Рішення № 6087976, 09.07.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" липня 2009 р. Справа № 5/075-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цукровий завод імені Тараса Шевченка”, с. Денихівка

про стягнення 23641,47 грн.

за участю представників:

позивача:Фізична особа підприємець ОСОБА_1

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цукровий завод імені Тараса Шевченка” (далі відповідач) про стягнення 23641,47 грн., з яких 15240 грн. основного боргу, 2389,60 грн. пені, 662,63 грн. 3% річних та 5349,24 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 01.04.2009р., 28.04.2009р. та від 11.06.2009р. в судове засідання тричі не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на поставку обладнання від 25.09.2007р. № 7.09 (далі договір), відповідно до умов якого, відповідач замовник доручає, а позивач виконавець зобовязується поставити обладнання відповідно до умов договору, а відповідач зобовязався прийняти це обладнання та оплатити його (розділ 1 договору).

Згідно п. 3.1 договору результатом виконання зобовязань і підставою для розрахунків за договором є передача магнітних активаторів з випискою накладної та доручення.

Відповідно до п. 4.1 договору відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача суму у розмірі 15240 грн.

На виконання умов договору позивач по накладній № 7 від 30.09.2007р. поставив відповідачу товар магнітний активатор МАГ - 200 в кількості 1 шт. на загальну суму 15240 грн., а відповідач на підставі довіреності серії ЯОД № 114200 від 19.11.2007р. вказаний товар отримав. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Судом досліджено умови договору та встановлено що сторони не встановили строк (термін) виконання боржником обов'язку здійснити розрахунок за поставлений товар.

Частиною 3 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 19.05.2008р. на адресу відповідача була надіслана претензія про оплату товару від 19.05.2008р. Факт надіслання претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2751429 на зворотному боці якого стоїть відмітка уповноваженої особи відповідача про отримання претензії 07.06.2008р. Однак, відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.

Отже, в порушення умов договору відповідач свої зобовязання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар не виконав, в звязку з чим за відповідачем станом на день розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 15240 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 15240 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період з 30.09.2007р. по 11.03.2009р. складають 5349,24 грн., три проценти річних з простроченої суми за вказаний період складають 662,63 грн.

Однак, враховуючи те, що договором про поставку обладнання не був встановлений строк (термін) виконання боржником обов'язку здійснити розрахунок за поставлений товар, то прострочення грошового зобовязання починається зі спливу семі днів від дня отримання відповідачем претензії про оплату товару, тобто з 15.06.2008р.

Відповідно до розрахунку який був зроблений судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати за період з 15.06.2008р. по 11.03.2009р. в розмірі 1752,60 грн., три проценти річних з простроченої суми за вказаний період в розмірі 338,20 грн. В решті сум інфляційних втрат та 3% річних суд відмовляє.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за його розрахунком за період прострочення з 30.09.2007р. по 11.03.2009р. складає 2389,60 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом досліджено умови вищезазначеного договору на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог в частині стягнення нарахованої пені та встановлено, що договір не містить відповідальність сторін за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені.

Оскільки сторонами договору не встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобовязань 2389,60 грн. пені задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15240 грн. заборгованості, 752,60 грн. інфляційні втрати та 338,20 грн., трьох процентів річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність та недоведеність.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Цукровий завод імені Тараса Шевченка” (09832, Київська область, Тетіївський р-н., с. Денихівка, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 31364379) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 15240 (пятнадцять тисяч двісті сорок) грн. основного боргу, 752 (сімсот пятдесят дві) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 338 (триста тридцять вісім) грн. 20 коп. 3% річних, 163 (сто шістдесят три) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 82 (вісімдесят дві) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя