0555
Справа №2-989/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Губської Л.В.
при секретарі Кобяковій О.М.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинуватій справу за позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ВУСО” до ОСОБА_3, Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Донецької обласної дирекції про відшкодування в порядку регресу майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
в с т а н о в и в:
27.03.2009 року позивач ЗАТ СК “ВУСО” звернувся до суду із зазначеним позовом. В обгрунтування позовних вимог він зазначив, що 26 травня 2008 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ, держномер АН 1878 СМ, власником якого є ОСОБА_4, і під керуванням ОСОБА_5, і автомобіля УАЗ, держномер Е 6647 ЯН, власником якого є ОСОБА_3, і під його керуванням.
Внаслідок цієї ДТП автомобілю ВАЗ були завдані механічні пошкодження, чим власнику автомобіля ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду в сумі 4020, 30 грн., яку їй було відшкодовано на підставі укладеного договору добровільного страхування наземного транспорту.
Разом з тим, відповідно до довідки ДАІ винними у ДТП є обидва водії, які повинні у порядку регресу відшкодувати завдану шкоду. Оскільки між відповідачем ОСОБА_3 та НАСК “Оранта” укладено Договір обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, просили стягнути з відповідачів у порядку регрусу в солідарному порядку 50% загального розміру завданої шкоди, а саме 2010,15 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі на викладених у позові підставах.
Представник відповідача – НАСК “Оранта” ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що позивач безпідставно вимагає сплатити саме 50% завданої шкоди, не визначивши ступінь вини кожного з водіїв. Крім того, зазначив, що для встановлення розміру завданої шкоди необхідно було провести експертизу, оскільки надана позивачем калькуляція поновлювального ремонту автомобіля ВАЗ не може враховуватись як належний доказ.
Відповідач ОСОБА_3 просив справу розглянути у його відсутність, у судовому засіданні 01.06.2009 року позовні вимоги визнав частково, сплативши суму франшизи за договором страхування в розмірі 510 грн., а решту вважав , що повинен відшкодувати його страховик – НАСК “Оранта” (а.с.42-42а).
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані доказі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом установлено, що 26.05.2008 р. о 6 год.05 хвилин в с.Водяне Ясинуватського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ-11183, держномер АН1878СМ під керуванням ОСОБА_6, та автомобіля УАЗ-469, держномер Е6647ЯН під керуванням ОСОБА_3, при цьому порушення Правил дорожнього руху допустили обидва водії (а.с.6).
Внаслідок даної ДТП завдано матеріальну шкоду власнику автомобіля ВАЗ-11183 ОСОБА_7, а саме – пошкоджено автомобіль і розмір його відновлювального ремонту складає 4397,30 грн. (а.с.15-16,56,57).
Між власником автомобіля ОСОБА_7 та ЗАТ СК “ВУСО” укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (а.с.7-8), відповідно до якого позивач відшкодував своєму страхувальнику завдану матеріальну шкоду, перерахувавши необхідні для ремонта автомобіля кошти на рахунок виконавця ремонтних робіт (а.с.10-14,17-20).
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Разом з тим, між водієм ОСОБА_3 та НАСК “Оранта” укладено Договір обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого страховик повинен нести цивільно-правову відповідальність за страхувальника в межах 25500 грн., при цьому франшиза складає 510 грн. (а.с.9).
Відповідно до ст.3 Закону України “Про загальнообов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі – Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідокдорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов”язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов”язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст.6 Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до ч.1 ст.22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача з приводу того, що калькуляція вартості ремонтно-відновлювальних робіт не може бути доказом розміру завданоїї шкоди. Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень при цьому відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються на підставі, в тому числі, письмових доказів. Крім того, як роз”яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 27.03.1992р. № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (в редакції від 24.10.2003 року №9) , коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, тощо.
Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача на ту обставину, що оцінку вартості завданої шкоди проведено без їх участі, оскільки в суді достоменно установлено, що відповідачів було запрошено для участі в проведенні огляду пошкодженого транспортного засобу з метою визначення розміру шкоди (а.с.58,59), однак вони це повідомлення проігнорували.
На підставі ч.ч.1,2 ст.34 Закону страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.
З оглядом на викладене, а також на те, що обидві сторони відмовились від проведення експертизи для визначення розміру завданої шкоди, суд вважає за необхідне в якості належного доказу в підтвердження завданої шкоди прийняти зазначену калькуляцію.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача з приводу невизначення ступеня вини в ДТП ОСОБА_3, оскільки оглядом матеріалів справи №3-6889/2008 про адміністративне правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_3 в дорожньо-транспортній пригоді є очевидною.
До того ж, відповідно до ч.2 ст.1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов”язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, разом з тим, відповідно до частини другої цієї статті за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_3 добровільно відшкодував позивачеві суму франшизи 510 грн. (а.с.42-а), суд вважає за необхідне решту, а саме 1500 грн.15 коп. стягнути з НАСК “Оранта”.
Згідно зі ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і неможе перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивач сплатив судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. (а.с.1,2), які йому повинні компенсувати відповідачі.
З оглядом на те, що ОСОБА_3 сплатив судові витрати в сумі 40 грн. (а.с.42-а), решту, а саме 41 грн. необхідно стягнути с НАСК “Оранта”.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 3,10,11,57-60,212-214 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ВУСО” задовольнити частково.
Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Донецької обласної дирекції (р/р 26502150643241 в ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЕДРПОУ 33546829) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ВУСО” (р/р №26507498006183 Донбас, ф-я ВАТ “Кредитпромбанк” Донецьк, код банку 335593, ЕДРПОУ 31650052) в рахунок відшкодування майнової шкоди в порядку регресу 1500 грн. 15 коп. та сплачені судові витрати в сумі 41 грн., а всього стягнути 1541 (одна тисяча п”ятьсот сорок одну) грн. 15 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Судове рішення № 6042195, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 10.07.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-989/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: