Рішення № 6057831, 30.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/10130.03.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько канадське підприємство «РосанПак»

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 14430,04 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Дроздов Р.В. (довіреність № 32 від 05.03.2009 р.)

Від відповідача: не зявилися.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько канадське підприємство «РосанПак»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар (упаковку з пластику) у розмірі 14430,04 грн. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 13938,10 грн., інфляційних збитків в розмірі 446,02 грн., трьох відсотків річних в розмірі 45,92 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання досягнутих домовленостей позивач поставив відповідачу продукцію відповідно до товарних накладних та довіреностей відповідача, проте, останній зобовязання по оплаті поставленої продукції не виконав в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2009р. порушено провадження у справі № 39/101 та призначено справу до розгляду на 13.03.2009р.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 13.03.2009р., не зявився, вимоги ухвали суду від 19.02.2009р. не виконав.

В судовому засіданні 13.03.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 19.02.2008 р.

Ухвалою суду від 13.03.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 30.03.2009р.

Відповідач у судове засідання, призначене на 30.03.2009р., не зявився, відзив на позовну заяву з підтверджуючим документами на виконання вимог ухвал суду від 19.02.2009 р. та від 13.03.2009р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

Позивач в судовому засіданні 30.03.2009р. позовні вимоги підтримав повністю, надав суду пояснення по справі.

В судовому засіданні 30.03.2009р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

На твердження позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько канадське підприємство «РосанПак», між ним та відповідачем - Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 була досягнута домовленість щодо поставки товару (упаковки з пластику), який Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зобовЧязалась прийняти та оплатити за домовленою ціною.

В судовому засіданні було встановлено, що за період з грудня 2007 року по липень 2008 року позивач передав відповідачу упаковку з пластику (надалі - Товар) на загальну суму 30331,14 грн., що підтверджується товарними накладними, підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін, та довіреностями відповідача на отримання Товару, а саме:

- товарною накладною № К-2048 від 20.12.2007 року та Довіреністю серії ЯОР № 643605 від 20.12.2007 року,

- товарною накладною № К-00000233 від 13.02.2008 року та Довіреністю серії ЯОР № 643619 від 13.02.2008 року,

- товарною накладною № К-00000331 від 28.02.2008 року та Довіреністю серії ЯОР № 643623 від 28.02.2008 року,

- товарною накладною № К-00000480 від 20.03.2008 року,

- товарною накладною № К-00000992 від 24.06.2008 року та Довіреністю серії ЯОР № 643642 від 24.06.2008 року,

- товарною накладною № К-00001084 від 10.07.2008 року та Довіреністю серії ЯОР № 643647 від 10.07.2008 року,

- товарною накладною № К-00001185 від 28.07.2008 року та Довіреністю серії ЯОЕ № 018110 від 28.07.2008 року.

Зібрані у справі докази свідчать, що розрахунок за отриманий Товар був здійснений відповідачем частково та на загальну суму 16393,04 грн., зокрема, згідно платіжних доручень:

- № 29 від 27.02.2008 року на суму 2420,40 грн.

- № 22 від 17.06.2008 року на суму 3872,64 грн.;

- № 24 від 20.06.2008 року на суму 2 000,00 грн.;

- № 106 від 23.06.2008 року на суму 2 600,00 грн.;

- № 53 від 25.06.2008 року на суму 1 000,00 грн.;

- № 70 від 10.07.2008 року на суму 4 000,00 грн.;

- № 71 від 04.12.2008 року на суму 500,00 грн.

У звязку з вищенаведеним у відповідача виникла заборгованість за поставлений Товар у розмірі 13938,10 грн.

23.10.2008 року позивач направив на адресу відповідача Претензію № 862 від 22.10.2008 р. з вимогою про погашення заборгованості за поставлений Товар, але станом на час подання позову до суду відповідач заборгованість не погасив і вищевказану суму не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 вказаної статті ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Зібрані у справі докази, а саме: товарні накладні № К-2048 від 20.12.2007 року, № К-00000233 від 13.02.2008 року, № К-00000331 від 28.02.2008 року, № К-00000480 від 20.03.2008 року, № К-00000992 від 24.06.2008 року, № К-00001084 від 10.07.2008 року, № К-00001185 від 28.07.2008 року свідчать про вчинення сторонами правочину, який містить ознаки договору поставки, що в свою чергу, свідчить наявність між сторонами цивільних прав і обовязків відповідно до ст. 11 ЦК України.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України також передбачено, що одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Зібрані у справі докази свідчать, що на момент подачі позову позивачем, відповідач відповідно до товарних накладних № К-2048 від 20.12.2007 року, № К-00000233 від 13.02.2008 року, № К-00000331 від 28.02.2008 року, № К-00000480 від 20.03.2008 року, № К-00000992 від 24.06.2008 року, № К-00001084 від 10.07.2008 року, № К-00001185 від 28.07.2008 року отримав Товар на загальну суму 30331,14 грн.

В той же час, зобовязання по оплаті поставленого Товару відповідач виконав лише частково, сплативши позивачу відповідно до платіжних доручень № 29 від 27.02.2008 року, № 22 від 17.06.2008 року, № 24 від 20.06.2008 року, № 106 від 23.06.2008 року, № 53 від 25.06.2008 року, № 70 від 10.07.2008 року, № 71 від 04.12.2008 року суму у розмірі16393,04 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 13938,10 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобовязання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені приписи, зокрема ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач по справі повинен був виконати обовязок по оплаті поставленого Товару у семиденний строк від дня предявлення вимоги позивачем, а, отже, відповідно до матеріалів справи, у 7- денний строк після предявлення Претензії № 862 від 22.10.2008р. (направлення останньої підтверджується квитанцією № 12/32091 та фіскальним чеком № 9072 від 23.10.2008 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи). А тому, днем настання прострочки виконання грошового зобов»язання з боку відповідача вважається 31.10.2008р.

З огляду на зазначене, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 13938,10 грн. (30331,14 грн., загальна сума поставленого Товару 16393,04 грн., сума часткових розрахунків за поставлений Товар = 13938,10 грн.) визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному розмірі.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 446,02 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 45,92 грн.

Частина 1 ст. 229 ГК України визначає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобовязання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених Господарським кодексом України та іншими законами.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, а також, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру індексу інфляції та трьох процентів річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 446,02 грн. за період з 31.10.2008р. по 10.12.2008р. та трьох відсотків річних в розмірі 45,92 грн. за період з 31.10.2008р. по 10.12.2008р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 144,30 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 205, 207, 251-253, 525, 526, 530, 610-612, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 229, 265 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в “Укрпромбанк”, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько канадське підприємство «РосанПак»(81130, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, 3, р/р 2600600002605 в Філії ВАТ “Укрексімбанк” у м. Львові, МФО 325718, код ЄДРПОУ 22412950) 13938,10 грн. (тринадцять тисяч девятсот тридцять вісім гривень 10 коп.) основного боргу, 446,02 грн. (чотириста сорок шість гривень 02 коп.) інфляційних збитків, 45,92 грн. (сорок пять гривень 92 коп.) три відсотки річних, 144,30 грн. (сто сорок чотири гривні 30 коп.) держмита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 01.04.2009р.