Постанова № 6048983, 06.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2009 № 35/246

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Лосєва А.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -ОСОБА_1, . довіреність № б/н від 16.05.2009 року

від відповідача -Колибіденко В.О., довіреність № б/н від 22.05.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "КМС"

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.07.2009

у справі № 35/246 (суддя

за позовом СПД - фізична особа ОСОБА_3

до ТОВ "КМС"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 40839,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2009 року у справі 35/246 позов Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (далі по тексту позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „КМС” (далі по тексту відповідач) про стягнення 40839,88 грн. задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „КМС” на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 65455,76 грн. заборгованості за договором найму (оренди) нерухомого майна від 06.05.2008 року, 654,56 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Повернуто Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 12,29 грн., перераховане згідно з квитанцією № 63/1 від 19.05.2009 року та меморіальним ордером № 190150063 від 20.05.2009 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „КМС” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 02-4.1/5825 від 01.09.2009 року), в якій просить суд поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ „КМС” на користь ФОП ОСОБА_3 49295,76 грн. боргу за договором оренди (24647,88 грн. за квітень та 26647,88 грн. за травень 2009 року та 16160,00 грн. штрафу за першу прострочку), були неправомірно задоволені судом першої інстанції, оскільки відповідно до акту звірки від 16.02.2009 року за період з травня 2008 року по лютий 2009 року включно, підписаного ФОП ОСОБА_3 та директором ТОВ „КМС” заборгованість відповідача перед позивачем - відсутня. Після чого, зобовязання ТОВ „КМС” по орендним платежам за березень 2009 року були виконані 19.03.2009 року шляхом перерахування 24647,88 грн. Орендні платежі за квітень 2009 року відповідно до п. 6.1.2 Договору найму від 06.05.2008 року були сплачені відповідачем 19.05.2008 року авансовим платежем в сумі 16160,00 грн.

З травня 2009 року орендні відносини між позивачем та відповідачем припинилися, і таким чином, підстав для сплати орендних платежів, як і заборгованості перед ФОП ОСОБА_3 у ТОВ „КМС” не існує.

На думку відповідача, оскільки заборгованості по оренді за останнім не існує, нарахування штрафу господарським судом є безпідставним та незаконним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2009 року у справі № 35/246 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2009 року у справі № 35/246 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.10.2009 року о 09 год. 15 хв.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року № 01-23/2/4 склад колегії змінено та доручено розглядати апеляційну скаргу у справі № 35/246 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя Лосєв А.М., судді Євдокимов О.В., Іваненко Я.Л.

В судовому засіданні 06.10.2009 року представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційні скарзі, а уповноважений представник позивача підтримав свої вимоги викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 06 травня 2008 року між Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (далі наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „КМС” (далі наймач) було укладено договір найму (оренди) нерухомого майна (далі Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1, п.2.1) наймодавець надає, а наймач приймає в строкове платне орендне користування нежитлове приміщення - окрему будівлю, загальною площею 204,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, для використання в господарській діяльності Наймача.

Згідно з п. 4.1 Договору плата за найм (за користування обєктом, що переданий в найм) є платежем, який наймач вносить наймодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Сума плати за найм, яка підлягає сплаті за користування обєктом, що передається у найм, сплачується у гривнях і розраховується щомісячно, виходячи із ставки плати за найм, яка дорівнює сумі, еквівалентній 15,63 доларів США за курсом НБУ на день оплати без ПДВ за 1 кв.м загальної найманої площі обєкта, що переданий у найм за даним Договором, і на день укладення договору становить 16 165 грн., що еквівалентно 3200 доларів США на місяць. Плата за найм вноситься Наймачем щомісячно самостійно шляхом її безготівкового перерахування на поточний рахунок Наймодавця або в готівковому порядку у строк до 05 числа місяця, за який вноситься плата за найм. Підставою для перерахування Наймачем плати за найм, є даний договір.

Наймач має право вносити плату за найм наперед за будь-який термін у розмірі, що визначається на момент оплати. У цьому випадку порядок перегляду плати за найм за п.4.4 Даного Договору не застосовується на оплачений термін. Плата за найм за неповний місяць найму (перший і останній) має бути перерахована Наймачем в розмірі, пропорційному кількості днів здійснення фактичного найму в оплачуваному місяці (з або до дати підписання відповідного акту приймання-передачі). Оплата за перший місяць найму повинна бути здійснена Наймачем протягом одного дня з дати підписання акта приймання-передачі обєкта, що передається у найм.

Згідно з п.6.1.2 Договору Наймач зобовязаний з дня прийняття приміщення у користування крім внесення оплати за поточний місяць найму, здійснити попередню оплату за один, повний місяць найму, яка вважається штрафом і не повертається Наймачу у разі першої прострочки здійснення платежів за найм протягом дії даного договору. За умови належного виконання обов'язків цього договору щодо внесення плати за найм протягом дії цього договору, дана попередня оплата вважатиметься оплатою за останній місяць найму за даним договором.

В п.7.2.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення по сплаті платежів за найм наймач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення з врахуванням індексу інфляції. Крім сплати пені, за першу прострочку здійснення платежів за найм протягом дії даного договору Наймач сплачує штраф у сумі оплати за один, повний місяць найму відповідно до 6.1.2 цього договору.

Відповідно до п.3.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє 05.04.2011 року.

Згідно з п.п.8.1, 8.3, 8.4 Договору припинення його дії не звільняє сторони від проведення повного розрахунку за ним за час його дії та сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, вчинені під час дії цього договору. Дострокове розірвання Договору можливе за письмовою згодою Сторін, а також у випадках, передбачених Договором або законодавством України, в тому числі, коли одна із сторін систематично порушує умови Даного Договору та свої зобов'язання. Цей договір найму припиняється: у випадку збігу строку (терміну найму), дострокового припинення дії чи розірвання його, в тому числі за згодою сторін або в судовому порядку, розірвання чи припинення його з інших причин, включаючи односторонню відмову від договору, а також у разі відчуження Наймодавцем або Власником обєкта, що передається у найм. У вказаних випадках, Наймач та Наймодавець домовились про те, що будь-які можливі збитки Наймача у звязку із припиненням дії цього договору найму компенсації з боку Наймодавця або Власника не підлягають.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу нежитлове приміщення, про що сторонами було складено та підписано відповідний Акт приймання-передачі від 06.05.2008 року(копія Акту наявна в матеріалах справи).

Відповідач листом № 012 від 27.03.2009 року повідомив позивача про припинення користування орендованим приміщенням з 05.05.2009 року та розірвання Договору оренди з 06.05.2009 року. Однак, у встановлений діючим законодавством 20-денний строк згоди щодо розірвання Договору від позивача не отримав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що хоч відповідач і повідомив його про бажання розірвати Договір оренди, але своєї згоди на це позивачем надано не було, у звязку з чим Договір не може вважатись таким, що припинив свою дію, до розірвання його в судовому порядку. Окрім того, відповідач не повернув приміщення позивачу за Актом приймання-передачі, у звязку з чим позивач зазначив про відсутність доказів звільнення приміщення достроково. З урахуванням викладеного, позивач стверджував, що спірний договір оренди є дійсним і відповідач повинен був сплачувати відповідні орендні платежі за користування обєктом оренди, однак внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобовязань в частині внесення орендних платежів виникла заборгованість за період з квітня по травень 2009 року у розмірі 49295,76 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість (лист-вимога № б/н від 21.04.2009 року, лист № б/н від 18.05.2009 року), однак заборгованість відповідачем погашена не була.

Як встановлено судом першої станції, заборгованість відповідача за спірним Договором становить 65455,76 грн., з яких 49295,76 грн. заборгованість з орендних платежів, 16160,00 грн. штраф за прострочення виконання договірних зобовязань.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач позов не визнав та зазначив про те, що він завчасно повідомив позивача про своє бажання розірвати Договір, орендоване приміщення було звільнено відповідачем ще 30.04.2009 року, при цьому на численні звернення до позивача з приводу направлення представників останнього для складання акту здачі-приймання приміщення та повернення ключів позивач не відреагував, у звязку з чим, на думку відповідача, Договір найму (оренди) від 06.05.2008 року припинив свою дію в частині зобовязань відповідача з внесення орендних платежів починаючи з 30.04.2009 року, тому правові підстави для стягнення з відповідача орендних платежів за квітень-травень 2009 року і штрафу за прострочення виконання договірних зобовязань відсутні.

Місцевий господарський суд встановив, що відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо повноти та своєчасності здійснення орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість за квітень-травень 2009 року в розмірі 49295,76 грн.

Зауваження відповідача про те, що він 30.04.2009 року звільнив орендоване приміщення, завчасно повідомивши про це позивача, у звязку з чим Договір є розірваним і підстави для сплати відповідачем орендних платежів за вищевказаний період відсутні, судом першої інстанції не були прийняті до уваги, з тих підстав, що умовами Договору (п.5.2) оренди передбачено, що повернення обєкту оренди здійснюється в такому самому порядку, як і його передача у найм, відповідно до п.5.1 цього Договору, тобто шляхом складання Акту приймання-передачі. При цьому, в акті приймання-передачі зазначається технічний стан обєкта на дату повернення. Стан об'єкта, що повертається Наймачем Наймодавцю при підписанні акту приймання-передачі фіксується фотографіями стану обєкта, які завіряються підписами сторін і є невідємною частиною акта приймання-передачі. Показання приладів обліку (електроенергії, холодної води) вказуються сторонами в акті приймання-передачі.

Натомість, жодних актів, за якими відповідач передав (повернув) позивачу обєкт оренди, підписано не було. Належних та допустимих доказів на підтвердження дострокового звільнення відповідачем орендованого приміщення господарському суду надано не було.

Згідно з п.7.2.2 Договору за першу прострочку здійснення платежів за найм протягом дії даного договору Наймач сплачує штраф у сумі оплати за один, повний місяць найму відповідно до 6.1.2 цього договору.

В контексті викладеного, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором найму (оренди) нерухомого майна від 06.05.2008 року в розмірі 65455,76 грн. (з яких: 49295,76 грн. заборгованість з орендних платежів, 16160,00 грн. штраф).

Проте, колегія суддів частково погоджується з такими висновками місцевого суду та вважає, що апеляційна скарга та позов підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобовязального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обовязків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

При цьому, пунктом 8.4 Договору сторони передбачили, що договір припиняється : у випадку збігу строку (терміну найму), дострокового припинення дії чи розірвання його, в тому числі за згодою сторін або в судовому порядку, розірвання чи припинення його з інших причин, включаючи односторонню відмову від договору, а також у разі відчуження наймодавцем або власником обєкта, що передається у найм. Пунктом 8.3 Договору сторони визначили , що дострокове розірвання договору можливе за письмовою згодою сторін, а також у випадках, передбачених договором або законодавством України, в тому числі, коли одна із сторін систематично порушує умови даного договору та свої зобовязання.

Отже, пункт 8.4 Договору містить правила загального характеру. Договором, а саме, пунктами 8.5 та 8.6 передбачено тільки право наймодавця на односторонню відмову від договору.

Доказів на підтвердження розірвання спірного Договору оренди в судовому порядку суду надано не було.

Натомість, позивачем було надано копію рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.09.2009 року у справі № 7/108, яким ТОВ „КМС” відмовлено в задоволенні позовних вимог до СПД ОСОБА_3 про розірвання договору оренди від 06.05.2008 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки спірний Договір оренди не є таким, що припинив свою дію, відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо повноти та своєчасності здійснення орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість за квітень травень 2009 року в розмірі 49295,76 грн, а тому позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами .

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо задоволення позовної вимоги позивача про стягнення 16160,00 грн. штрафу за першу прострочку здійснення платежів за найм.

Відповідно до п. 6.1.2 Договору наймач зобовязаний з дня прийняття приміщення у користування, крім внесення оплати за поточний місяць найму, здійснити попередню оплату за один, повний місяць найму, яка вважається штрафом і не повертається наймачу у разі першої прострочки здійснення платежів за найм протягом дії даного договору. За умови належного виконання обовязків цього договору щодо внесення плати за найм протягом дії цього договору, дана попередня оплата вважатиметься оплатою за останній місяць найму за ним договором. Відповідач сплатив у травні 2008 року 32320,00 грн., до якої входила плата за найм у травні 2008 року, і так звана попередня оплата за один повний місяць найму (16160,00 грн.). Проте, позивач стверджує, що на усне прохання відповідача, ним було повернуто половину сплаченої відповідачем у травні 2008 року суми, а саме 16160,00 грн., про що останнім було видано розписку від 19.05.2008 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на відсутність в матеріалах справи зазначеної розписки та наявність акту звірки розрахунків від 16.02.2009 рок, підписаного уповноваженими представниками сторін, в якому зафіксовано сплату відповідачем у травні 2008 року 32320,00 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи принцип належності та допустимості доказів, позивачем не спростовано факт сплати відповідачем у травні 2008 року попередньої оплати за один повний місяць найму в розмірі 16610,00 грн., які відповідно до п. 6.1.2. Договору вважаються штрафом і не повертаються у разі першої прострочки здійснення платежів, та не доведено факту повернення зазначеної суми відповідачеві.

А тому, колегія суддів апеляційної інстанції в контексті викладеного вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 16160,00 грн. таким, що не відповідають обставинам справи, а тому рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню в частині задоволених зазначених позовних вимог.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з оплатою державного мита та послуг з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу, підлягають перерозподілу та покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КМС” задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2009 року у справі № 35/246 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КМС” (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Світлицького, 33-А; фактична адреса: 02095, м. Київ, пр.-т Григоренко, 38-А, кв.83; поштова адреса: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 16, кв. 45, р/р №26009026446311 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 32454379) на користь Субєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ „Полікомбанк”, МФО 353100, ідентифікаційний код 3338015551), а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 49295,76 грн. (сорок девять тисяч двісті девяносто пять грн.) 76 коп. - заборгованості за Договором найму (оренди) нерухомого майна від 06.05.2008 року; 492,96 грн. (чотириста девяносто дві грн.) 95 коп. державного мита та 88,87 грн. (вісімдесят вісім грн.) 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У стягненні 16160,00 грн. штрафу відмовити”.

В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

3.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ „Полікомбанк”, МФО 353100, ідентифікаційний код 3338015551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КМС” (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Світлицького, 33-А; фактична адреса: 02095, м. Київ, пр.-т Григоренко, 38-А, кв.83; поштова адреса: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 16, кв. 45, р/р №26009026446311 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 32454379) 80 (вісімдесят грн.) 80 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

Судді

12.10.09 (відправлено)