня 2009 року у присутності представників сторін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: (підписи) Л.А. Василенко

М.І. Старосуд