Рішення № 6019453, 09.06.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.09 р. Справа № 28/61

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Батево

до відповідача Приватного підприємства “Дофін-2”, м. Дружківка

Про стягнення 26724 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, смт. Батево, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства “Дофін-2”, м. Дружківка, про стягнення заборгованості в сумі 26724 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на платіжне доручення № 05 від 14.04.2008р., рахунок на передоплату № 285 від 14.04.2008р., претензії б/н від 13.11.2008р.та 18.12.2008р., квитанцію про оплату послуг адвоката б/н від 23.03.2009р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 27.04.2009р. порушив провадження у справі № 28/61 та призначив її розгляд на 20.05.2009р.

Розгляд справи відкладався.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотньому боці вказаних ухвал). Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Смоленська, 10/42.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.06.2009 р. юридичною адресою відповідача є: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Смоленська, 10/42.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись за юридичною адресою відповідача є: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Смоленська,10/42.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з`явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

14.05.2009р. та 09.06.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшли відзиви б/н від 07.05.2009р. та 02.06.2009р. від ОСОБА_3, м. Дружківка, відповідно до якого останній зазначив, що не може дати відомостей про взаємовідносини між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, смт. Батево, та Приватним підприємством “Дофін-2”, м. Дружківка, та просить суд всі претензії направляти на адресу директора Приватного підприємства “Дофін-2”, м. Дружківка,- Башкірової Ірини Михайлівни. Суд не приймає до уваги дані відзиви, тому, що особа, яка їх підписала не представила суду належних доказів того, що є повноважною особою відповідача відповідно до ст.ст. 28,59 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 01.06.2009р. до канцелярії суду надійшла заява в якій позивач відповідно до ст. 22 ГПК України змінив предмет позовних вимог та просить стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 26724грн.00коп. та оплату послуг адвоката в сумі 3000грн.00коп.

Суд приймає до уваги заяву та розглядає справу по суті.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, смт. Батево, та Приватним підприємством “Дофін-2”, м. Дружківка, досягнута усна домовленість про поставку товару.

Відповідно до рахунку на передоплату № 285 від 14.04.2008р. позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, смт. Батево, здійснив передоплату відповідачу, Приватному підприємству “Дофін-2”, м. Дружківка в сумі 26724 грн. 00коп., відповідно до платіжного доручення № 05 від 14.04.2008р., де одержувачем платежу є Приватне підприємство “Дофін-2”, м. Дружківка.

Але відповідач, за твердженням позивача, товар позивачу не поставив.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведеного вбачається, що позивач добросовісно виконав свої зобов`язання, здійснивши передоплату за товар.

Зі змісту ч.2 статті 693 Цивільного кодексу України вбачається, що, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з приписами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача 13.11.2008р. та 18.12.2008р. були направлені претензії з вимогою поставити цемент в кількості 34 тони цементу, або повернути сплачені грошові кошти у розмірі 26724 грн. 00 коп. Докази відправлення претензій, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано до господарського суду доказів поставки товару або повернення попередньої оплати в сумі 26724 грн. 00 коп., твердження позивача не спростовані.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 26724 грн. 00 коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3000грн.00коп.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Вимоги позивача про стягнення послуг адвоката в сумі 3000 грн. 00коп. судом відхиляються як необґрунтовані.

В підтвердження правовідносин між позивачем та адвокатом ОСОБА_5 суду надана квитанція про оплату послуг адвоката б/н від 23.03.2009р. на суму 5000грн.00коп. та довіреність б/н від 06.03.2009р. Але в квитанції зазначено, що оплата здійснюється не адвокату, а Адвокатській фірмі „ОСОБА_5 та ОСОБА_5”.

В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №11 від 10.02.1994р. на ім`я ОСОБА_5, як встановлено судом, дана копія не є завіреною належним чином, тому суд не приймає її в якості доказу по справі. Крім того, представник позивача ОСОБА_5 в засідання суду не зявлялась.

Виходячи з наведеного, суд робить висновок, що зазначені документи не підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат по сплаті адвокатських послуг в сумі 3000грн.00коп. є необгрунтованою, недоведеною, а тому такою, що підлягає залишенню без задоволення.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати (державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача в повній сумі.

Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 26724 грн. 00 коп.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 267грн.24коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з квитанцією №081210248 від 12.03.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 268 грн. 00 коп.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України надлишково сплачене позивачем державне мито в розмірі 00 грн. 76 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 75, 82, 84 та ст.85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Батево, до Приватного підприємства “Дофін-2”, м. Дружківка.

Стягнути з Приватного підприємства “Дофін-2” (84600, Донецька область, м. Дружківка, вул. Смоленська, буд.10, кв. 42, ЄДРПОУ 35062249, відомості про рахунки відсутні) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, кодНОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 в АК ПІБ в м. Чоп, МФО НОМЕР_3) передоплату в сумі 26724грн.00коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 267 грн. 24 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/рНОМЕР_2 в АК ПІБ в м. Чоп, МФО НОМЕР_3) з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 00 грн. 76 коп.

Видати довідку.

В судовому засіданні 09.06.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя