Рішення № 6090545, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/54419.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»

про стягнення 33034,83 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Лаура М.Г. представник по довіреності від 16.10.2009р.

від відповідача: не зявились

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»заборгованості за Договором поставки № 687/12/07ПТ від 05.12.2007р. в розмірі 33034,83 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009р. порушено провадження по справі № 53/544, розгляд справи призначено на 19.10.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в судовому засіданні 19.10.2009р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 30747,81 грн. у звязку з зарахуванням зустрічних вимог за отримані від відповідача рекламні послуги та послуги з організації просування товарів.

Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову 30747,81 грн.

Разом з тим, 19.10.2009р. через відділ Діловодства суду позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог № 241 від 14.10.2009р.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Дослідивши подану позивачем заяву суд встановив що позивач змінює одночасно і предмет позову і підстави. Зміна підстав позовної заяви полягає в тому, що позивач просить стягнути заборгованість по Договору № 710/12/07ПТ від 07.12.2007р. тоді як підставою позовною заяви є стягнення заборгованості по Договору № 687/12/07ПТ від 05.12.2007р., а зміна предмету позовної заяви полягає в тому, що позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 81335,28 грн. з урахуванням пені, стягнення якої не було предметом позовної заяви.

Крім того, до заяви про зміну позовних вимог не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, не подано доказів доплати держаного мита зі збільшених позовних вимог та не подано доказів надсилання відповідачеві копії заяви про зміну позовних вимог.

Враховуючи викладене суд відмовляє позивачу в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну позовних вимог.

Також необхідно зазначити, що позивач має право звернутися до суду з позовом в окремому провадженні про стягнення заборгованості з відповідача по Договору поставки № 710/12/07/ПТ від 07.12.2007р.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не зявився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 13.10.2009р. № 13-5556, наданим позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 24.09.2009р. про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстр відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.10.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

05.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елта Плюс»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»(покупець) був укладений договір поставки № 687/12/07ПТ, відповідно до умов якого постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця постачати товар, а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплатити його вартість, за цінами, вказаними у відповідній специфікації.

Згідно з п. 12.1 Договору 687/12/07ПТ від 05.12.2007р. договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2007р. У випадку, якщо за 30 днів до дати закінчення дії договору покупець не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік. Така пролонгація не обмежена за терміном і може здійснюватися щорічно (п. 12.2. Договору 687/12/07ПТ від 05.12.2007р.)

Матеріали справи не містять угоди сторін про припинення дії договору, а відтак він вважається чинним.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 1.4. договору поставки № 687/12/07ПТ від 05.12.2007р., право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцю. Товар буде вважатися поставленим покупцю за умови: якщо сторони підписали товарно-транспортні/товарні накладні, що засвідчує отримання товару покупцем; постачальник надав покупцю всі передбачені договором документи; постачальник поставив товар покупцю, відповідно до вимог даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору замовлення покупця на поставку товару обовязкове для постачальника. Замовлення можуть надаватись постачальникові письмово, по факсу, електронній пошті або в іншій попередньо погодженій сторонами формі.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачено, що постачальник зобовязаний поставити товар на умовах DDP рампа «О'Кей Україна», згідно з Інкотермс-2000 «Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати»за адресами вказаними в замовленні. Поставка товару до місця поставки здійснюється транспортом постачальника.

Відповідно до пунктів 3.3 та 3.4 витрати з транспортування товару до місця поставки несе постачальник. Постачальник зобов'язаний поставити товар в строк вказаний покупцем. Якщо час доставки товарів зазначено в графіку з точністю до дня, постачальник повинен доставити товари до 17 годин дня, зазначеного в графіку. Якщо в графіку зазначений час доставки, постачальник повинен доставити товари до тієї години дня, що вказана в графіку. Графік доставки надається постачальнику не менше ніж за 7 днів до моменту початку поставки відповідного товару відповідним магазином «О'Кей Україна».

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору постачальник зобовязаний поставити товар, за цінами погодженими сторонами в Специфікації з врахуванням знижок, відповідно до умов даного Договору. Ціни на товар в специфікації повинні бути погодженими сторонами не менше ніж за 14 днів до дати початку поставки відповідного товару.

Пунктами 4.3 та 4.4 Договору передбачено, що ціна товару з округленням до цілих копійок зазначається при кожній поставці у видаткових накладних та не повинна відрізнятися від цін, узгоджених в Специфікації з врахуванням знижок, відповідно до умов даного Договору. Ціни на товар, можуть бути змінені тільки за погодженням сторін.

Як зазначено в пунктах 6.1 та 6.2 Договору постачальник сам вивантажує товар на рампу у приймальний зал і передає його працівникам покупця. Після того як постачальник вивантажить товари, він повинен вийняти з упаковки по одній одиниці товару кожного виду для зчитування штрих-коду. Товари приймаються за кількістю та якістю у місці, куди товари поставляються, на підставі ТТН/ТН та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товарів. Приймання товарів фіксується підписом уповноваженої особи покупця в ТТН/ТН. Покупець вправі прийняти товар без проведення перевірки його кількості і якості, за умови, що товар упакований належним чином і не має видимих дефектів. При цьому на ТТН/ТН працівник покупця, що здійснює приймання товару, здійснює напис - "прийнято без проведення перевірки кількості і якості".

У відповідності до видаткових накладних №9313 від 25.05.2009р., № 6245 від 13.04.2009р., копії яких додані позивачем до позовної заяви (оригінали оглянуті в судовому засіданні) ТОВ «ОКей Україна»отримало від ТОВ «Елта Плюс» за договором поставки № 687/12/07ПТ від 05.12.2007р. товари на суму 46698,09 грн.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом повноважної особи відповідача, який скріплений печаткою юридичної особи відповідача.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 13663,26 грн., таким чином заборгованість відповідача становить 33034,83 грн., що також підтверджується підписаним та погодженим у двосторонньому порядку актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до п. 8.2 договору поставки № 687/12/07ПТ від 05.12.2007р. сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобовязання щодо поставки товару, тоді як ТОВ «ОКей Україна»зобовязання щодо оплати за отриманий товар не виконало в повному обсязі, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 33034,83 грн.

Відповідно до пункту 8.5 договору позивач має право зменшити оплату за поставлений товар, яка належить йому до сплати відповідачем, на вартість наданих останнім послуг відповідно до додатків до даного договору. Залік зустрічних вимог здійснюється без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів тощо).

З пояснень представника позивача слідує, що на підставі укладеного між сторонами додатку № 2 до договору № 687/12/07ПТ від 05.12.2007р. відповідач надав позивачу за період з 07.12.2007р. по 30.06.2009р. рекламних послуг та послуг з організації просування товару на суму 54982,05 грн., з яких позивачем було оплачено 24829,16 грн. За вказаний період позивачем було зменшено заборгованість відповідача за рекламні послуги і послуги з організації просування товарів перед позивачем за отримані товари на суму 27865,87 грн. Кредиторська заборгованість позивача постачальнику послуг складає 2287,02 грн.

Таким чином, станом на 19.10.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 30747,81 грн. (33034,83 грн. 2287,02 грн.).

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 8.2 договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар повністю не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов ТОВ «Елта Плюс»щодо стягнення з ТОВ «ОКей Україна»основного боргу за договором № № 687/12/07ПТ від 05.12.2007р. у розмірі 30747,81 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»(01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, поверх 13, код ЄДРПОУ 34356884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елта Плюс»(69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2; код ЄДРПОУ 35064597) 30 747 (тридцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 81 коп. основного боргу, 331 (триста тридцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяГрєхова О.А.