Рішення № 6023037, 02.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/39502.07.09 За позовомВідкритого пенсійного фонду «Фармацевтичний» До Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»

Простягнення 200000 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаГорох Ю.В. дов.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення відповідача Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»200000 грн. депозитного вкладу, 7802 грн. 73 коп. відсотків за користування депозитним вкладом, а всього 207802, 73 грн. заборгованості за договором депозитного вкладу № 20/100/07 від 26.12.2007р.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 200000 грн. шляхом перерахування зазначеної суми на поточний рахунок позивача № 265076969 у ВАТ «Український професійний банк», МФО 300205 та стягнути відсотків за користування відсотків в розмірі 7802,73 грн.

Відповідач в засідання суду не зявився, але через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву від 16.06.2009р., в якому позовні вимоги не визнає.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відкритий пенсійний фонд «Фармацевтичний»здійснює свою діяльність на підставі закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»від 09.07.2003 року № 1957-ІУ.

Управління активами позивача на підставі договору про управління активами пенсійного фонду б/н № 20/100/07 від 08.04.2005р. здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ГарантіяІнвест».

26.12.2007р. між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк» та відкритим пенсійним фондом «Фармацевтичний»від імені та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Гарантія-Інвест» було укладено договір № 20/100/07 з поповненням та виплатою процентів щомісячно.

Відповідно до п.1.1. договору вкладник вносить (перераховує), а банк приймає грошові кошти (вклад), в сумі 200000 грн., на вкладний (депозитний) рахунок на строк до 06.07.2009р. зі сплатою процентів згідно умов цього договору та з правом поповнення депозитного рахунку на узгоджених з банком умовах.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що банк зобовязувався щомісячно, в останній робочий день місяця і по закінченню строку, який внесений вклад (депозит), нараховувати плату за користування вкладом із розрахунку 16,0% процентів річних та перерахувати їх на рахунок № 265076969 в ВАТ «Український професійний банк», МФО 300205. Розрахунок виконується з урахуванням фактичного залишку коштів на депозитному рахунку. При розрахунку процентів на вклад приймається, що рік має 365 (366 високосний) днів, місяць фактичну кількість днів.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу (депозиту) у банку, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підставі.

Відповідно до п.3.3. договору встановлено, що банк зобовязувався при достроковому розірванні цього договору з ініціативи вкладника відповідно до п.4.1. договору та за умов відсутності зобовязань вкладника перед банком за іншими договорами, повязаними з цим договором, здійснити перерахунок нарахованих процентів за фактичний термін дії договору (з моменту внесення коштів і до моменту дострокового розірвання цього договору) у відповідності до розрахунку, зазначеного в п. 5.1. цього договору, та повернути вкладнику суму вкладу протягом 5 календарних днів з дня отримання заяви від вкладника з утриманням суми сплачених процентів.

Відповідно до п.4.1. договору, вкладник має право отримати вклад раніше строку, зазначеного в п.1.1. договору, за умов відсутності зобовязань перед банком за іншими договорами, повязаними з цим договором, повідомивши про це банк письмово за 10 календарних днів в порядку, передбаченому п.3.3. цього договору.

При достроковому розірванні цього договору з ініціативи банку відповідно до п.5.2. цього договору та за умов відсутності зобовязань вкладника перед банком за іншими повязаними з цим договором договорами, банк здійснює перерахунок нарахованих процентів за фактичний термін дії договору (з моменту внесення коштів і до моменту дострокового розірвання цього договору) у відповідності до розрахунку, зазначеного в п. 3.1. договору, та повертає суму вкладу вкладнику протягом 10 (десяти) календарних днів з дня відправлення банком повідомлення вкладнику (п.4.2. договору.)

В порушення вимог п.1.1. відповідач вказані кошти не повернув, що призвело до заподіяння збитків Відкритому пенсійному фонду «Фармацевтичний».

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк» та Відкритим пенсійним фондом «Фармацевтичний»від імені та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Гарантія-Інвест»було укладено договір № 20/100/07 з поповненням та виплатою процентів щомісячно.

Відповідно до п.1.1. договору вкладник вносить (перераховує), а банк приймає грошові кошти (вклад), в сумі 200000 грн., на вкладний (депозитний) рахунок на строк до 06.07.2009р. зі сплатою процентів згідно умов цього договору та з правом поповнення депозитного рахунку на узгоджених з банком умовах.

Відповідно до п.3.3. договору встановлено, що банк зобовязувався при достроковому розірванні цього договору з ініціативи вкладника відповідно до п.4.1. договору та за умов відсутності зобовязань вкладника перед банком за іншими договорами, повязаними з цим договором, здійснити перерахунок нарахованих процентів за фактичний термін дії договору (з моменту внесення коштів і до моменту дострокового розірвання цього договору) у відповідності до розрахунку, зазначеного в п. 5.1. цього договору, та повернути вкладнику суму вкладу протягом 5 календарних днів з дня отримання заяви від вкладника з утриманням суми сплачених процентів.

Відповідно до п.4.1. договору, вкладник має право отримати вклад раніше строку, зазначеного в п.1.1. договору, за умов відсутності зобовязань перед банком за іншими договорами, повязаними з цим договором, повідомивши про це банк письмово за 10 календарних днів в порядку, передбаченому п.3.3. цього договору.

17.04.2009р. позивачем було направлено лист № 04/04/-09 з вимогою дострокового розірвання договору та повернення суми депозитного вкладу на рахунок позивача.

Пунктом 3.1. договору передбачений обовязок банку щомісячно в останній робочий день місяця сплачувати плату за користування вкладу із розрахунку 16% річних шляхом перерахування її на поточний рахунок вкладника. Проте, протягом 3 місяців 2009р., вказані відсотки від банку не надходили на рахунок позивача.

При достроковому розірванні цього договору з ініціативи банку відповідно до п.5.2. цього договору та за умов відсутності зобовязань вкладника перед банком за іншими повязаними з цим договором договорами, банк здійснює перерахунок нарахованих процентів за фактичний термін дії договору (з моменту внесення коштів і до моменту дострокового розірвання цього договору) у відповідності до розрахунку, зазначеного в п. 3.1. договору, та повертає суму вкладу вкладнику протягом 10 (десяти) календарних днів з дня відправлення банком повідомлення вкладнику (п.4.2. договору.)

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 340 ГК України депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.

Частиною 4 ст. 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Відповідно до ч.1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до п.3.3. договору встановлено, що банк зобовязувався при достроковому розірванні цього договору з ініціативи вкладника відповідно до п.4.1. договору та за умов відсутності зобовязань вкладника перед банком за іншими договорами, повязаними з цим договором, здійснити перерахунок нарахованих процентів за фактичний термін дії договору (з моменту внесення коштів і до моменту дострокового розірвання цього договору) у відповідності до розрахунку, зазначеного в п. 5.1. цього договору, та повернути вкладнику суму вкладу протягом 5 календарних днів з дня отримання заяви від вкладника з утриманням суми сплачених процентів.

Відповідно до ч 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Матеріалами справи доведено, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 17.04.2009р. № 24/04-09 у строки, передбачені п.3.3 договору, але відповідач не виконав зобовязань передбачених договором.

Відповідно до п.п.3.1 договору по закінченню строку депозиту нараховуються та сплачуються проценти на вклад.

Отже, позивачем правомірно нараховані проценти за користування депозитом у сумі 7803,73грн.

Тому уточнена вимога позивача про стягнення з відповідача суми депозитного вкладу в розмірі 200000 грн. та відсотків, що складають 7802, 73 грн. підлягає задоволенню.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобовязань за Договором.

Частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку Відповідача за Договором.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобовязань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих субєктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(03150, м. Київ, вул.. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 16293211) на користь Відкритого пенсійного фонду «Фармацевтичний»(03134, м. Київ, вул.. Миру, 17, код ЄДРПОУ 33262460) 200000 грн. суму депозитного вкладу, шляхом перерахування зазначеної суми на поточний банківський рахунок позивача №265076969 у ВАТ «Український професійний банк», МФО 300205, 7802 грн. 73 коп. відсотків, 2078 грн. 78 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст.16 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко