Рішення № 6048565, 15.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.09 Справа№ 3/182

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, с. Гірне, Стрийський район

До відповідача: ТзОВ „Ходорівський цукровий завод”, м. Ходорів

Про стягнення 29850,05 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники

від відповідача: не зявився

Представникам позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до ТзОВ „Ходорівський цукровий завод” про стягнення 29850,05 грн.

В судовому засіданні 05.10.2009 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представники позивача в судовому засіданні 15.10.2009 року позов підтримали, просили задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в жодне судове засідання не зявлявся, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 15.10.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

02.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ходорівський цукровий завод” (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) укладено Договір про надання послуг по перевезенню.

На виконання умов договору з 08.10.2008 року по 07.12.2008 року позивач надав відповідачу послуги на суму 28815,41 грн. за які відповідач зобовязувався провести оплату, однак свої зобовязання не виконав.

Позивачем була предявлена вимога від 03.04.2009 року про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складає 28815,41 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 633,94 грн. та три відсотки річних в сумі 400,70 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору від 02.09.2008 року позивач в період з 08.10.2008 року по 07.12.2008 року надав відповідачу послуги по перевезенню вантажу на суму 28815,41 грн.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Договору вартість наданих послуг Замовник перераховує перевізнику при виставленні ним рахунків та проведенні взаємо звірки. Вартість наданих послуг підтверджується актом звірки, який долучений до матеріалів справи.

Умовами зазначеного договору не встановлено чітко порядку проведення розрахунків за виконані підрядні роботи.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений, або визначений моментом вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

03.04.2009 року позивач під розписку вручив відповідачу вимогу про оплату борг в термін до 04.04.2009 року. У визначений у вимозі термін відповідач свої грошові зобовязання не виконав, а відтак заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 28815,41 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобовязань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 400,70 грн. та інфляційні втрати в розмірі 633,94 грн. підлягають до сплати.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 288,15 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ходорівський цукровий завод” (81750, Львівська область, м. Ходорів, вул. Чорновола, 10, код ЄДРПОУ 31206577) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 28815,41 грн. основного боргу, 400,70 грн. три проценти річних, 633,94 грн. інфляційних втрат, 288,15 грн. державного мита та 315,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.10.2009 року.

Суддя Березяк Н.Є.