Рішення № 6017879, 12.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" травня 2009 р. Справа № 17/417-08/3

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до відповідачаЗакритого акціонерного товариства спільного українсько-російського підприємства “В.В. Імпекс”, м. Бровари

третя особаВідкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Експобанк”

простягнення 791357,00 грн.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання,

Обставини справи:

В провадженні судді господарського суду Київської області Сухового В.Г. перебувала справа за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства спільного українсько-російського підприємства “В.В. Імпекс”, третя особа: Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Експобанк” про стягнення 791357,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.08р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 29.10.08р.

Розпорядженням голови господарського суду Київської області від 20.01.09р. у звязку з закінченням строку повноважень судді господарського суду Київської області Сухового В.Г., на підставі ст. 24 Закону України “Про судоустрій України”, справа №17/417-08 передана із провадження судді Сухового В.Г. до провадження судді Лопатіну А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.09р. прийнято справу №17/417-08 до провадження суддею Лопатіним А.В. та присвоєно їй номер №17/417-08/3; розгляд справи призначено на 04.03.09р. о 16 год. 00 хв.; зобовязано сторони: виконати вимоги ухвали суду від 09.01.09р.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору поруки від 10.12.03р. №3 щодо невиконання зобовязання відповідачем за цим договором.

29.10.08р. в судовому засіданні від представника відповідача надійшло заперечення проти позову, відповідно до якого останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав: 1) відповідач згоди на дострокове погашення кредиту не надавав; 2) по платежах сплачених до 18.08.05р. минув строк позовної давності; 3) між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, які б зобовязували останнього сплачувати проценти відповідно до вимог статті 1048 ЦК України. Крім того посилається на сімейні відносини позивачки з одним з учасників ЗАТ СУРП “В.В. Імпекс”.

Ухвалою суду від 04.03.09р. відкладено розгляд даної справи на 26.03.09р. у звязку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою суду від 26.03.09р. відкладено розгляд даної справи на 20.04.09р. у звязку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою суду від 09.04.09р. пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 26.03.09р. викладено у наступній редакції: “Розгляд справи призначити на “24”квітня 2009 року о 14:00”.

13.04.09р. на адресу господарського суду від Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Експобанк” надійшов лист датований 08.04.09р. за №1101/1431, відповідно до якого останній надає інформацію про погашення заборгованості та процентів за договором кредитної лінії від 10.12.03р. №37/122003, а саме: довідку про погашення заборгованості по кредиту та процентам ЗАТ СУПР “В.В. Імпекс” по договору кредитної лінії від 10.12.03р. №37/122003, поручителем ФОП ОСОБА_1 за період з 10.12.03р. по 28.11.07р.

Ухвалою суду від 24.04.09р. відкладено розгляд даної справи на 12.05.09р. у звязку з неявкою представника відповідача.

12.05.09р. в судовому засіданні представником відповідача подано уточнення до заперечень проти позову.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,

встановив:

10.12.03р. між Комерційним банком “Експобанк” та Закритим акціонерним товариством спільним українсько-російським підприємством “В.В. Імпекс” було укладено договір кредитної лінії №37/122003 (далі Договір №37/122003). Відповідно до умов якого (п.1.1 договору) банк відкриває позивальнику (відповідачу) кредитну лінію і надає йому кредити, заборгованість за якими в сумі не перевищує 580000,00 грн. Термін дії кредитної лінії з 10.12.03р. по 09.12.04р. (пункт 1.2 Договору №37/122003).

10.12.03р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (поручитель), Закритим акціонерним товариством спільним українсько-російським підприємством “В.В.Імпекс” (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк “Експобанк” (кредитор) було укладено договір поруки №3 (далі - Договір №3).

Відповідно до п.1.1. Договору №3, поручитель, прийняла на себе зобов'язання відповідати разом з позичальником перед кредитором за виконання позичальником Договору кредитної лінії від 10 грудня 2003року №37/122003.

Згідно п. 1.2 Договору №3, поручитель і позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, неустойки у розмірі та у випадках , передбачених договором кредиту. Поручитель та позичальник цим надають кредитору доручення списувати з своїх рахунків кошти для виконання цього договору і договору кредиту (договірне списання).

Відповідно до підпунктів 2.1.1-2.1.4 пункту 2.1. Договору поруки №3, порукою було забезпечено повернення кредиту в розмірі 580000 грн., сплату визначених згідно з договором кредиту процентів, комісії та неустойки.

Відповідно до пп.3.1.1. п.3.1. Договору поруки, поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня, від дня отримання повідомлення кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування за позичальника боргу на відповідні рахунки кредитора.

Відповідно до пп. 3.2.1 Договору поруки №3, поручитель має право, письмово повідомивши кредитора не пізніше як за п'ять робочих днів, достроково виконати зобов'язання забезпечене порукою.

Відповідно до положень статті 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Положеннями статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Судом встановлено, що ВАТ “Комерційний банк “Експобанк” звернулось до позивача у справі з проханням виконати зобов'язання за відповідача згідно Договору поруки №3. На виконання Договору поруки №3 позивач перерахувала за відповідача на рахунки банку суму в розмірі 462025 грн. в рахунок погашення суми кредиту та 182293,75 грн. в рахунок сплати процентів за кредитом. Вказаний факт підтверджується залученими до матеріалів справи копіями: акта №1 звіряння платежів від 28 листопада 2007року №1, який підписано ФОП ОСОБА_1 та ВАТ “Комерційним банком “Експобанк”, виписками банку по рахунку за період 2005-2007 роки.

Приписами частини 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ч.2. ст.553 ЦК України, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст.556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів пп.3.2.2 Договору поруки№3, поручитель має право зворотної вимоги до позичальника в межах суми виконаного ним зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором поруки №3 не встановлено строк протягом якого ЗАТ спільне українсько-російське підприємство “В.В. Імпекс” зобов'язане повернути позивачу суму коштів в розмірі сплаченого ним в порядку погашення кредиту та процентів за користування кредитом по Договору кредитної лінії №37/122003.

Позивач після останньої сплати боргу за договором поруки №3 на початку грудня 2007 року звернувся до відповідача з вимогою повернути негайно усю суму в межах суми виконаного зобов'язання, тобто, в розмірі 644 318грн. (копія листа ФОП ОСОБА_1 від 01.12.2007року в матеріалах справи).

Проте, відповідач відмовився повністю повертати суму боргу в розмірі 644318,00 грн. Останній надіслав позивачу для підпису договір від 27 грудня 2007 року про повернення коштів Поручителю (копії Договору про повернення коштів поручителю від 27.12.2007 року, Листа ЗАТ СУРП “В.В.Імпекс” знаходяться в матеріалах справи). Згідно із п.1.1. цього Договору від 27 грудня 2007 року про повернення коштів Поручителю, відповідач погодився повернути тільки суму в розмірі 249745грн.

З залученої до матеріалів справи довідки виданої ВАТ “Комерційний банк “Експобанк” про погашення заборгованості по кредиту та процентам ЗАТ СУПР “В.В. Імпекс” по договору кредитної лінії від 10.12.03р. №37/122003, поручителем ФОП ОСОБА_1 за період з 10.12.03р. по 28.11.07р. вбачається, що 29.11.07р. договір кредитної лінії від 10.12.03р. №37/122003 був закритий у звязку з повним виконанням позичальником зобовязань.

Станом на день подання позову 01.08.08р., відповідач не вчинив ніяких дій по погашенню суми боргу за договором поруки №3.

Таким чином, загальний розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем, за договором від 10.12.03р. №3 станом на час прийняття рішення становить 644318,00 грн. Згадана заборгованість є обґрунтованою та підтверджується залученими до матеріалів справи доказами.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 41635,82 грн. процентів за користування чужими коштами з посилання на статтю 1048 ЦК України.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

При цьому, як зазначає позивач між ним та відповідачем не існує договірних відносин, які б визначали розмір процентів за користування відповідачем (на думку позивача) його грошовими коштами. Також зазначає, що починаючи із 27.12.2007року відповідач фактично отримав в позику суму в розмірі 644318грн.

Приписами частини 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Вимога про стягнення з відповідача 41635,82 грн. процентів за користування чужими коштами задоволенню не підлягає, оскільки розмір процентів за користування чужими грошовими коштами сторонами договором встановлений не був, а посилання на статтю 1048 ЦК України є безпідставним, так як сума боргу в розмірі 644318 грн. не є позикою, як вважає позивач.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у сумі 94070,43 грн. та 3% річних у сумі 11333,00 грн.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм закону вимоги позивача про стягнення з відповідача 94070,43 грн. інфляційних втрат та 11333,00 грн. 3% річних (розмір є арифметично вірним та обґрунтованим) визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача викладені у запереченні на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки поручитель мав право достроково виконати зобовязання забезпечене порукою (п.3.2.1 Договору від 10.12.03р. №3); посилання на родинні звязки позивача з одним з учасників ЗАТ СУРП “В.В. Імпекс” є необґрунтованими та не відносяться до суті спору; посилання на пропуск позивачем строку позовної давності судом до уваги також не приймаються, так як зазначає сам відповідач термін дії договору від 10.12.03р. №37/122003 було продовжено до 2009р. Крім того слід зазначити, що договором поруки №3 строку повернення коштів визначено не було, і відповідно відлік позовної давності починається з моменту предявлення вимоги, а саме: з 01.12.07р. (копія вимоги в матеріалах справи (а.с. 71)).

Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства спільного українсько-російського підприємства “В.В. Імпекс” (Київська обл., м. Бровари, пр. Незалежності, 18, код ЄДРПОУ 23571745) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (01010, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 644318 (шістсот сорок чотири тисячі триста вісімнадцять гривень) 00 коп. боргу, 94070 (дев'яносто чотири тисячі сімдесят гривень) 43 коп. інфляційних втрат, 11333 (одинадцять тисяч триста тридцять три гривні) 00 коп. 3% річних, 7497 (сім тисяч чотириста дев'яносто сім гривень) 62 коп. державного мита та 111 (сто одинадцять гривень) 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову частині стягнення з відповідача 41635,80 грн. процентів за користування чужими коштами.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лопатін А.В