Ухвала суду № 6048909, 03.09.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2009 року №22а-11894/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-судді: Пліша М.А.,

суддів: Шавеля Р.М.,Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання: Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області на постанову господарського суду Закарпатської області від 18 липня 2008 р. у справі за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2007р. №0001791640/0/865/15-2/03344326/7405.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 18 липня 2008 р. позовні вимоги задоволено частково, оскаржене п одаткове повідомлення - рішення відповідача про застосування штрафних санкцій до позивача за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість скасовано у частині суми 49910,50 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у місті Ужгороді Закарпатської області оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що висновки суд не відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене, податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Перевіркою встановлено, що Позивачем в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону несвоєчасно сплачено 368615,00грн. узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ. На підставі вказаного акта перевірки ДПЇ у м. Ужгороді прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2007р. №0001791640/0, яким на підставі пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України №2181-111 до Позивача застосовано 184307,50 грн. штрафної санкції (50% податкового боргу, сплаченого із затримкою більше. 90 календарних днів).

Вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін рішеннями про результати розгляду скарг ДПІ у м. Ужгороді від 21.05.2007р. №14423/10/25-0, ДПА у Закарпатській області від 12.06.2007р. №1162/10/25-055, ДПА України від 22.08.2007р.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню оскільки позивачем подано до ДПІ у м. Ужгороді 20.03.2006р. та 20.06.2006р. податкові декларації з ПДВ відповідно за лютий 2006р. та за травень 2006р., в яких з врахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2006р. в сумі 10055,00 гри, підприємством заявлено у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (р.22.1 декларації) та за травень 2006р. в сумі 2963,00 грн. підприємством заявлено як у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (р.22.1 декларації) так і у зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.22.2 декларації).

В обліковій картці Позивача по ПДВ за 2006р. вказані декларації за лютий та травень 2006р. проведені як нульові, ДПІ у м.Ужгороді на підставі актів камеральної перевірки від 31.01.2007р. № 279/15-2, № 280/15-2 внесено в облікову картку Позивача з ПДВ за 2007р. вищевказані від'ємні значення 10055,00грн., 2963,00грн. та зараховано їх в погашення суми податкового боргу; проведення у 2007 році вказаних сум в картці особового рахунку не вплинуло на розмір штрафної санкції , передбаченої п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 вище вказаного Закону, оскільки 752849,08 грн. податку на додану вартість сплачено із затримкою більше 90 календарних днів. Наступних за останнім днем граничного строку спалти узгодженої суми податкового зобовязання.

Розрахунок штрафних санкцій є, правомірним виходячи з наступного:

Датами виникнення податкового боргу є:

за декларацією з ПДВ за квітень 2006р. - 30.05.2006р.

за декларацією з ПДВ за червень 2006р. - 31.07.2006р,

У відповідності до пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону, у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Згідно з п. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно датою виникнення податкового боргу за Постановою Львівського апеляційного господарського суду є 22.05.2006 р.

Вважає, що штрафні санкції застосовані правомірно, тому постанову суду першої інстанції просить скасувати в частині задоволення позову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю доповідача вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Ужгороді від 05.03.2007р. №606/15-2 встановлені факти порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2005р., січень, березень, квітень, червень 2006р. та застосовано штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.7. п.17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на загальну суму 184307,50 грн.

Судом в даній спірній ситуації вірно зазначено що відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 вище вказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплачувати суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону для подання податкової декларації. А згідно з п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначених цим Законом, платник податків зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах в залежності від терміну затримки сплати зобовязання.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 16.07.2007р. по зазначеній справі, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2008р., констатовано неправомірність зарахування податковим органом 22.01.2007р. із суми 312684 грн. від'ємного значення між сумою податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ по податковій декларації за грудень 2006 року у сплату податкового боргу з ПДВ у сумі 78146,00 грн. за податковою декларацією за квітень 2006р. та у сумі 21675 грн. за податковою декларацією за червень 2006 року. Підтверджено правомірність зарахування із суми 312684 грн. від'ємного значення з ПДВ у сплату податкового боргу у сумі 83279 грн. по декларації за березень 2006р., у сумі 36608 грн. по декларації за січень 2006р. та у сумі 51760,30 грн. по декларації за грудень 2005р.

Судом вірно зазначено, що наведені обставини мають преюдиціальне значення для розглядуваної судової справи, тому застосування штрафних санкцій за податкові періоди квітень, червень 2006 р. у сумі відповідно 39073,00 грн. та 10837,50 грн. належить визнати неправомірним з скасуванням рішення органу державної податкової служби про їх застосування у цій частині.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що по інших трьох позиціях (зарахування у сплату податкового боргу з ПДВ 25-26.12.2006р. сум 39719,70 грн., 28732,92 грн., 28694,08 грн. по декларації за грудень 2005 року), що відображені у розрахунку штрафних санкцій, у суду не було доказів, які б давали підстави для визнання неправомірним застосування податковим органом штрафних санкцій відповідно у сумах 19859,86, 14366,46, 14347,04 грн.

Щодо пропуску строку давності для застосування штрафних санкцій, неврахування податковим органом наявної дебіторської заборгованості бюджетних установ за послуги водопостачання перед позивачем, неправильного складання розрахунку штрафних санкцій, то судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що зазначені доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, що визначає порядок, підстави та строки для застосування штрафних санкцій .

А відтак оспорюване податкове повідомлення-рішення скасовано у частині суми застосованих штрафних санкцій в розмірі 49910,50 грн. обгрунтовано.

З огляду на вище наведене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 18 липня 2008 р. у справі №7/206/2007 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : М.А.Пліш

Судді: О.П.Стародуб

Р.М.Шавель

Повний тест ухвали виготовлено

08.09.2009 р.