Ухвала суду № 60774690, 30.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4091/16 Головуючий 1 інст. Ніколаєнко І.В.

Справа № 640/18297/15-ц Доповідач Бурлака І.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» серпня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 Тарука про звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 Тарука. В обґрунтування свого позову посилався на те, що 16 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Плюс Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 Тарук укладено кредитний договір № 910.10626, згідно з яким позичальник отримав кредит в розмірі 181153,00 грн. на купівлю транспортного засобу зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 20,8% та сплатою всіх інших обовязкових платежів за договором.

Вказав, що в забезпечення виконання кредитних зобовязань між банком та відповідачем 06 грудня 2011 року укладено договір застави транспортного засобу № 910.10626 VOLKSWAGEN PASSAT B-7, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) WVWZZZ3CZBP322678, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зазначив, що відповідач не виконує свої зобовязання за кредитним договором у встановлені строки. Останній платіж здійснено ним 19 вересня 2014 року, у звязку з чим станом на 13 жовтня 2015 року заборгованість відповідача перед банком становить 175894,29 грн., з яких основний борг - 116822,29 грн., прострочений борг - 20101,03 грн., прострочені проценти - 36287,91 грн., строкові проценти - 2683,06 грн.

Просив вилучити у ОСОБА_1 Тарука або в інших осіб, у яких може знаходитися транспортний засіб, який є предметом застави, саме автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT B-7, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) WVWZZZ3CZBP322678, реєстраційний номер НОМЕР_1 та передати його в управління Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» на період до його реалізації; в рахунок погашення кредитних зобовязань на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» за кредитним договором 910.10626, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 Тарук в сумі 175894,29 грн., яка складається з основного боргу - 116822,29 грн., простроченого боргу - 20101,03 грн., прострочених процентів - 36287,91 грн., строкових процентів - 2683,06 грн. звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT B-7, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) WVWZZZ3CZBP322678, шляхом продажу зазначеного автомобіля Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» будь-якій третій особі-покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним субєктом оціночної діяльності, для чого надати Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які повязані з продажем автомобіля тощо); стягнути з ОСОБА_1 Тарука на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 2638,41 грн.; покласти на відповідача всі інші можливі витрати, повязані з розглядом даної справи.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Ідея Банк» задоволено частково, в рахунок погашення кредитних зобовязань на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» за кредитним договором № 910.10626, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 Тарук: основний борг - 116822,29 грн., прострочений борг -20101,03 грн., прострочені проценти - 36287,91 грн., строкові проценти - 2683,06 грн., що загалом становить 175894,29 грн. звернуто стягнення на предмет застави, а саме автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT B-7, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) WVWZZZ3CZBP322678, шляхом продажу зазначеного автомобіля Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» будь-якій третій особі-покупцю від імені власника за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним субєктом оціночної діяльності, для чого надано Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб/особу власника, які повязані з продажем автомобіля тощо); стягнуто з ОСОБА_1 Тарук на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2638,41 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати в частині відмови, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача судовий збір. При цьому посилався на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги. Зазначив, що в рішенні суду не зазначено заходи, які повинен вчинити державний виконавець на етапі примусового виконання рішення для передачі заставленого майна до його реалізації банком, у звязку з чим банк буде позбавлений реальної можливості примусового виконання рішення.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» необхідно відхилити, заочне рішення суду залишити без змін.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія обґрунтовано виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 Таруком не погашено заборгованість за договором № 910.10626, банк має право в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT B-7, 2011 року випуску, колір білий, номер інших шасі (кузова, рами) WVWZZZ3CZBP322678, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, згідно якого за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Плюс Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 Тарук укладено кредитний договір № 910.10626, згідно з яким позичальник отримав кредит в розмірі 181153,00 грн. на купівлю транспортного засобу зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 20,8% та сплатою всіх інших обовязкових платежів за договором.

У забезпечення виконання кредитних зобовязань між банком та відповідачем 06 грудня 2011 року укладено договір застави транспортного засобу № 910.10626 VOLKSWAGEN PASSAT B-7, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) WVWZZZ3CZBP322678, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до статей 572, 574 ЦК України та статті 1 Закону України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 року із змінами та доповненнями застава це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленного майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 590 ЦК України, статті 20 цього Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Пунктом 1 параграфа 2 договору застави передбачено, що у разі невиконання заставодавцем зобовязань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Із пункту 1 параграфа 10 кредитного договору вбачається, що договір діє до повного його виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що борг за кредитним договором не погашено.

Станом на 13 жовтня 2015 року заборгованість відповідача перед банком становить 175894,29 грн., з яких основний борг - 116822,29 грн., прострочений борг - 20101,03 грн., прострочені проценти - 36287,91 грн., строкові проценти - 2683,06 грн. Останній борг сплачено ним 19 вересня 2014 року.

Оскільки існує заборгованість за договором, банк мав право на звернення стягнення на заставлене майно.

Звертаючи стягнення на заставлене майно, суд першої інстанції з додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України, встановивши обставини справи повно, надавши їм належну оцінку, правильно зазначив, що оскільки ОСОБА_1 Тарук заборгованість не погасив, банк має право відповідно до пункту 1 параграфа 2 договору застави задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вилучення у ОСОБА_1 Тарука або в інших осіб, у яких може знаходитися транспортний засіб, який є предметом застави, саме автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT B-7, 2011 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) WVWZZZ3CZBP322678, реєстраційний номер НОМЕР_1 та передання його в управління Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» на період до його реалізації, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, правильно вказав, що порядок звернення на заставне майно визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року із змінами та доповненнями, тому дії спрямовані на примусове звернення стягнення на заставне майно має право вчиняти безпосередньо державний виконавець в порядку примусового виконання за виконавчими документами, а не суд.

Так, статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року із змінами та доповненнями передбачено обовязки та права державних виконавців.

Главою 4 зазначеного Закону передбачено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника, зокрема дії спрямовані на примусове звернення стягнення на заставне майно в порядку примусового виконання за виконавчими документами.

Посилання банку на те, що в рішенні суду не зазначено заходи, які повинен вчинити державний виконавець на етапі примусового виконання рішення для передачі заставленого майна до його реалізації банком, у звязку з чим банк буде позбавлений реальної можливості примусового виконання рішення, є необгрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таких вимог банк в суді першої інстанції не заявляв, тому вони не можуть бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Питання про стягнення судових витрат вирішено відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії