Рішення № 60150214, 03.08.2016, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/5094/16-ц

пр. № 2/759/3121/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівельник», ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

06.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку, тривалістю в 2 міс., для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1 В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача, після чого відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1. Спадкоємці за законом першої черги відсутні, позивач та відповідачі є спадкоємцями за законом другої черги. Позивач у встановлений строк спадщину не прийняв, посилаючись на правову необізнаність та похилий вік, просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Зазначив, що позивач не знав про наявність спадкового майна, а також не знав, що потрібно подавати відповідну заяву до нотаріуса.

Відповідач ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи за його відсутності та визнання позову.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на відсутність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Представник ЖБК «Машинобудівельник» в судове засідання не з'явився.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років помер ОСОБА_1, про що складено відповідний актовий запис №4333, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві (а. с. 7).

Позивач є братом померлого. Після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1.

Згідно матеріалів спадкової справи, ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини лише 24.03.2016 року, тобто більше ніж через рік після смерті спадкодавця. Постановою державного нотаріуса 12 КДНК від 24.03.2016 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск шестимісячного терміну для прийняття спадщини та відсутність документа, що посвідчує право власності спадкодавця на майно.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зазначає, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк не звертався через правову необізнаність, похилий вік, незнання про наявність спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12 від 26.09.2012 року, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Враховуючи вимоги ст. 360-7 ЦПК України, судова практика повинна відповідати наведеному рішенню Верховного Суду України.

Враховуючи наведене, позивач повинен довести, що у нього були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, що пропуск строку відбувся з причин (перешкод), які об'єктивно свідчать про наявність непереборних труднощів на подання заяви, тобто про фізичну неможливість подати заяву з незалежних від спадкоємця причин.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів існування у позивача перешкод для подання заяви про прийняття спадщини.

З пояснень позивача вбачається, що в установлені строки він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через правову необізнаність, похилий вік та незнання про наявність спадкового майна.

Суд звертає увагу на те, що правова необізнаність та незнання про наявність спадкового майна не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, про що свідчить і наведена вище правова позиція Верховного Суду України. Вказані обставини не створювали жодних труднощів спадкоємцю подати заяву про прийняття спадщини, а лише свідчать про відсутність у нього інтересу та зацікавленості до прийняття спадщини.

Похилий вік позивача міг би слугувати доказом поважності причин не подання заяви про прийняття спадщини, якби позивачем було надано докази того, що в силу похилого віку, його фізичний стан, стан здоров'я об'єктивно не давали йому можливості прийняти спадщини. Проте формальне посилання на похилий вік, без будь-якого обґрунтування неможливості з цих підстав прийняти спадщину, не дає підстав вважати дану обставину поважною.

Беручи до уваги зазначені обставини, суд вважає, що у спадкоємця не було об'єктивних, істотних труднощів на вчинення відповідних дій, позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявлених вимог, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 30, 57, 60, 209, 212-215, 360-7 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ