Рішення № 6019019, 21.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.09 р. Справа № 39/51пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.

при секретарі Бахрамовой А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

до відповідача: Акціонерного товариства відкритого типу “Макіївський універмаг” м. Макіївка

про визнання права

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача не зявився;

в судовому засіданні присутні судовий експерт Машиниченко О.А. (свідоцтво № 907)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства відкритого типу “Макіївський універмаг” м. Макіївка, про визнання права на оренду приміщення, а саме магазину “Подарунки” за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору оренди від 16.06.2005 р.

В ході розгляду справи позивач в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог та додатково просив суд зобовязати відповідача Акціонерне товариство відкритого типу “Макіївський універмаг” виконати свої обовязки щодо належного вминання умов договору оренди від 16.06.2005 р. магазину “Подарунки” за адресою АДРЕСА_1 в натурі, а саме забезпечити безперешкодне використання наймачем будівлі, що передана в найм та не втручатися у користування будівлею наймачем.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір найму приміщення магазину “Подарунки” від 16.06.2005 р., витяг з Державного реєстру право чинів № 1121156 від 16.06.2005 р., договір про зміну договору найму приміщення магазину “Подарунки” від 12.08.2005 р., витяг з державного реєстру право чинів № 1347696 від 12.05.2005 р., акт приймання-передання приміщення магазину “Подарунки” від 16.06.2005 р., лист № 01-44 від 10.02.2009 р., платіжні доручення № 13 від 20.01.2009 р., № 261 від 29.12.2008 р., № 262 від 30.12.2008 р., № 260 від 29.12.2008 р., № 2 від 12.01.2009 р., № 263 від 30.12.2008 р., №1 від 12.01.2009 р., № 20 від 02.02.2009 р., № 19 від 29.01.2009 р.

27.02.2009 р. позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подане клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якого останній просив суд визнати за ним право на оренду приміщення, а саме магазину “Подарунки” за адресою АДРЕСА_1, на підстав договору оренди від 16.06.2005 р. та зобовязання відповідача, Акціонерного товариства відкритого типу “Макіївський універмаг” виконати свої обовязки щодо належного виконання умов договору оренди від 16.06.2005 р. магазину “Подарунки” за адресою АДРЕСА_1 в натурі, а саме забезпечувати безперешкодне використання Наймачем будівлі, що передана в найом та не втручатися в користування будівлею Наймачем.

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.

Відповідач в судове засідання зявився, надав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення повязаною з нею справи № 44/82пд за позовом Акціонерного товариства відкритого типу “Макіївський універмаг” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору найму приміщення магазину від 16.06.2005 р. та зобовязання ОСОБА_1 негайно звільнити приміщення.

Ухвалою від 08.04.2009 р., судом в порядку ст. 41 ГПК України для розяснення питань, що потребують спеціальних знань було призначено судову економічну експертизу.

Строк судового розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено заступником голови господарського суду Донецької області.

Відповідач свого представника для участі в судовому засіданні не направив, витребуваних документів та відзиву на позов суду не представив, надав клопотання № 01-227 від 20.05.2009 р., яким повідомив про неможливість явки представника, у звязку з призначенням Вищим господарським судом на 21.05.2009 р. до розгляду касаційної скарги у справі за участю Акціонерного товариства відкритого типу “Макіївський універмаг” м. Макіївка.

За приписами ст. 28 ГПК України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника).

Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Слухання справи в межах встановленого ст. 69 ГПК України строку судового розгляду справи неодноразово переносилася, проте відповідач своїм правом на участь у засіданні, представленням додаткових доказів не скористався.

Враховуючи викладене, а також достатність зібраних по справі документів для вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне залишити клопотання Акціонерного товариства відкритого типу “Макіївський універмаг” м. Макіївка про відкладення розгляду справи без задоволення.

В порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними в справі матеріалами, оскільки ненадані суду відповідачем докази не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, а надання відзиву є правом, а не обовязком відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази суд встановив.

16.06.2005 р. між відповідачем, Акціонерним товариством відкритого типу “Макіївський універмаг” (Наймодавець) та , позивачем, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Наймач), укладено договір найму приміщення магазину “Подарунки”, який за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) майна, та підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Договір укладено в письмовій формі та посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстр № П-878.

В порядку ст. 210 ЦК України проведено державну реєстрацію означеного договору найму, що підтверджується витягом з Державного реєстру право чинів № 1121156 від 16.06.2005 р.

За визначенням ч.1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно умов вказаного Договору Наймодавець обовязується передати Наймачеві майно у користування з плату на певний строк. Наймач зобовязується прийняти у тимчасове оплатне володіння та користування майно, обумовлене цим Договором, і повернути його Наймодавцю в тому ж вигляді з урахуванням нормального зносу.

Предметом найму є нерухоме майно (будівля), а саме приміщення магазину “Подарунки”, загальною площею 794,00 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

На виконання умов договору Наймодавець в порядку розділу 4 Договору передав, а Наймач прийняв у тимчасове оплатне володіння і користування строком на 8 років приміщення магазину “Подарунки” загальною площею 794,00 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Факт передачі майна засвідчено актом приймання-передання від 16.06.2005 р., підписаного та скріпленого печатками обох сторін без зауважень та заперечень та посвідченого нотаріально.

12.08.2008 р. між сторонами укладено договір про зміну договору найму приміщення магазину “Подарунки”, у відповідності з яким підпункт 2.6 пункту другого “Плата за будівлю, що передається в найм” доповнено абзацом

“Наймач має право за письмовою згодою Наймодавця самостійно сплачувати послуги за електропостачання та укладати з постачальником електроенергії”.

10.02.2009 р. наймодавцем на підставі п. 11.8 Договору направлено повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору найму від 16.06.2005 р. та звільнення приміщення, у звязку з невиконанням Наймачем обовязків щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати.

Положення наведеного вище пункту визначають “Наймодавець має право в однобічному порядку відмовитись від цього договору у випадку

-невиконання або неналежного виконання Наймачем будь-яких зобовязань за цим договором;

-використання будівлі не за цільовим призначенням, визначеним цим договором;

-порушення наймачем п. 6.3.6 і п. 8.1 цього договору;

-затримки наймачем плати за користування найманою будівлею, або інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять календарних днів.”.

Свобода договору, визначена як загальний принцип цивільного права згідно ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, не має абсолютного характеру, тобто сторони певним чином обмежені у власній волі щодо визначення умов Договору. Зокрема, норми ч. 3 ст. 6 ЦК України зазначають, що сторони в Договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту.

Імперативні норми ст. 782 ЦК України передбачають право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, лише у випадку, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З огляду на наведене, умови пункту 11.8 Договору, які передбачають право наймодавця на відмову в односторонньому порядку від договору у випадку невиконання або неналежного виконання Наймачем будь-яких зобовязань за цим договором; використання будівлі не за цільовим призначенням, визначеним цим договором; порушення наймачем п. 6.3.6 і п. 8.1 цього договору; затримки наймачем плати за користування найманою будівлею, або інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять календарних днів, є такими, що прямо суперечать приписам ст. 782 ЦК України, яка встановлює правові підстави виникнення у наймодавця права на відмову від договору найму, тому суд керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України за власною ініціативою визнає недійсним пункт 11.8 Договору, що зазначає

“Наймодавець має право в однобічному порядку відмовитись від цього договору у випадку

-невиконання або неналежного виконання Наймачем будь-яких зобовязань за цим договором;

-використання будівлі не за цільовим призначенням, визначеним цим договором;

-порушення наймачем п. 6.3.6 і п. 8.1 цього договору;

-затримки наймачем плати за користування найманою будівлею, або інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять календарних днів.”.

Правовою підставою зазначеному є приписи ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України невідповідність Договору в певній його частині нормам ст. 782 ЦК України.

З приводу надісланих на адресу позивача листів № 01-718 від 29.12.2008 р. та № 01-44 від 10.02.2009 р. про розірвання договору найму та звільнення орендованого приміщення господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 783 ЦК України передбачені підстави за яких наймодавець має право вимагати розірвання договору, а саме, у випадках, якщо: 1) наймач користується - річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Стаття 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 651 ЦК України, а також згідно ст. 782 ЦК України, встановлено інший, відмінний від розірвання Договору, спосіб захисту порушеного цивільного права Орендодавця, а саме право самостійно, в позасудовому порядку, відмовитись від Договору та вимагати повернення предмету оренди, причому у цьому випадку Договір вважатиметься розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від Договору (ч. 2 ст. 782 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, виходячи з матеріалів справи, дійшов висновку про те, що позивачем не було вжито заходів до самостійної позасудової відмови від Договору в порядку, передбаченому частиною 2 статті 782 ЦК України, лист № 01-44 від 10.02.2009 р. не вважається судом повідомленням про відмову від Договору, оскільки в ньому йдеться про розірвання Договору.

На означений висновок суду вказує той факт, що відповідач в судовому порядку звернувся з позовом про розірвання означеного договору найму приміщення магазину “Подарунки” від 16.06.2005 р.

Доводи відповідача стосовно порушення позивачем умов договору в частині розміру та строків внесення орендної плати судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 762 Цивільного кодексу України користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що плата, яка справляється з наймача будівлі (плата за користування будівлею), складається з плати за користування приміщенням будівлі.

Згідно п. 2.3 Договору плата платиться Наймачем щомісяця, авансовими платежем в розмірі 15 000 грн. 00 коп. до 1го числа поточного (звітного) місяця з обліком встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції на місяць, що передує місяцеві, в якому здійснюється платіж.

На підтвердження виконання грошового обовязку щодо внесення орендних платежів та відшкодування витрат на оплату послуг з електро-, водопостачання та теплової енергії позивачем представлено платіжні доручення.

Як встановлено висновком судово-економічної експертизи № 223/24 від 27.04.2009 р. заборгованість підприємця ОСОБА_1 перед АТВТ “Макіївський універмаг” за оренду приміщення магазину згідно договору від 26.06.2005 р. складає 9699грн.75коп. за весь період дії договору. У відповідності до представлених в судовому засіданні від 21.05.2009 р. судовим експертом пояснень наявна заборгованість вирахувана з урахування встановленого індексу інфляції, без урахування інфляційного збільшення сума боргу з орендної плати складає 1239грн.75коп. за весь період дії договору.

З огляду на наведене суд дійшов висновку щодо належності виконання позивачем грошового обовязку з внесення орендної плати та відсутності у наймодавця правових підстав щодо реалізації встановленого ст. 782 ЦК України права на відмову від договору в односторонньому порядку.

Представлені в обґрунтування наданих заперечень листи щодо збільшення розміру орендної плати судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України, ч. 1 ст. 188 ГК України).

У відповідності з положеннями ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

При цьому, у випадку, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Приписи ст. 654 ЦК України, передбачають, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У відповідності з положеннями п. 11.5 Договору, усі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються сторонами договорами про зміну та посвідчуються нотаріально.

Наразі, як встановлено судом, договори про зміну договору найму від 16.06.2005 р. щодо збільшення розміру орендної плати, оформлені у відповідності до положень наведеного вище пункту, сторонами не укладалися, доказів врегулювання в судовому порядку питання про зміну умов договору найму від 16.06.2005 р. суду не представлено.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що за змістом п. 2.4 Договору розмір плати підлягає перегляду на вимогу Наймодавця у випадку, якщо курс гривні до долару США, який встановлюються НБУ зросте більше ніж на 10% в порівнянні з курсом НБУ на дату укладення цього договору.

Таким чином відповідач дійшов хибного висновку щодо збільшення розміру орендної плати у звязку зі зниженням курсу національною валюти.

Відповідно до частини першої 1 статті 759 ЦК України та частини першої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, - закінчення строку, на який його було укладено, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

У відповідності з п. 3.1 Договору, останній укладено строком до 16.06.2013 р.

Як встановлено судом, договір найму приміщення магазину “Подарунки” від 16.06.2005 р. у встановленому законом порядку не розірваний та є чинним.

Таким чином, позивач, в силу положень ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України, договору найму приміщення магазину “Подарунки” від 16.06.2005 р. позивач, наділений правом користування приміщенням магазину “Подарунки” за адресою АДРЕСА_1, з яким кореспондує встановлений п. 6.5.2 Договору обовязок відповідача забезпечувати безперешкодне використання Наймачем будівлі, що передана у найм на умовах Договору.

Приписи статті 629 ЦК України визначають, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права на користування приміщення магазину “Подарунки” на підставі договору найму від 16.06.2005 р. та зобовязання відповідача виконати умови договору найму в натурі, шляхом безперешкодного використання обєкту найму є засобами захисту цивільного права у вигляді визнання права, та виконання обовязку в натурі, передбачених ст.ст. 16 ЦК України, 20 ГК України.

Як зазначає позивач, відповідач своїми діями чинить перешкоди у використанні орендованого ним майна, зокрема, позивач посилається на той факт, що Макіївськими обєднаними РЕМ ВАТ “Донецькобленерго” на підставі листа АТВТ “Макіївський універмаг” № 01-30 від 04.02.2009 р., здійснено відключення електроустановки та розірвано договір на постачання електричної енергії, що фактично створює перешкоди у використанні спірної будівлі магазину, на підтвердження чого позивачем представлено суду лист Макіївського обєднаного РЕМ ВАТ “Донецькобленерго” № 2159 від 10.03.2009 р.

Крім того, виходячи зі змісту листа № 819 від 24.04.2009 р., відповідачем чинилися перешкоди щодо використання орендованого позивачем примушення магазину “Подарунки”.

З огляду на наведене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, суд вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Надане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 39/51пд залишено судом без задоволення з огляду на наступне.

За приписом ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Предметом розгляду даної справи є визнання за позивачем права на використання приміщення магазину “Подарунки”, що випливає з умов договору найму приміщення магазину “Подарунки” від 16.06.2005 р.

Як встановлено судом станом на час розгляду справи договір у встановленому законом порядку не розірваний та є чинним, тобто правовою підставою користування приміщенням до його розірвання в судовому порядку є саме договір.

Звернення до суду з позовом про розірвання означеного договору найму до вирішення по суті спору, що розглядається в межах справи № 44/82пд та набрання рішенням у даній справі законної сили, не призупиняє право позивача на використання приміщення згідно означеного договору, який як встановлено в поточному спорі сторонами у встановленому порядку не розірваний та є чинним.

Таким чином, розгляд господарським судом Донецької області справи № 44/82пд не перешкоджає розгляду даної справи № 39/51пд, у звязку з чим заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі слід залишити без задоволення.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, як на особу, з вини якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 22, 24, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним п. 11.8 Договору найму приміщення магазину “Подарунки” від 16.06.2005 р., укладеного між Акціонерним товариством відкритого типу “Макіївський універмаг” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк задовольнити.

Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1; АДРЕСА_2) право на оренду приміщення, а саме магазину “Подарунки” за адресою АДРЕСА_1, на підстав договору найму приміщення магазину “Подарунки” від 16.06.2005 р.

Зобовязати Акціонерне товариство відкритого типу “Макіївський універмаг” (код ЄДРПОУ 01558649; 86132, Донецька область, м. Макіївка, бул. Горбачева, 4-а) виконати свої обовязки щодо належного вминання умов договору оренди від 16.06.2005 р. магазину “Подарунки” за адресою АДРЕСА_1 в натурі, а саме забезпечити безперешкодне використання наймачем, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1; АДРЕСА_2), будівлі, що передана в найм та не втручатися у користування будівлею наймачем.

Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу “Макіївський універмаг” м. Макіївка на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк витрати за державним митом в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя