Рішення № 6067251, 05.08.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2009 р. Справа № 03/1564

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем Макарченко Н.П.,

за участю представників сторін:

від позивача- Гнідець Н.М. за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс-Логістік" м.Самбір Львівської області

до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Черкаси

про стягнення 9701,65 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 6432 грн. 18 коп. боргу, 2754 грн. 90 коп. втрат внаслідок інфляції та 514 грн. 57 коп. 3% річних за невиконання зобовязань по договору-заявці від 19.07.2006 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом смт. Воловець (Україна) Вестнаме (Бельгія).

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на те, що всі документи, необхідні для виконання відповідачем грошових зобовязань, позивач йому передав, але відповідач у визначений договором термін не розрахувався.

Час прострочення відповідача 32 місяці (з вересня 2006 р. до травня 2009 р.).

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що відповідачем не були виконані умови договору.

Рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 136 від 28.07.2006 він отримав лише 13.06.2009.

Суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.

При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами»слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.

Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.

Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.

При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.

По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:

1)місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або

2)місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.

Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:

1)у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці з дня здачі вантажу;

2)у випадку втрати всього вантажу з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;

3)у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.

День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.

19.07.2006 сторони уклали договір-заявку міжнародного перевезення вантажів за маршрутом смт. Воловець (Україна) Вестнаме (Бельгія). Господарські зобовязання у сторін виникли на підставі вищезазначеного договору, які за своїм змістом є договорами транспортного експедирування (далі - договір).

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконував свої зобовязання із залученням до виконання своїх обовязків перевізника ТОВ «Європа-Транс». Перевезення виконувались автомобільним транспортом , який належить ТОВ «Європа-Транс», що підтверджується договором доручення № 1-075/п від 01.06.2005 про надання послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу для перевезення вантажу автомобіль VOLVO FH 12-42T , номерний знак НОМЕР_2, напівпричіп НОМЕР_3.

Факт належного виконання позивачем зобовязань перед відповідачем по міжнародному перевезенню вантажів за вищеназваним договором підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 010952 з відміткою вантажоотримувача в ній про отримання вантажу;

-актом виконаних робіт № 38 від 28.07.2006, підписаний сторонами та скріплений печатками.

- подорожнім листом № 071011 серії 02 ААВ:

-свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу:

Відповідно до вищевказаного договору оплата послуг позивача в розмірі 6432,18 грн. (еквівалент 100 євро) мала бути здійснена відповідачем на протязі 8-ми «банківських»днів з моменту отримання факсокопії CMR і рахунку.

Доказів виконання позивачем п.11.1 договору у визначений договором строк суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 20 лютого 2009 р. направив відповідачу претензію № 1/02/09 від 13 лютого 2009 р. з рахунком № 136 від 28.07.2006 та копію CMR № 010952. Факт їх відправки підтверджується описом вкладення у поштове відправлення перевірене працівником поштового звязку і завірено печаткою 20.02.2009.

Нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів встановлено наказом Міністерства транспорту та звязку України від 12 грудня 2007 р. № 1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів».

Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):

- місцевої - Д+2;

- у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Київ, Сімферополь та Севастополь) - Д+3;

- між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4;

- між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Суд приходить до висновку, що відповідач одержав CMR і копію рахунка лише 24 лютого 2009 р. Відповідно до умов договору відповідач мав здійснити розрахунки з позивачем протягом 8 днів, тобто до 05.03.2009. Позивач повинен нести відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань з 05.03.2009 до 01.05.2009 (57 днів).

Суд приходить до висновку, що розмір втрат внаслідок інфляції складає:

- з 05.03.2009 до 01.04.2009 90 грн. 05 коп. (6 43,18 * 101,4/100);

- з 01.04.2009 до 01.05.2009 57 грн. 88 коп. (6432,18 * 100,9/100);

а всього 147 грн. 94 коп.

Розмір 3% річних становить: 6432,18 * 57 днів/365 = 30 грн. 13 коп.

Зобовязання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить до висновку, що позивач не довів у судовому засіданні розмір заявлених до стягнення втрат внаслідок інфляції та 3% річних внаслідок невиконання позивачем грошових зобовязань.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6432 грн. 18 коп. боргу, 147 грн. 94 коп. втрат внаслідок інфляції та 30 грн. 13 коп. 3% річних за невиконання зобовязань по договору-заявці від 19.07.2006 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом смт. Воловець (Україна) Вестнаме (Бельгія).

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 102 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути 6432 грн. 18 коп. боргу, 147 грн. 94 коп. втрат внаслідок інфляції та 30 грн. 13 коп. 3% річних, а також 102 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс-Логістік", вул.Промислова,6Б, м.Самбір Львівської області, код 33465010.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СУДДЯ В.В.Єфіменко

Рішення оформлено

07.08.2009