Рішення № 6052378, 02.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2009 р.Справа № 16/60-1003 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І”, пр.-т Воззєднання, 21, к.8, м. Київ.

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1..

За участю представників сторін:

Позивача: Бурда О.В., довіреність № без номера від 25.06.2009 р.

Відповідача: Не з'явився.

Суть справи: Ухвалою суду від 15.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 02.07.2009 року на 10 год. 15 хв., у відповідності до ст. 38, п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України у звязку з неявкою представників сторін та необхідністю надіслати запит в Адресно-довідковий сектор УМВСУ в Тернопільській області щодо місця проживання (прописки) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І”, вул. Воззєднання, 21, к.8, м. Київ звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, про стягнення 12432,02 грн. заборгованості, яка складається з суми основного боргу в розмірі 8626 грн., 18% річних від простроченої суми в розмірі 1718 грн.58 коп., 3% штрафу у розмірі 258 грн. 78 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 1828 грн. 66 коп., 124 грн. 33 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобовязань щодо оплати за поставлений товар згідно договору про довгострокові поставки №484 від 29.02.2008 року.

Позивач в судове засідання з'явився та підтримав заявлений позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не забезпечив явку в судове засідання свого представника, обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

22.06.2009 р. Адресно-довідковим сектором УМВСУ в Тернопільській області надано довідку щодо місця реєстрації Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Представнику позивача в судовому засіданні 02.07.2009р. було розяснено його права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також розяснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представник позивача, суд встановив наступне.

29 лютого 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ФАРА-І, як Постачальником, в особі директора ОСОБА_4, який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, який діяв на підставі Свідоцтва про підприємницьку діяльність, з іншої сторони, було укладено договір про довгострокові поставки № 484, згідно п.п.1.1, 1.2. розділу 1 якого відповідно передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобовязується на протязі дії договору поставляти Покупцю товари (в тому числі, але не виключно запасні частини для автомобілів, автохімію, мастила, супутні товари для автотранспорту) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невідємною частиною договору, а Покупець зобовязується приймати та оплачувати товар на умовах, встановлених даним договором : загальний обсяг товару, що поставляється за цим договором, визначається напротязі строку дії договору з урахуванням кількості та ассортименту (номенклатури) товару за всіма поставленими відповідно до умов договору окремими партіями товару.

У відповідності до п.4.1 договору ціни на товар визначаються сторонами в накладних, виписаних на кожну окрему партію товару.

Підпунктами 5.1.1 пункту 5.1 та пункту 5.2 розділу 5 Договору передбачено відповідно, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошової суми, вказаної у видаткових накладних на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 7 (семи) календарних днів з моменту проведення відвантаження: підставою для оплати є рахунок, видаткова та податкова накладна, які надаються Постачальником Покупцю.

У випадку затримки оплати товару Покупець приймає на себе зобовязання разом зі сплатою боргу, сплатити на користь Постачальника: штраф у розмірі 3% від суми заборгованості, 18% річних від суми простроченого платежу (п. 10.2 розділу 10 Договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві та як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору, належним чином, та здійснив поставку товару відповідачу, а відповідач отримав зазначений товар, на загальну суму 9226 грн., що підтверджується видатковими накладними : № ТР-0223001 від 23.02.2008 р. на суму 2460 грн., № ТР-0222005 від 26.02.2008 р. на суму 6766 грн.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання Відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, Відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 8626 грн. боргу за переданий йому Позивачем товар.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Пунктом 10.2 розділу 10 Договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати товару Покупець приймає на себе зобовязання разом зі сплатою боргу, сплатити на користь Постачальника: штраф у розмірі 3% від суми заборгованості та 18% річних від суми простроченого платежу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1718 грн. 58 коп. 18% річних від суми заборгованості за період з 27.02.2008 р. по 08.04.2009 року. З врахуванням п.п. 5.1.1 п. 5.1 розділу 5 договору про дострокові поставки № 484, укладеного 29 лютого 2008 р., згідно якого передбачено зобовязання Покупця оплатити товар протягом 7 календарних днів з моменту проведення відвантаження, та здійснивши перерахунок, з врахуванням норм чинного законодавства, суд задовольняє позовні вимоги лише в частині щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1693 грн. 81 коп. 18% річних (за період з 05.03.2008 по 08.04.2009р. включно), як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи. А в частині позовних вимог щодо стягнення 24 грн.77 коп. 18% річних суд вважає за необхідне відмовити як необґрунтовано заявлені та такі, що не підтверджені матеріалами справи.

Такими, що підлягають до задоволення, оскільки ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України є позовні вимоги про стягнення з Відповідача 1828 грн. 66 коп. інфляційних нарахувань за період з березня 2008 р. по березень 2009 р.

У відповідності до п. 10.2 договору у випадку затримки оплати вартості товару покупець зобовязався разом зі сплатою боргу, сплати на користь Постачальника штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи те, що Відповідач порушив господарське зобовязання стосовно оплати вартості переданого йому товару, а договором про довгострокові поставки № 484 від 29.02.2008 р. встановлено стягнення 3% штрафу за прострочку в оплаті товару, тому підлягають до задоволення вимоги стосовно стягнення з Відповідача 258 грн. 78 коп. штрафу.

На день слухання справи в судовому засіданні 02.07.2009 року відповідач будь-яких доказів сплати загальної суми заборгованості перед позивачем не надав, заявлену до стягнення суму заборгованості не оспорив.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України, ст.ст.509, 526 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 8626 грн. боргу, 1828 грн. 66 коп. інфляційних нарахувань, 1693 грн. 81 коп. 18% річних від простроченої суми, а також 258 грн. 78 коп. 3% штрафу підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І”, пр.-т Возєднання, 21, к.8, м. Київ, ідентифікаційний код 33299396 8626 грн. боргу, 3% штрафу в розмірі 258 грн. 78 коп., 18% річних в розмірі 1693 грн. 81 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 1828 грн. 66 коп., 124 грн. 08 коп. державного мита та 311 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 24 грн. 77 коп. 18% річних в задоволенні відмовити.

4.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: "07" липня 2009 року.

Суддя