Рішення № 60145362, 30.08.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р.Справа № 916/1674/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Рівнеазот

до відповідача: Регіональної філії „ОСОБА_1 залізниця Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця

про стягнення 53669,74грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №10-юд від 23.12.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №750 від 22.04.2016р.

В судовому засіданні 02.08.2016р. приймали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №10-юд від 23.12.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №750 від 22.04.2016р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Регіональної філії „ОСОБА_1 залізниця Публічного акціонерного товариство „Українська залізниця на користь Публічного акціонерного товариства „Рівнеазот 53669,74грн. вартості нестачі вантажу.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, в їх обґрунтування зазначає, що підприємство за залізничною накладною №35064583 передав залізниці вантаж (вапняно-аміачну селітру) у 15 вагонах та за залізничною накладною №35064567 вантаж (вапняно-аміачну селітру) у 10 вагонах для перевезення на користь ТОВ „МОРСЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ПОРТ НІКА-ТЕРА. Однак, на станції ОСОБА_1 залізниці у вагоні №58795469 (залізнична накладна №35064583) виявлено недостачу вантажу, а саме, по ходу зліва на першому розвантажувальному люку в результаті злому 30% по старій різьбовій частині болта муфтового з?єднання лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми шириною 10мм., довжиною 500мм. в 1-му люку щілина закладена ганчіркою, що відображено у комерційному акті БК №038522*/03/3 від 04.02.2016р., згідно якого розмір нестачі товару складає 1750кг., вартість якої за розрахунком позивача складає 8499,71грн., вагон від основної відправки відчеплено, проте, після проведення відповідачем відповідного оформлення недостачі вантажу відчеплений вагон №58795469 згідно досилочної накладної №41201674 до основної відправки №35064583 відправлено на станцію призначення. Претензія позивача №1166 від 01.04.2016р. залізницею 26.04.2016р. не задоволена. Разом з тим, на станції ОСОБА_1 залізниці в іншому вагоні №59567438 (залізнична накладна №35064567) також виявлено недостачу вантажу, а саме, по ходу зліва на першому розвантажувальному люку в результаті злому 15% по старій різьбовій частині болта муфтового з?єднання лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми шириною 20мм., довжиною 700мм. в 1-му люку щілина закладена ганчіркою, що відображено у комерційному акті БК №038512*/02/2 від 04.02.2016р., згідно якого розмір нестачі товару складає 9300кг., вартість якої за розрахунком позивача складає 45170,03грн., вагон від основної відправки відчеплено, проте, після проведення відповідачем відповідного оформлення недостачі вантажу відчеплений вагон №59567438 згідно досилочної накладної №41201625 до основної відправки №35064567 відправлено на станцію призначення. Претензія позивача №1165 від 01.04.2016р. залізницею 28.04.2016р. не задоволена.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 14.07.2016р. за вх.№17650/16, де відмічає, що згідно залізничних накладних №35064567, №35064583 завантаження вагонів №59567438, №58795469 проводилось на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено і масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. При комісійному переважуванні вказаних вагонів №59567438, №58795469 було встановлено нестачу вантажу у кількості 9300кг. та 1750кг. Одночасно, складено комерційні акти БК №038512*/02/2 від 04.02.2016р. та БК №038522*/03/3 від 04.02.2016р., де, зокрема, відображено, що по документах 8 ЗПП справні, відповідають документам, в технічному відношенні вагони справні. На думку відповідача, наведені обставини вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, в якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані, у звязку з чим у відповідності до п.а) ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу у вагонах №35064567, №35064583.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:

ПАТ „Рівнеазот за накладною №35064583 у 15 вагонах загальною масою 985000,00кг. та за накладною №35064567 у 10 вагонах загальною масою 699000,00кг. було відправлено вантаж добрива азотні (вапняно-аміачну селітру), яку прийнято до перевезення залізницею на станції Обарів Львівської залізниці. Вантаж направлявся на станцію Жовтнева-Експорт ОСОБА_1 залізниці на користь ТОВ „МОРСЬКИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ПОРТ НІКА-ТЕРА.

Згідно комерційного акту БК №038522*/03/3 від 04.02.2016р., складеного на станції ОСОБА_1 залізниці, вагон №58795469, супроводжуваний накладною №35064583, в технічному відношенні справний, містить вагу вантажу, меншу за вказану у перевізному документі на 1750кг. Комерційний акт визначає, що по ходу зліва на першому розвантажувальному люку в результаті злому 30% по старій різьбовій частині болта муфтового з??єднання лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми шириною 10мм., довжиною 500мм. в 1-му люку щілина закладена ганчіркою. Такі ж обставини відображені й у акті загальної форми №22 від 20.01.2016р.

Згідно комерційного акту БК №038512*/02/2 від 04.02.2016р., складеного на станції ОСОБА_1 залізниці, вагон №59567438, супроводжуваний накладною №35064567, в технічному відношенні справний, містить вагу вантажу, меншу за вказану у перевізному документі на 9300кг. Комерційний акт визначає, що по ходу зліва на першому розвантажувальному люку в результаті злому 15% по старій різьбовій частині болта муфтового з??єднання лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми шириною 20мм., довжиною 700мм. в 1-му люку щілина закладена ганчіркою. Такі ж обставини відображені й у акті загальної форми №23 від 20.01.2016р.

В акті про технічний стан вагону №02 від 04.02.2016р. зазначено, що вагон №59567438 технічно справний, в результаті злому 15% по старій різьбовій частині болта муфтового з?єднання, у лютому 2015р. пройшов деповський ремонт, в результаті лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми шириною 20мм., довжиною 700мм., втрата вантажу можлива. Вантажовідправник бачити міг, проте, заходів по забезпеченню схоронності вантажу не прийняв.

Акт про технічний стан вагону №03 від 04.02.2016р. містить визначення, що вагон №58795469 технічно справний, у грудні 2014р. пройшов деповський ремонт, в результаті злому 30% по старій різьбовій частині болта муфтового з?єднання лівої зовнішньої тяги механізму вигризки, між кришкою люка і кромкою бункера утворилася щілина клиновидної форми шириною 10мм., довжиною 500мм., втрата вантажу можлива. Вантажовідправник бачити міг, проте, заходів по забезпеченню схоронності вантажу не прийняв.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію №1165 від 01.04.2016р. про відшкодування вартості нестачі вантажу на загальну суму 45170,03грн. у вагоні №59567438 та претензію №1166 від 01.04.2016р. про відшкодування вартості нестачі вантажу на загальну суму 8499,71грн. у вагоні №58795469, на які отримано відповіді від 28.04.2016р. та від 26.04.2016р. з відмовою у їх задоволенні з підстав того, що вантажовідправником порушено п.7.1. розд.1 Технічних умов навантаження та закріплення вантажів, вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж з урахуванням його збереженості під час транспортування.

Згідно довідки ПАТ „Рівнеазот №236-юв від 29.03.2016р. вартість однієї тонни вантажу вапняно-аміачної селітри, який прибув у вагоні №58795469 за накладною №35064583, складає 8499,74грн.

Згідно довідки ПАТ „Рівнеазот №235-юв від 29.03.2016р. вартість однієї тонни вантажу вапняно-аміачної селітри, який прибув у вагоні №59567438 за накладною №35064567, складає 45170,03грн.

Проаналізувавши подані сторонами документи, правові позиції в їх сукупності, суд вбачає підстави для відмови у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог з врахуванням наступних положень законодавства.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що субєктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідно до ч.3 ст. 308 ГПК України вантажовідправник зобовязаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 918 ЦК України передбачено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до п.7.1. розділу 1 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, вагони перед завантаженням повинні бути очищені від залишків раніше перевезеного вантажу, засобів кріплення, сміття, бруду, снігу, льоду. Конструкційні зазори кузова вагону, які можуть явитися причиною пошкодження або втрати вантажу, повинні бути закриті зсередини вагону. Спосіб закриття зазорів повинен забезпечувати збереження вагону, здатність встановлення початкового працездатного стану вагону після перевози вантажу і не повинен вносити зміни в конструкцію вагона. Застосування для таких цілей монтажної пінки і других аналогічних матеріалів забороняється.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів відправником (абз.5 ст.31 Статуту залізниць України).

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п. а ст.111 Статуту залізниць України).

Як вбачається із накладних №35064583, №35064567 та комерційних актів БК №038522*/03/3 від 04.02.2016р. та БК №038512*/02/2 від 04.02.2016р. вантаж завантажувався у вагони засобами вантажовідправника, маса вантажу також визначалася вантажовідправником самостійно, при цьому, вагони №58795469, №59567438 були технічно справні, що підтверджується актами про технічний стан вагонів №02 від 04.02.2016р. та №03 від 04.02.2016р. Вантажовідправник перед завантаженням вказаних вагонів повинен був перевірити їх на можливість завантаження, а також зобовязаний був підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності збереження його в процесі перевезення. Однак, на станції ОСОБА_1 залізниці було виявлено комерційну несправність вказаних вагонів, що підтверджується актами загальної форми №22 від 20.01.2016р. та №23 від 20.01.2016р., а також зазначено, що вагони №58795469, №59567438 відчеплено для усунення технічної несправності, що протирічить зазначеному в актах про технічний стан вагонів №02 від 04.02.2016р. та №03 від 04.02.2016р., з огляду на що, суд вважає, що нестача вантажу в сумі 53669,74 грн. настала з вини позивача та відповідача одночасно, оскільки, недоведеними належними доказами є обставини виникнення пошкодження вагонів в процесі завантаження вантажу чи в процесі перевезення, що є підставою для покладення відповідальності за нестачу вантажу рівними частинами на позивача та відповідача.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, становить: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах.

Вартість нестачі у вагоні №58795469, з огляду на вартість однієї тони селітри 189дол.США (що еквівалентно станом на 04.02.2016р. 4856,99грн.), складає: 0,760тн*4856,99=3691,31грн. Вартість нестачі у вагоні №59567438 складає: 8,250тн*4856,99=40070,19грн.

Звідси, з врахуванням природної втрати вантажу за двома вагонами вартість нестачі вантажу складає 53669,74 грн. - 9908,24грн. = 43761,50грн., рівна частина якої в сумі 21880,75грн. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу рівними частинами на позивача та відповідача, тому частково задовольняє позов позивача та стягує з відповідача 21880,75грн. нестачі вантажу, в решті частині заявлених позивачем позовних вимог, суд, відмовляє за недоведеністю.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за розгляд позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 561,80грн. судового збору.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Регіональної філії „ОСОБА_1 залізниця Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 40081200) на користь Публічного акціонерного товариства „Рівнеазот (33017, м. Рівне, Рівне-17, код 05607824) 21880 (двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят) грн. 75коп. вартості нестачі вантажу, 561 (пятсот шістдесят одну) грн. 80 коп. судового збору

3. Відмовити позивачу у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 30.08.2016р.

Суддя І.А. Малярчук