Постанова № 6085659, 12.08.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10»серпня 2009 р. Справа № 3/88-09

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Бондаренка В.П., , суддів Івакіної В.О., Камишевої Л.М.

при секретарі Шубіній Ю.Є.

за участю представників сторін:

позивача - не зявився,

відповідача - Солоха С.М., довіреність № 1839/05-26 від 04 грудня 2008 року,

третьої особи - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1390С/1-6) на рішення господарського суду Сумської області від 09 квітня 2009 року у справі № 3/88-09

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Суми

до Сумської міської ради, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Колумб”, м. Суми

про розірвання договору оренди земельної ділянки ,

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 09 квітня 2009 року (суддя Левченко П. І.) позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 13 березня 2007 року, укладений між Сумською міською радою та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0676 га.

Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09 квітня 2009 року та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах про розірвання договору оренди землі відмовити, мотивуючи тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права; судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що законом передбачений вичерпний перелік підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки. Вважає, що підстави для розірвання спірного договору відсутні, оскільки не передбачені як законодавством України, так і умовами договору земельної ділянки від 13 березня 2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Всі умови і обовязки по договору виконуються, як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача.

Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали. Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Позивач та третя особа у судове засідання не зявилися. Поштове повідомлення, направлене на адресу позивача, повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а поштове повідомлення, направлене на адресу третьої особи повернуто з відміткою «за вказаною адресою не проживає». Копія ухвали колегії суддів Харківського апеляційного суду, в якій зазначено про час та місце розгляду справи, направлена учасникам процесу за адресами, наявними в матеріалах справи. Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу. Водночас, до повноважень господарських судів не відноситься зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Враховуючи, що відповідні процесуальні документи надіслані апеляційним судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, судова колегія вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13 березня 2007 року, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0676 га, яка передана позивачу під розміщення магазину, у звязку із внесенням даного магазину в статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю «Колумб».

Як вбачається із матеріалів справи, 13 березня 2007 року Сумська міська рада (орендодавець) на підставі рішення Сумської міської ради від 29 листопада 2006 року № 247-МР «Про припинення та перехід права користування земельними ділянками та внесення змін до рішень Сумської міської ради»та підприємець ОСОБА_2 (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0676 га. Строк дії договору передбачений до 29 листопада 2011 року.

Цей договір посвідчений нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бириченко Л.Л. 13 березня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 300. Крім того, договір зареєстрований в Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 31 травня 2007 року за №040761200179.

17 січня 2008 року позивач передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Колумб»(третя особа) нежитлове приміщення магазину, площею 250,2 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_1, під розміщення якого позивачу була надана в оренду земельна ділянка по спірному договору.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15 лютого 2008 року № 71 Товариству з обмеженою відповідальністю «Колумб» оформлено право власності на зазначене нежитлове приміщення, яке зареєстроване за ним в Комунальному підприємстві «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»на підставі свідоцтва про право власності /САВ/947436/ від 20.02.2008 року, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради.

26 серпня 2008 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив про відмову від оренди земельної ділянки у звязку з передачею в статутний фонд нежитлового приміщення, що знаходиться на спірній земельній ділянці та оформленням права власності на це приміщення за Товариством з обмеженою відповідальністю «Колумб».

Відповідач своїм листом за № 916/01-01 від 10.09.2008 року повідомив позивача про те, що користування земельною ділянкою буде припинено після підписання договору оренди з новим землекористувачем.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Загальні підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України «Про оренду землі.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано статтею 32 Закону України «Про оренду землі». Згідно даного закону договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, перелік підстав щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, передбачених законодавством, є вичерпним. Відчуження обєкта нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, наданій в оренду, не є підставою для розірвання договору оренди землі.

Слід зазначити, що в пункті 4 спірного договору оренди земельної ділянки сторони також обумовили в якості обовязку орендаря, у разі, якщо орендар має намір припинити право користування земельною ділянкою (її частиною), цей договір розривається за згодою сторін, або до цього договору вносяться відповідні зміни, з моменту укладання договору оренди земельної ділянки з новим власником обєктів, які були відчужені.

Вказана умова договору кореспондується з вищенаведеними правовими нормами діючого законодавства.

В пункті 5.6 спірного договору оренди земельної ділянки сторони визначили, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обовязків, передбачених Законом України «Про оренду землі»та цим договором; у разі випадкового знищення та пошкодження обєкта оренди, яке суттєво перешкоджає, передбаченому п. 2.1. договору використання земельної ділянки, на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині застосування до спірних правовідносин положення статті 142 Земельного кодексу України, яка регулює припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача від права постійного користування земельною ділянкою. Вказана правова норма регулює суспільні відносини, повязані з порядком припинення права власності або права постійного користування земельною ділянкою на підставі добровільної відмови. Цією статтею передбачений порядок здійснення добровільної відмови в тому числі і від права постійного користування. Така відмова здійснюється на користь держави або територіальної громади. Стаття не передбачає можливості добровільної відмови на користь інших, крім зазначених субєктів земельних правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи, та на таку обставину для розірвання договору оренди землі посилається позивач, на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке було відчужене позивачем на користь іншої особи. Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України право користування в даному випадку переходить до іншого землекористувача.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Як уже було зазначено, пунктом 4 спірного договору цей договір розривається за згодою сторін, або до цього договору вносяться відповідні зміни, з моменту укладання договору оренди земельної ділянки з новим власником обєктів, які були відчужені.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

По-друге: заявлені позивачем вимоги стосуються розірвання договору оренди земельної ділянки. Як уже було зазначено в цій постанові, підстави для розірвання спірного договору оренди , на які посилається позивач, не передбачені нормами діючого законодавства, а також умовами укладеного сторонами договору.

Отже, позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 13 березня 2007 року між Сумською міською радою та підприємцем ОСОБА_2, щодо оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0676 га, задоволенню не підлягають.

Виходячи із положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу, на користь якого відбулося рішення, підлягає відшкодуванню за рахунок позивача державне мито, сплачене відповідачем при подачі апеляційної скарги у розмірі 42 грн.50 коп. Комісійний збір, сплачений відповідачем за поштові послуги, стягненню не підлягає у звязку з тим, що вказані послуги не відносяться до судових витрат, перелік яких визначений в статті 44 Господарського процесуального кодексу України .

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, у звязку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 09 квітня 2009 року у справі № 3/88-09 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст101, 102, п.2 ст. 103, п.п.1, 4 ст. 104, ст.ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 09 квітня 2009 року у справі №3/88-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, іден.код НОМЕР_1) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, м-н Незалежності, 2, код 23823253) витрати по сплаті держмита у розмірі 42 (сорок дві) гривні 50 копійок.

Головуючий суддя (підпис) Бондаренко В.П.

суддя (підпис) Івакіна В.О.

суддя (підпис) Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 12 серпня 2009 року.